вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 372/9/20
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
За позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе
до ОСОБА_1 , Київська обл., Обухівський р-н., с. Германівка
ОСОБА_2 , м. Київ
про стягнення 151873,82 грн.
За участю секретаря судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: Радзієвська Н.А. (довір. № 495/2021 від 15.04.2021 р.);
відповідач-1: ОСОБА_1 (паспорт);
від відповідача-2: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», (позивач) звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач-1) про стягнення 151873,82 грн. заборгованості, з яких 92110,31 грн. з оплати за активну електроенергію, 1851,05 грн. перевищення договірної величини, 11183,18 грн. річні відсотки, 46375,46 грн. інфляційні відсотки та 353,82 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 2343 від 28.10.2009 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством «Київобленерго» та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у відповідача-1 наявна заборгованість в розмірі 151873,82 грн., яку позивач просить стягнути в позовній заяві з відповідача-1.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.06.2020 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30.07.2020 р. змінено процесуальний статус третьої особи, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17.12.2020 р. у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.03.2021 р. рішення Обухівського районного суду Київської області від 17.12.2020 р. скасовано; провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів закрито.
Київський апеляційний суд у вказаній постанові дійшов висновку про непідвідомчість розглядуваного спору судам цивільної юрисдикції, оскільки розгляд цього спору належить проводити у порядку господарського судочинства, так як спір між сторонами виник у зв'язку із здійсненням ОСОБА_1 господарської діяльності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.05.2021 р. справу № 372/9/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів передано до господарського суду Київської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2021 р. прийнято справу до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.07.2021 р.
15.06.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 - ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що не використовувала орендоване приміщення та не отримувала послуг від позивача з січня 2014 р. Відповідач - 1, посилаючись на надану позивачем балансову звітність за період 2014 р. - 2018 р. стверджує, що заборгованості з оплати за електроенергію станом на 01.01.2014 р. не мала. Також відповідач - 1 повідомляє, що тричі зверталась до позивача із заявою про розірвання договору, у тому числі і у встановлений договором строк, проте вказані заяви позивачем не було розглянуто.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження до 01.09.2021 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2021 р.
У підготовчих засіданнях 06.07.2021 р., 20.07.2021 р. та 31.08.2021 р., а також у судовому засіданні 23.09.2021 р. представник позивача позов підтримав частково, а саме просив стягнути заявлену до стягнення заборгованість з ОСОБА_2 . У підготовче засідання 05.08.2021 р. та у судове засідання 09.09.2021 р. представник позивача не з'явився.
У підготовчих засіданнях 06.07.2021 р., 20.07.2021 р., 05.08.2021 р. та 31.08.2021 р. та у судових засіданнях 09.09.2021 р. та 23.09.2021 р. відповідач-1 - ОСОБА_1 проти позову заперечувала.
У жодне підготовче засідання та судове засідання відповідач-2 - ОСОБА_2 не з'явилась, представника не направила, відзиву не надіслала, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце проведення підготовчих та судових засідань відповідач-2 була повідомлена належним чином відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень судової кореспонденції на адресу місця проживання відповідача-2, вказану у паспорті громадянина України (а.с. 216 том 1), та на адресу відповідача-2, вказану у нотаріально завіреній заяві ОСОБА_2 , яка долучена до матеріалів справи (а.с. 224 том 1).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ОСОБА_2 станом на час існування спірних правовідносин була власником приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу цілого приміщення магазину «Прод-промтоварів», посвідченого 06.11.2002 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3610.
16.03.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем Дробот Наталією Володимирівною (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) було укладено договір оренди приміщень, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування приміщення, загальною площею 80,0 кв.м, які розташовані на 1 поверсі будівлі магазину «Пром-продтовари», за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Германівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 20.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття приміщень за актом здачі-приймання. Термін оренди за цим договором вважається пролонгований на такий же строк і на тих же умовах, в разі, якщо жодна зі сторін в кінці терміну оренди (за 30 календарних днів) не заявить про припинення цього договору.
28.10.2009 р. між Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго”, правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство “АЕС Київобленерго”, яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Київобленерго”, найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Київські Регіональні Електромережі” (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Дробот Наталією Володимирівною (споживач) було укладено договір № 2343 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 5,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1 даного договору).
Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електроенергію” та додатку № 6 “Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку”.
Одночасно із укладенням договору № 2343 від 28.10.2009 р. про постачання електричної енергії сторонами було підписано додатки № 1, № 2, № 3, № 4, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 до цього договору, у тому числі: Загальну однолінійну схему електропостачання - додаток № 1; Порядок розрахунків за активну електроенергію - додаток № 4.
Згідно з додатком № 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання» до договору № 2343 від 28.10.2009 р. постачання електричної енергії здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 (магазин).
Відповідно до п. 1.1 додатку № 4 до договору № 2343 від 28.10.2009 р. розрахунковий період встановлено споживачу з 8 числа календарного місяця до 8 числа наступного місяця.
Згідно з п. 1.2 додатку № 4 до договору № 2343 від 28.10.2009 р. обсяг спожитої електричної енергії за період між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів. Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1 додатку № 4 до договору № 2343 від 28.10.2009 р. порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду, а саме: 100% - до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок - 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Предметом позову, зокрема, є стягнення з ОСОБА_1 92110,31 грн. заборгованості з оплати за активну електроенергію за період з 13.08.2014 р. до 01.08.2018 р., 1851,05 грн. за перевищення договірної величини, 11183,18 грн. річні відсотки, 46375,46 грн. інфляційні відсотки та 353,82 грн. пеня.
Заперечуючи проти позову, відповідач-1 стверджує, що з 13.12.2013 р. договір оренди, на підставі якого вона користувалась орендованим приміщенням магазину, було розірвано.
В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_2 , адресована Обухівському районному суду Київської області, в якій вона повідомляє, що є власником будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджує, що договір оренди нежилого приміщення від 01.03.2009 р., укладений між нею та ФОП Дробот Н.В., був розірваний 13.12.2013 р., а орендоване приміщення їй повернуто 13.12.2013 р., про що складений акт прийому-передачі, і надалі ОСОБА_1 не використовувалось.
Заяву зареєстровано в реєстрі 26.06.2020 р. за № 660, справжність підпису ОСОБА_2 на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Є.
Отже, з 13.12.2013 р. договір оренди приміщення від 16.03.2009 р. розірвано, а приміщення магазину, до якого позивачем здійснювалось постачання електричної енергії на підставі договору № 2343 про постачання електричної енергії від 28.10.2009 р., Фізичною особою-підприємцем Дробот Наталією Володимирівною не використовувалось, а відтак споживання електричної енергії нею не здійснювалось.
Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Дробот Наталії Володимирівни здійснено 16.11.2016 р., про що здійснено відповідний запис № 28840060003004531 в Реєстрі.
У відзиві на позовну заяву, поданому до Обухівського районного суду Київської області, та у відзиві, поданому до господарського суду Київської області, відповідач-1 вказує на те, що 08.12.2013 р. здала останній звіт в ПрАТ «Київобленерго», розрахувалась за використану електроенергію та написала заяву про розірвання договору з ПрАТ «Київобленерго» у встановлений договором строк. Надалі відповідач-1 двічі зверталась до позивача як з листом, так і з повторною заявою про розірвання договору. Проте, жодних повідомлень про результат розгляду звернень чи неможливість розірвання договору від позивача не їй надходило.
В судових засіданнях відповідач-1, яка вже не є фізичною особою-підприємцем, пояснила, що докази звернення до позивача із заявами про розірвання договору № 2343 про постачання електричної енергії від 28.10.2009 р. в неї відсутні, оскільки вказані документи нею виготовлялись в одному примірнику, які було власноручно подано до ПрАТ «Київобленерго». Документів про отримання позивачем вказаних заяв з відповідним номером вхідної кореспонденції їй не надавалось.
Разом з тим, представником позивача в судових засіданнях доводів на спростування факту отримання заяв ОСОБА_1 про розірвання договору № 2343 про постачання електричної енергії від 28.10.2009 р. не зазначено.
Як вже зазначалось, представник позивача підтримував позовні вимоги частково, а саме просив стягнути заявлену до стягнення заборгованість з ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, та те, що з грудня 2013 року електроенергія відповідачу-1 не поставлялася, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 92110,31 грн. заборгованості з оплати за активну електроенергію за період з 13.08.2014 р. по 01.08.2018 р. та 1851,05 грн. за перевищення договірної величини за договором № 2343 про постачання електричної енергії від 28.10.2009 р. є необґрунтованою.
Як вже зазначалось, під час розгляду даної справи Обухівським районним судом Київської області ухвалою від 30.07.2020 р. було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
У поданих 27.11.2020 р. позивачем до Обухівського районного суду Київської області поясненнях, посилаючись на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», він вказував, що ОСОБА_2 будучи власником нерухомого майна, починаючи з 01.01.2014 р. шляхом споживання електричної енергії без наявності договору набула статусу споживача, у зв'язку з чим позивач просить солідарно стягнути з співвідповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь 92110,31 грн. з оплати за активну електроенергію, 1851,05 грн. перевищення договірної величини, 11183,18 грн. річні відсотки, 46375,46 грн. інфляційні відсотки та 353,82 грн. пеня.
Згідно з ст. 540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання з оплати електричної енергії у спірних правовідносинах не є зобов'язанням, в якому беруть участь кілька боржників.
Законодавством України не передбачено солідарного обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, у тому числі спожитої електричної енергії.
Щодо заявлених вимог до ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
На підтвердження наявності заборгованості позивачем додано до позову лише Реєстр дебіторської заборгованості по КР220038072 ФОП Дробот Н.В. станом на 21.11.2019 р. та Балансову відомість по КР220038072 з січня 2014 року по липень 2018 року.
Відповідно до Реєстру дебіторської заборгованості сума дебіторської заборгованості за активну енергію за період з 13.08.2014 р. по 01.08.2018 р. становить 92110,31 грн., за перевищення договірної величини 01.08.2018 р. виник борг у сумі 1851,05 грн., а також споживачу нараховано 11183,18 грн. річні відсотки за період з 06.04.2018 по 07.11.2019 р., 46375,46 грн. інфляційні відсотки за період з 06.04.2018 р. по 07.11.2019 р. та 353,82 грн. пені за період з 06.03.2018 р. по 07.03.2019 р.
Однак, Реєстр дебіторської заборгованості та Балансова відомість по КР220038072 є внутрішніми господарськими документами позивача, які складені в односторонньому порядку.
Натомість рахунків на оплату вартості використаної електричної енергії матеріали справи не містять та суду не надано.
Доказів перевищення споживачем договірної величини, як то акта зняття показників з метою визначення обсягу спожитої електроенергії, за адресою споживання електричної енергії, в якому було б зафіксовано покази лічильника, матеріали справи також не містять.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.
Таким чином, вимога позивача про стягнення як з відповідача-1 - ОСОБА_1 так і з відповідача-2 - ОСОБА_2 92110,31 грн. заборгованості з оплати за активну електроенергію за період з 13.08.2014 р. по 01.08.2018 р. та 1851,05 грн. за перевищення договірної величини не підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 11183,18 грн. річних відсотків, 46375,46 грн. інфляційних відсотків та 353,82 грн. пені, обґрунтованих розрахунків здійснення нарахувань яких матеріали справи не містять, не міститься таких розрахунків і в позовній заяві.
Разом з цим, оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 92110,31 грн. заборгованості з оплати за активну електроенергію, 1851,05 грн. перевищення договірної величини за договором № 2343 про постачання електричної енергії від 28.10.2009 р., то, вимоги про стягнення 11183,18 грн. річних відсотків, 46375,46 грн. інфляційних відсотків та 353,82 грн. пені, які є похідними вимогами, також не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 151873,82 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 ст. Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 19.11.2021 р.
Суддя О.О. Рябцева