ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"16" листопада 2021 р. Справа № 918/410/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича
на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 р.
ухвалене у м. Рівному, повний текст складено 15.07.2021 р.
та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 р.
ухвалене у м. Рівному, повний текст складено 27.07.2021 р.
у справі № 918/410/21 (суддя Романюк Р.В.)
за позовом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік"
до фізичної особи - підприємця Перепелиці Романа Миколайовича
про стягнення коштів
Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 р. у справі № 918/410/21 позов задоволено. Відповідно до рішення підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича на користь Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 56750,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 2270,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 р. у справі № 918/410/21 задоволено заяву Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича на користь Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач фізична особа - підприємець Перепелиця Роман Миколайович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Перепелиці Романа Миколайовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 р. та додаткове рішення додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 р. у справі № 918/410/21 залишено без руху. Зобов'язано скаржника фізичну особу-підприємця Перепелицю Романа Миколайовича усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та негайно представити суду відповідні докази докази сплати судового збору, мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11.11.2021 р. на виконання вимог ухвали апеляційного суду скаржником надано суду клопотання про поновлення строків на подання апеляційної скарги та докази сплати судового збору.
В клопотанні про поновлення строку скаржник зазначає, що підтримує раніше подане клопотання про поновлення строку та додатково зазначає, що крім телефонних розмов з позивачем щодо вимагання коштів та інформації з додатку "Дія" він більше жодною інформацією не володів, що завадило належному захисту своїх прав.
Посилаючись на Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", пояснює, що не є юридичною особою, а тому на нього як на фізичну особу не поширюється вимога мати обов'язкову юридичну адресу для листування.
Визнає, що поштова кореспонденція могла надходити за адресою реєстрації, однак відповідачем не одержувалась, оскільки за адресою реєстрації він не проживає, з рідними не спілкується і від них жодних відомостей про розгляд справи не отримував. Також звертає увагу, що жодних повідомлень на мобільний телефон від суду першої інстанції не отримував, хоча номер телефону відповідача був відомий суду.
Просить врахувати наведені обставини і поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.
До клопотання скаржником додані Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1 , матері відповідача, від 08.11.2021 р. та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.11.2014 р. про реєстрацію права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Перепелиці Р.М . У Акті обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1 від 08.11.2021 р. зазначено, що Перепелиця В.С. повідомила, що за адресою обстеження ( АДРЕСА_2 ) зареєстрований її син - Перепелиця Р.М. , який не проживає з нею протягом п'яти років, натомість проживає у АДРЕСА_1 у власній квартирі.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до норм з ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 14.07.2021 р. і проголошене в судовому засіданні у вступній та резолютивній частинах. Повний текст рішення складений 15.07.2021 р. і направлений скаржнику 16.07.2021 р. /а.с.97 зі звороту у т.1/.
Додаткове рішення ухвалене судом першої інстанції в судовому засіданні 27.07.2021 р., повний текст складений 27.07.2021 р. та направлений скаржнику 28.07.2021 р. /а.с.135 зі звороту у т.1/.
Апеляційна скарга була подана скаржником 05.10.2021 р., що підтверджено штемпелем Укрпошти на конверті, тобто - з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження.
Колегією суддів на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що на час розгляду справи місцезнаходженням відповідача є - 34500, Рівненська обл., Сарненський р-н, місто Сарни, вул. Поліська, буд. 33, і саме на цю адресу суд першої інстанції надсилав процесуальні документи та рішення у справі.
Так, рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 р. надіслане 16.07.2021 р. Господарським судом Рівненської області на адресу відповідача фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича - АДРЕСА_2 , і згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 3450306693219 вказане поштове відправлення отримане адресатом 17.07.2021 р., про що свідчать відмітки про вручення "особисто" і підпис на рекомендованому повідомленні про вручення /а.с. 111 у т.1/.
Також матеріалами справи підтверджено, що додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 р. у справі № 918/410/21 надіслане 28.07.2021 р. Господарським судом Рівненської області на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича АДРЕСА_2 , і отримане адресатом 31.07.2021 р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 3450306698610, де містяться відмітки про вручення "особисто" і підпис одержувача /а.с. 138 у т.1/.
Відповідно до норм ст.50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, посилання відповідача на норми Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не мають значення з огляду на набуття відповідачем статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у зв'язку з цим - обов'язку дотримуватись норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням вимог процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи відповідно до норм ст.242 ГПК України. Тому скаржник за наведених обставин має належним чином обґрунтувати та довести суду, що отримання примірника судового рішення не відбулось чи відбулось поза межами строку на апеляційне оскарження з поважних, незалежних від нього обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/3309/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що рішення суду були своєчасно направлені відповідачеві за адресою державної реєстрації фізичної особи - підприємця і поштова кореспонденція одержані адресатом, про що зазначено вище /а.с.111, 138 у т.1/. Такі обставини не спростовані відповідачем. Натомість та обставина, що відповідач не проживає за адресою державної реєстрації фізичної особи-підприємця і має у власності квартиру за іншою адресою, жодним чином не спростовує факту одержання рішення суду за рекомендованими повідомленнями.
Так само пояснення відповідача, що він не спілкується із рідними і не одержував від них ніякої інформації стосовно розгляду справи, - не підтверджені жодним доказом в порядку ст.74 ГПК України.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не доведено наявність поважних причин пропуску як об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій. Викладені у клопотанні обставини спростовані доказами у справі відповідно до ст.79 ГПК України.
При цьому суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007) та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine, заява № 50966/99 від 14.10.2003)).
Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який наголосив, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Необгрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, його сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.
Керуючись ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та наведену практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Наведені скаржником фізичною особою - підприємцем Перепелицею Романом Миколайовичем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України.
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він завчасно одержував судові рішення, а після звернення із апеляційною скаргою суд залишав її без руху, надавши скаржнику можливість звернутись з іншим обгрунтованим клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, навівши поважні підстави для його поновлення. Як зазначено вище, скаржником не наведено інших підстав та не надано доказів на підтвердження поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає доцільним роз'яснити, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 2, 119, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Перепелиці Романа Миколайовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 р. та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 р. у справі № 918/410/21.
2. Надіслати скаржнику матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.