Кагарлицький районний суд Київської області
13.09.2021 Справа №: 368/768/21
провадження 3/368/226/21
13.09.2021 рокум. Кагарлик
Суддя Кагарлицького районного
суду Київської області Іванюта Т.Є. розглянувши справу яка надійшла від ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
встановив :
Згідно протоколу, ОСОБА_1 10.08.2021 року близько 17 год. 30 хв. у м.Кагарлику по вул. Каштанова, керував автомобілем ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера драгер в присутності двох свідків, проба позитивна 0,39 проміле, чим порушив п.2,9А ПДР України.
ОСОБА_1 під час розгляду справи своєї вини не визнав, з протоколом Серії ААБ №083303 від 26.04.2021 року категорично не згоден і посилаючись на доводи, зазначені в письмових поясненнях просив провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
По факту здійснення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 10.08.2021 року близько 17 год. 30 хв. у м.Кагарлику по вул. Каштанова, керував автомобілем ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. За вказівкою працівників поліції написав що вживав пиво, результати алкотестеру йому не повідомили. А тому просить закрити справу за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Суд, вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , а також всі обставини справи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст.245КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до частин 1,2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо…
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП- орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду встановлена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 із змінами та доповненнями.
Підставою направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння є обов'язкове встановлення поліцейським ознак, що особа перебуває у такому стані, які не можуть бути надуманими, а повинні бути реальними та відповідати переліку ознак, встановлених п.п.2.3 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Згідно вказаної інструкції такими ознаками зокрема є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Протокол серії ААБ №083303 від 10.08.2021 таких ознак не містить.
Крім того, згідно вимог вищезазначеної Інструкції, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами, відповідно до встановленого порядку, є обов'язковим, як те передбачено п.8 Розділу ІІ Інструкції.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що направлення водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за встановленою в додатку 1 до цієї Інструкції формою, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє. Також відсутні свідки.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення є доказом, на основі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, і судом встановлено, що цей доказ отриманий з порушенням визначеного у ч.2 ст.254 КпАП України порядку, він має бути визнаний недопустимим, тобто, на нього не можна посилатись при ухваленні судового рішення (така правова позиція викладена у постановах Луганського апеляційного суду № 415/4033/20 від 12.08.2020, № 419/639/20 від 05.06.2020).
Згідно з вимогами п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, згідно з чинним законодавством.
Встановлені судом обставини викликають сумнів в належності та допустимості доказів, наданих органом Національної поліції на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі і не можуть бути прийняті судом, оскільки є суперечливими, не узгоджуються між собою та з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 Розділу II Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом З Розділу II цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.3 та п. 4 Інструкції Розділу II поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Так, вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та / або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів».
Відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2017 року № 122, Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за ведення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг. Орган з оцінки відповідності інформує, зокрема Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкладені або відхилені сертифікати відповідності.
Відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення Газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, вичерпаний 10.02.2015 року.
Таким чином, огляд водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
Із урахуванням викладеного, огляд ОСОБА_2 за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст.266 КУпАП, у зв'язку із чим, результати проведеного огляду не могли бути використані судом, як беззаперечний доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Обґрунтовувати рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень правопорушника не можна, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та є підставою для подальшого провадження у справі.
Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», можна дійти до висновку про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Свідки під час складання протоколу не були присутні.
За встановлених судом обставин, з огляду на те, що надані органом Національної поліції докази суперечать один одному і не узгоджуються, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 251, 252, ч. 1 ст.247, ч.1 ст.130, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 Кодексу України про АП - закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя : Іванюта Т.Є.