Справа №359/11382/21
Провадження №2-о/359/394/2021
19 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи,
встановив:
1. Короткий виклад доводів поданої заяви.
1.1. В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 в м. Торез Донецької області. Цей населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Тому ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що її сестра ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез Донецької області.
1.2. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились у судове засідання. В пункті 2 поданої заяви (а.с.3) міститься вимога про розгляд цивільної справи у відсутності заявника та його представника.
1.3. Представник Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) також не з'явився у судове засідання. Він у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи.
2. Норми процесуального права та стала судова практика, якими керується суд при розгляді цивільної справи.
2.1. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
2.2. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
2.3. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права.
2.4. Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
2.5. Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини, а також Молдови та Росії. В цих справах Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони.
2.6. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватись недійсними всі без виключення документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоду особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, які проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами тощо), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку, передбаченому ст.317 ЦПК України.
3. Мотиви, якими керується суд при розгляді цивільної справи.
3.1. ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копією посвідки про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9) та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 червня 1962 року (а.с.10). Тому на підставі абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України ОСОБА_1 має право звертатись до суду з заявою про встановлення факту смерті її сестри ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
3.2. Зі змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20 березня 2020 року (а.с.11) та довідки про причину смерті (а.с.12) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в м. Торез Донецької області. В цьому населеному пункті органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
3.3. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить встановити факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез Донецької області.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 та 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез Донецької області.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець