Справа № 296/843/21
2-а/296/51/21
19 листопада 2021 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1315/10000/20 від 14.01.2021,-
02.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто в справі про порушення митних правил №1315/10000/20 від 14.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто від 14.01.2021 в справі про порушення митних правил № 1315/10000/20 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 7445, 31 грн..
Постанова прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил № 1315/10000/20 від 30.07.2020.
У протоколі та постанові зазначено, що позивачем невірно заявлено рік виготовлення автомобіля, а саме заявлено рік виготовлення 2008, а митним органом встановлено рік виготовлення автомобіля 2007, що у свою чергу призвело до зменшення розміру сум податків і зборів, а саме акциз - 2068, 14 грн., ПДВ - 413, 63 грн. на загальну суму 2481,77 грн..
Відповідно до протоколу 21.12.2019 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир - центральний" Житомирської митниці ДФС митним брокером фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з метою оформлення в митному режимі "імпорт" товару, а саме легкового автомобіля марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 подано у електронному вигляді електронну митну декларацію за номером UA100530/2019/ 075829 та товаросупровідні документи.
Разом з ЕМД до митного оформлення транспортного засобу декларантом ОСОБА_1 подано додатковий товаросупровідний документ, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2019, фактура № FUH646 від 14.12.2019.
У графі 31 ЕМД декларантом ОСОБА_1 заявлено наступні відомості про товар: "легковий автомобіль: марка RENAULT; модель MEGANE; номер кузова - НОМЕР_1 ; загальна кількість місць - 5; тип двигуна - бензиновий; робочий об'єм двигуна - 1598 см 3; тип (№) двигуна - н/в; тип кузову - універсал; такий, що був у використанні; колір - червоний; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; дата першої реєстрації - 12.02.2008; Виробник: RENAULT SAS. Kpaїнa виробництва: FR.".
Відповідно до даних вказаних у ЕМД декларантом ОСОБА_1 здійснений розрахунок платежів, а саме ввізне мито - 3 535, 83 грн., акциз - 20 681, 37 грн., ПДВ - 11 915, 11 грн..
Розрахунок необхідних до сплати платежів декларантом здійснено з врахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу, а саме 2008 рік.
В ході перевірки Київською митницею Держмитслужби установлено, що автомобіль марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 : рік виготовлення - місяць - 2007-12.
Вказане підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2019 (графа (D.20) Рік виготовлення - місяць - 2007-12 (D.20) Tillverkningsar - manad - 2007-12).
Разом із митною декларацією для здійснення митного оформлення щодо транспортного засобу позивачем подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Королівстві Швеція № 1022265971, видане державною установою "Шведське транспортне агентство".
У вказаному Свідоцтві у графі "В": "Дата першого введення в експлуатацію" записи відсутні. При цьому, у графі "В1": "Дата першого введення в експлуатацію у Швеції" зазначено відповідну дату: "2008-02-12". У графі "D.20": "Рік виготовлення - місяць" зазначено: "2007-12".
Крім того, зазначає, що з метою визначення року виготовлення ТЗ позивачем отримано висновок експертного дослідження 5/154 від 19.12.2019, який складений уповноваженим експертом Житомирського НД ЕКЦ МВС України, відповідно до якого датою виготовлення транспортного засобу є 2008 рік.
Разом з тим після завершення митного оформлення автомобіль був зареєстрований у органах Міністерства внутрішніх справ, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, в яких визначено рік виготовлення 2008.
При цьому при здійсненні митного оформлення працівниками митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття митної декларації до оформлення та здійснено митний контроль, який включає перевірку правильності класифікації і кодування товарів та перевірку правильності нарахування податків і зборів застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.
Також зазначає, що рік виготовлення т/з наведено в акті митного огляду № UA20520/2019/400712 від 16.12.2019, складеного 16.12.2019 працівником Волинської м-ці ДФС, в якому зазначено "рік виготовлення - 2008".
Крім того, у згаданому документі у графі 8.3.4 "Інформація щодо виявлених невідповідностей" - виявлених невідповідностей не встановлено.
До того ж митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження того, що під час митного оформлення транспортного засобу з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів ним умисно було вказано неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення автомобіля та ставки митних платежів.
На час митного оформлення ТЗ не існувало інших документів, які би свідчили про іншу дату його виробництва. Жодної інформації про рік виготовлення ТЗ позивачем не приховувалося. В оману співробітників митниці, які здійснювали митне оформлення ТЗ, уведено не було.
У той же час 14.01.2021 року відповідач в режимі скайп конференції за 9 хвилини 28 секунд розглянув 19 протоколів та прийняв 19 постанов про порушення митних правил з урахуванням протоколу про порушення митних правил, а пояснення позивача та обґрунтування не врахував, зазначивши, що вони не підтверджують відсутність складу правопорушення.
Оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що винесена з порушенням законодавства.
Враховуючи вищевикладене просить поновити строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил № 1315/10000/20 від 14.01.2021 заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто і визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1315/10000/20 заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто від 14.01.2021.
02.02.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Анциборенко Н.М. (а.с.30).
17.02.2021 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира поновлено строк на оскарження постанови, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.31).
17.03.2021 представником Київської митниці Держмитслужби подано відзив на адміністративний позов (а.с.39 - 43), згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
З доводами, викладеними у позовній заяві, Київська митниця Держмитслужби не погоджується з наступних мотивів.
21.12.2019 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Житомир" Київської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення громадянином України ОСОБА_1 з метою оформлення в митному режимі "імпорт" товару: легковий автомобіль марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 подано митну декларацію UA100530/2019/075829 та товаросупровідні документи.
В графі 47 митної декларації UA100530/2019/075829 декларантом ОСОБА_1 здійснено нарахування митних платежів з врахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу - 2008 та визначені загальний розмір митних платежів на суму 36 132, 31 грн.
У ході проведення перевірки Київською митницею Держмитслужби встановлено, що календарний рік виготовлення автомобіля марки легковий автомобіль марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 є 2007.
Зокрема, такі відомості містяться в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2019, в якому в графі "D.20. Tillverkningsar-manad" (Рік виготовлення-місяць) зазначено - 2007-12.
Таким чином декларантом ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів не враховано та не зазначено в митній декларації фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу, що у відповідності до службової записки Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби від 27.07.2020 № 7.8-15-06/3792 призвело до несплати митних платежів в повному об'ємі на загальну суму 2 481 гривня 77 копійок, а саме: акциз 2 068 гривень 14 копійок та податку на додану вартість 413 гривень 63 копійки та відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації UA100530/2019/075829.
Посилання ОСОБА_1 на той факт, що митним органом вказаний транспортний засіб оформлений у митному відношенні не вказує на відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення.
У позивача були наявні всі технічні документи з встановленим роком виготовлення транспортного засобу, однак, не зважаючи на вказані обставини, в графі 31 позивачем продубльовано дані щодо року виготовлення транспортного з даних щодо першої реєстрації транспортного засобу (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2019). Тобто першоджерелом для визначення року випуску автомобіля є технічні документи на транспортний засіб.
Вважає викладені в позовній заяви посилання на порушення прав позивача при провадженні у справі про порушення митних правил та під час розгляду справи по суті надуманими.
23.03.2021 позивач подав відповідь на відзив (а.с.63-65) та зазначає, що відповідач у відзиві вказує рік виготовлення автомобіля 2007, посилаючись на лист АТ "Рено Україна" № 229 від 28.07.2020, а також відомості, що містяться в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2019.
Однак, календарний рік виготовлення транспортного засобу визначається на основі даних його виробника. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. У технічному паспорті на автомобіль марки "RENAULT", моделі "MEGANE" згідно графи B.1 перша реєстрація даного автомобіля 12.02.2008.
Крім того, під час митного оформлення відповідно до Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митного оформлення. Всі необхідні оригінали документів під час митного оформлення були надані та перевірені митним органом, який здійснював оформлення, зокрема і ті документи, на які посилається відповідач у відзиві.
Також зазначає, що відсутні докази того, що АТ "Рено Україна" є офіційним імпортером в Україні марки RENAULT та те, що підприємство, яке зареєстровано на території України, має право або/чи повноваження визначати рік виготовлення автомобіля.
Разом з тим Митним кодексом України та Наказом ДМСУ № 1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" не передбачено як підставу для визначення року виготовлення автомобіля (транспортного засобу) наявність листа підприємства, яке також завозить автомобілі на територію України.
Вважає, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення легкового автомобіля марки "RENAULT", моделі "MEGANE", номер кузова НОМЕР_1 здійснено позивачем з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію.
При цьому матеріали справи не містять доказів умислу позивача на внесення неправдивих відомостей щодо року випуску товару, зазначеного в декларації, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України.
26.03.2021 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.69) і зазначає, що у позивача були наявні технічні документи з встановленим роком виготовлення транспортного засобу, які ним умисно проігноровані та внесені дані до графи 31 митної декларації з неправдивими відомостями про рік виготовлення транспортного засобу, незважаючи на факт наявності у нього в технічних документах таких даних.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 21.12.2019 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир - центральний" Житомирської митниці ДФС митним брокером фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 з метою оформлення в митному режимі "імпорт" товару, а саме легкового автомобіля марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 подано у електронному вигляді електронну митну декларацію за номером UA100530/2019/ 075829 (а.с.19).
У графі 31 ЕМД декларантом ОСОБА_1 заявлено наступні відомості про товар: "легковий автомобіль: марка RENAULT; модель MEGANE; номер кузова - НОМЕР_1 ; загальна кількість місць - 5; тип двигуна - бензиновий; робочий об'єм двигуна - 1598 см 3; тип (№) двигуна - н/в; тип кузову - універсал; такий, що був у використанні; колір - червоний; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; дата першої реєстрації - 12.02.2008; Виробник: RENAULT SAS. Kpaїнa виробництва: FR.".
Відповідно до даних, вказаних у ЕМД декларантом ОСОБА_1 , здійснений розрахунок платежів, а саме ввізне мито - 3 535, 83 грн., акциз - 20 681, 37 грн., ПДВ - 11 915, 11 грн..
Розрахунок необхідних до сплати платежів декларантом здійснено з врахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу, а саме 2008 рік.
Разом з ЕМД для здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 позивачем подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Королівстві НОМЕР_3 , видане державною установою "Шведське транспортне агентство" (а.с.18).
Постановою заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто від 14.01.2021 в справі про порушення митних правил № 1315/10000/20 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 7445, 31 грн. (а.с.9-14).
Постанова прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил № 1315/10000/20 від 30.07.2020 (а.с.16-17).
Згідно службової записки Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби від 27.07.2020 №7.8-15-06/3792 враховуючи фактично встановлений рік виготовлення транспортного засобу марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 дії декларанта ОСОБА_1 за наслідками невірного зазначення календарного року виготовлення транспортного засобу в ЕМД призвели до несплати митних платежів в повному об'ємі на загальну суму 2 481,77 грн., а саме акциз 2 068, 14 грн. та ПДВ 413, 63 грн. та відрізняється на вказану суму від суми, зазначених платежів в графі 47 ЕМД (а.с.55-57).
Як вбачається з копії акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205020/2019/400712 від 16.12.2019, складеного 16.12.2019 працівником Волинської митниці ДФС у графі 8.3.4 зазначено:автомобіль легковий, марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 , двигун газ/бензин, маркування двигуна н/в, робочий об'єм циліндрів двигуна 1598 см.3, що був у використанні, рік виготовлення 2008, колір червоний (а.с.21-22).
Після завершення митного оформлення автомобіль був зареєстрований у органах Міністерства внутрішніх справ, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, де зазначено рік випуску 2008 (а.с.23).
Згідно висновку експертного дослідження 5/154 від 19.12.2019, складеного судовим експертом Житомирського НД ЕКЦ МВС України, датою виготовлення наданого на дослідження транспортного засобу марки RENAULT MEGANE, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 є 2008 рік (а.с.20).
Відповідно до копії протоколу опитування в справах про порушення митних правил №1315/10100/2020 від 18.09.2020головний судовий експерт сектору КДТЗ і РД Житомирського НДЕКЦ МВС Сіран В.М. зазначив, що при визначенні року виготовлення транспортного засобу керувався електронним каталогом Avtovin v.3.12.00, а так само даними щодо першої реєстрації транспортного засобу, в якій містилися повні дані щодо дня, місяця та року першої реєстрації з врахуванням положень пункту 6.3.3. Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зареєстрованих МЮ України 24.07.2009, оскільки всі належні елементи структури, а саме щодо дня виготовлення транспортного засобу не були наявні в технічному паспорті та невстановлені під час огляду транспортного засобу (а.с.51-52).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно ч.2 ст.264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст.53 МК України.
Відповідно до ч.3 ст.335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Згідно положень ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 10 КУпАП України визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються з суворим додержанням законності.
Згідно ч.2 ст.254 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи постановою заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто від 14.01.2021 в справі про порушення митних правил № 1315/10000/20 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 7445, 31 грн..
Підставою для винесення оскаржуваної постанови став висновок відповідача, що позивачем вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 2 481,77 грн., а саме акциз 2 068, 14 грн. та ПДВ 413, 63 грн. шляхом заявлення у ЕМД неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки "RENAULT", модель "MEGANE", номер кузова - НОМЕР_1 , чим вчинено порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 24.12.2020 року по справі № 461/3117/17 та від 06.06.2018 року по справах №607/1866/17, №607/2391/17 для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Згідно ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
З урахуванням викладеного і зважаючи на те, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення транспортного засобу марки "RENAULT", модель "MEGANE", було здійснено позивачем з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію, тому у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов'язковим елементом складу порушення митних правил, за яке передбачена відповідальність, визначена у ст.485 МК України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів, які вказують на наявність прямого умислу позивача вчинити дії на внесення неправдивих відомостей щодо року випуску товару, зазначеного в декларації, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.485 МК України, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 454, 00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати, які понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись ст.ст.2, 5, 8-10, 77, 94, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1315/10000/20 від 14.01.2021 заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастітіса Альгіманто.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454, 00 грн..
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Відповідач:
Київська митниця Держмитслужби,
03124, м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А
Суддя Н.М. Анциборенко