Провадження № 22-ц/803/9167/21 Справа № 204/4737/20 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
16 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровськгаз збут”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія” про захист прав споживача, визнання неправомірними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та моральної шкоди,-
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровськгаз збут”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія” про захист прав споживача, визнання неправомірними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначив, що 14.05.2014 року уклав договір №520 з ПАТ «Дніпрогаз» про надання населенню послуг з газопостачання.
До 01.07.2015 року ПАТ «Дніпрогаз» мало статус газопостачального та газорозподільного підприємства.
На момент укладання договору в нього заборгованості не було.
17.06.2014 року ПАТ «Дніпрогаз» встановив новий лічильник газу за адресою: АДРЕСА_1 , з початковими показами - 0 м3 та надавав послуги з газопостачання до 01.07.2015 року, а з 01.07.2015 року послуги з газопостачання за вказаною адресою надає ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», а ПАТ «Дніпрогаз» (Оператор ГРМ) забезпечує розподіл природного газу.
З 01.10.2015 року постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається на умовах «Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», затвердженого 30.09.2015 року №2500.
Дані про об'єм та обсяг спожитого природного газу за розрахунковий період зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінету споживача на сайті ТОВ «Регіональна газова компанія» 104.ua та/або в рахунках на сплату послуги за договором. Позивач зареєструвався та почав користуватись послугою програмного продукту ТОВ «Регіональна газова компанія» - «Особистий кабінет» на сайті 104.ua. ТОВ «Регіональна газова компанія» є власником доменного імені та веб-сайту 104.ua.
21.12.2015 року за адресою споживання природного газу по АДРЕСА_1 виникла аварійна ситуація (пожежа), в зв'язку з чим газопостачання до квартири було припинено шляхом обрізки газової труби на стіні будинку на межі розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем, про що було складено відповідний акт на відключення газу за №3022 від 21.12.2015 року. Відсутність його прізвища та підпису в акті №3022 від 21.12.2015 року не дає можливості об'єктивно встановити місце та час його складання та проведення відключення представниками АТ «Дніпрогаз», а не другою стороною, яка має на це ліцензійне право. Також акт містить додаткову недостовірну інформацію щодо відключення за борги. Вказане свідчить про протиправні дії представників АТ «Дніпрогаз» та порушення обов'язків, визначених в абз.10 п.6 «Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246, відповідно до якого газорозподільне підприємство (АТ «Дніпрогаз») було зобов'язано проінформувати споживача про причини та строки припинення газопостачання, а газорозподільне підприємство (ТОВ «»Дніпропетровськгаз збут») - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавались споживачеві. Проте, останні проявили бездіяльність та порушили право на своєчасну та достовірну інформацію по особовому рахунку, яка потрібна йому для підготовки відновлення газопостачання.
23.06.2016 року він вніс зафіксовані 19.12.2015 року - 20.12.2015 року фактичні показання лічильника газу №00148025 на рівні 1212 м3 через «Особистий кабінет» на сайті 104.ua. на його запит від 15.09.2017 року в «Особистому кабінеті» на сайті 104.ua, на сторінці «Запитання» по темі «розрахунки за природний газ», про фінансовий стан на 01.01.2016 року, Центр обслуговування клієнтів надав інформацію про те, що станом на 01.01.2016 року показання лічильника газу 1212 м3, переплата в розмірі 109 грн. 10 коп. 24.06.2016 року на підставі його заяви лічильник газу було демонтовано для проведення повірки. При цьому, фактичні показання лічильника спеціалісти не визначили та зробили про це запис в акті. 30.06.2016 року за результатами повірки ПАТ «Дніпрогаз» склав довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Останні фактичні показання лічильника ПАТ «Дніпрогаз» не визначив.
В період жовтня-грудня 2017 року з боку ПАТ «Дніпрогаз» було несанкціоноване вторгнення до його «Особистого кабінету» на сайті 104.ua, внаслідок чого була спотворена оброблена на 01.01.2016 року інформація та безпідставно внесені нові показання лічильника газу, як рівні 1414 м3, що виразилось у завищенні об'єму використаного газу в 2015 році на 202 м3, понад обсяги, визначені лічильником газу.
Внаслідок чого, виникли вимоги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до позивача по оплаті 727 грн. 20 коп. понад обсяги, визначені лічильником газу. ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щомісячно вимагає сплати 618 грн. 10 коп. Виконуючи рекомендації НКРЕКП про трьохсторонню звірку витрат газу, нарахувань та оплат, він підготував акт звірки фактичних показників лічильника газу на 20.12.2015 року, згідно якого переплата попередньому постачальнику природного газу ПАТ «Дніпрогаз» склала 730 грн. 39 коп. Проте, ПАТ «Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не надали зауважень до розрахунку, другий екземпляр акту звірки не повернули. Така бездіяльність порушує права позивача та спрямована на приховування переплати за друге півріччя 2015 року.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати неправомірними дії та бездіяльність ПАТ «Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», яка полягає у неналежному виконанні своїх зобов'язань за чинним законодавством; у відмові в задоволенні вимог, викладених у зверненні про розгляд Акту звірки фактичних показників лічильника газу на 20.12.2015 року та суми переплати до ПАТ «Дніпрогаз»;
- визнати неправомірною бездіяльність ТОВ «Регіональна газова компанія», яка полягає у відмові в задоволенні вимог, викладених в електронному зверненні в «Особистому кабінеті» по темі «Показання лічильника газу»;
- зобов'язати ПАТ «Дніпрогаз» за свій рахунок приєднати до газової мережі квартиру АДРЕСА_2 для споживання газу по особовому рахунку на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» скасувати борг по особовому рахунку ОСОБА_1 в розмірі 618 грн. 10 коп.;
- зобов'язати ПАТ» Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» скасувати нарахування об'єму спожитого природного газу понад обсяги, визначені лічильниками газу на рівні 202 м3 та його вартості в сумі 727 грн. 20 коп. за 2015 рік.;
- стягнути з ПАТ «Дніпрогаз» за об'єм понад обсяги, визначені лічильниками газу у липні 2016 року - 7272 грн.;
- стягнути з ПАТ «Дніпрогаз» переплату за спожитий газ, визначений лічильником газу за 2015 рік - 7303 грн. 90 коп.;
- стягнути з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за об'єм понад обсяги, визначені лічильниками газу у липні 2016 року - 7272 грн.;
- стягнути з ТОВ «Регіональна газова компанія» 21847 грн. 90 коп.;
- стягнути з ПАТ «Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» моральну шкоду в сумі 50000 грн. з кожного з відповідачів, а з ТОВ «Регіональна газова компанія» - моральну шкоду в сумі 100000 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та моральної шкоди - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Дніпрогаз» (після перейменування - АТ «Дніпрогаз») було укладено договір №520 про надання населенню послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз», згідно якого останнім надавались послуги з постачання природного або скрапленого газу за адресою: АДРЕСА_1 .
До 01.07.2015 року такі послуги надавались ПАТ «Дніпрогаз», яке виконувало функції газопостачального та газорозподільного підприємства.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 21.05.2015 року №1587, з 01.07.2015 року ПАТ «Дніпрогаз» було анульовано дію ліцензію щодо надання послуг з газопостачання. В свою чергу згідно постанови НКРЕКП від 21.05.2015 року №1588 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» отримало ліцензію на постачання природного газу за врегульованим тарифом з 01.07.2015 року, зокрема, для побутових споживачів, які проживають на території м.Дніпро.
Таким чином, послуги з постачання природного газу до 01.07.2015 року надавались позивачу ПАТ «Дніпрогаз» (АТ «Дніпрогаз), а з 01.07.2015 року постачання природного газу здійснює газопостачальне підприємство ТОВ «Дніпропетровськгаз збут». В свою чергу АТ «Дніпрогаз» з 01.07.2015 року здійснює функції газорозподільного підприємства «Оператора ГРМ» та надає інші послуги, зокрема, облік газу.
Нарахування за послуги з газопостачання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснюється на підставі даних щодо об'єму спожитого природного газу, отриманих від АТ «Дніпрогаз», як Оператора ГРМ.
21.12.2015 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» було припинено газопостачання по АДРЕСА_1 , в зв'язку із виникненням аварійної ситуації (пожежі), про що було складено відповідний акт №3022 від 21.12.2015 року.
24.06.2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 лічильник газу за зазначеною вище адресою було демонтовано для проведення його повірки, про що складено акт №10475 від 24.06.2016 року. При цьому. Показання лічильника газу при його демонтажу не було можливості встановити, в зв'язку із пошкодженням внаслідок пожежі.
30.06.2016 року за результатами повірки лічильник газу було визнано непридатним для подальшої експлуатації, про що складено довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки від 30.06.2016 року №15-2/7768-12.
23.08.2017 року за адресою позивача було встановлено новий лічильник газу.
ПАТ «Дніпрогаз» при нарахуванні за послуги з газопостачання було взято до уваги останні контрольні показання лічильника газу, які були зафіксовані контролерами ПАТ «Дніпрогаз» 04.11.2015 року на рівні 1104 м3. Оскільки на дату припинення газопостачання 21.12.2015 року не можливо було встановити показання лічильника внаслідок його пошкодження під час пожежі, визначення обсягу спожитого природного газу було здійснено ПАТ «Дніпрогаз» з 04.11.2015 року по 21.12.2015 року відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період попереднього року. Зокрема, обсяг споживання за період з 04.11.2015 року по 21.12.2015 року було розраховано в розмірі 310 м3, відповідно до об'єму природного газу, використаного позивачем в листопаді 2014 року - 196 м3, в грудні 2014 року - 216,68 м3 (за листопад 2015 року (26 днів) - 170 м3, за грудень 2015 року (20 днів) - 140 м3).
19.01.2018 року між позивачем та ПАТ «Дніпрогаз» було укладено акт звірки фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості, згідно якого станом на 23.08.2017 року показники нового лічильника становлять 0,38 м3, заборгованість перед ПАТ «Дніпрогаз» відсутня.
19.01.2018 року між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та позивачем було укладено акт звірки фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості станом на 01.07.2016 року, згідно якого станом на 01.07.2016 року показники лічильника становлять 1414 м3, а заборгованість перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - 618 грн. 10 коп. До вказаного акту позивачем внесено зауваження щодо незгоди із показниками лічильника та сумою заборгованості.
З приводу цього позивачем було подану скаргу до НКРЕКП, за наслідками розгляду якої сторонам було запропоновано провести трьохсторонню звірку витрат газу та нарахувань за період з 01.01.2014 року по теперішній час, з урахуванням платіжних документів за послуги з газопостачання, сплачених споживачем. При цьому, у відповіді на скаргу НКРЕКП звернув увагу на неправильне визначення ПАТ Дніпрогаз» при розрахунку обсягу спожитого газу за період з 04.11.2015 року по 21.12.2015 року терміну «аналогічний (опалювальний) період попереднього року»; не надання ПАТ «Дніпрогаз» інформації щодо нарахувань та оплат по особовому рахунку позивача за період ліцензованої діяльності.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Разом з тим, способом захисту своїх прав позивач обрав вимогу про визнання неправомірними дії та бездіяльність ПАТ «Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», яка полягає у неналежному виконанні своїх зобов'язань за чинним законодавством; у відмові в задоволенні вимог, викладених у зверненні про розгляд Акту звірки фактичних показників лічильника газу на 20.12.2015 року та суми переплати до ПАТ «Дніпрогаз»; визнати неправомірною бездіяльність ТОВ «Регіональна газова компанія», яка полягає у відмові в задоволенні вимог, викладених в електронному зверненні в «Особистому кабінеті» по темі «Показання лічильника газу».
Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України, іншими нормами діючого законодавства та умовами договору.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача за свій рахунок приєднати до газової мережі квартиру для споживання газу по особовому рахунку позивача, скасувати борг по особовому рахунку позивача в розмірі 618 грн. 10 коп. та скасувати нарахування об'єму спожитого природного газу понад обсяги, визначені лічильниками газу на рівні 202 м3 та його вартості в сумі 727 грн. 20 коп. за 2015 рік, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246 (далі - Правила), які діяли на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин (листопад - грудень 2015 року) було встановлено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання починаючи з 01.04.2015 року здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу (крім випадків, передбачених абзацом другим п.16-1 цих Правил).
Якщо у споживача, який використовує природний газ комплексно (для опалення, приготування їжі та/або підігріву води), на дату контрольного зняття показань лічильника газу контрольні показання лічильника газу менші, ніж зазначені споживачем у платіжному документі за попередній місяць в опалювальний період, то ці контрольні показання вважаються фактичними показаннями лічильника природного газу станом на 1 число місяця, в якому провадиться контрольне зняття. Переплата, яка утворилась, залишається на особовому рахунку споживача виключно в грошовому еквіваленті і зараховується в рахунок майбутніх платежів. Про наявність такої переплати газопостачальне підприємство письмово повідомляє споживача протягом 10 робочих днів.
Згідно п.11 Правил у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.
Розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством. Порядок і форма розрахунку визначаються у договорі (п.12 Правил).
Розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі планових платежів з підсумковим розрахунком за період не більше одного року (п.13 Правил).
Відповідно до п.15 Правил справляння плати за нормами споживання у разі наявності лічильника газу не допускається, крім випадків, зокрема, пошкодження лічильника газу.
Згідно п.16-1 Правил у разі коли лічильник газу, що перебуває у власності споживача, визнано в установленому порядку непридатним до подальшої експлуатації та ремонту, розрахунки із споживачем здійснюються протягом двох місяців з дня письмового повідомлення газорозподільним підприємством споживачеві про визнання лічильника газу непридатним до експлуатації та ремонту відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менш як шість місяців, а в подальшому - відповідно до встановлених норм споживання та вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що розрахунок за спожитий природний газ повинні були проводитись виходячи із показань лічильника 1212 м3 станом на 19.12.2015 року - 20.12.2015 року, знятих ним особисто та внесених до «Особистого кабінету» на сайті 104.ua.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Дніпрогаз» при нарахуванні за послуги з газопостачання було взято до уваги останні контрольні показання лічильника газу, які були зафіксовані контролерами ПАТ «Дніпрогаз» 04.11.2015 року на рівні 1104 м3. Оскільки на дату припинення газопостачання 21.12.2015 року не можливо було встановити показання лічильника внаслідок його пошкодження під час пожежі, визначення обсягу спожитого природного газу було здійснено ПАТ «Дніпрогаз» з 04.11.2015 року по 21.12.2015 року відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період попереднього року. Зокрема, обсяг споживання за період з 04.11.2015 року по 21.12.2015 року було розраховано в розмірі 310 м3, відповідно до об'єму природного газу, використаного позивачем в листопаді 2014 року - 196 м3, в грудні 2014 року - 216,68 м3 (за листопад 2015 року (26 днів) - 170 м3, за грудень 2015 року (20 днів) - 140 м3).
Доказів того, що показання лічильника станом на 19.12.2015 року - 20.12.2015 року на рівні 1212 м3, позивачем у відповідності до ст.ст.12,81 ЦПК України під час розгляду справи як до суду першої інстанції так і до апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що Оператором ГРМ правомірно, у відповідності до наведених вище Правил, було проведено нарахування за період з 04.11.2015 року (останнього контрольні показання лічильника газу, які були зафіксовані контролерами ПАТ «Дніпрогаз») на рівні 1104 м3, по дату припинення газопостачання 21.12.2015 року відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період попереднього року, оскільки не можливо було встановити показання лічильника внаслідок його пошкодження під час пожежі.
Окрім того, відповідно до наведеного вище п.10 Правил, переплата, яка утворилась, залишається на особовому рахунку споживача виключно в грошовому еквіваленті і зараховується в рахунок майбутніх платежів.
Також, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з ПАТ «Дніпрогаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз та ТОВ «Регіональна газова компанія» зазначених позивачем нарахувань.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 1,2 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Оскільки позивач фактично ставить питання про стягнення з відповідачів у десятикратному розмірі вартість нарахованих послуг з газопостачання, яка ним фактично не сплачувалась та безпідставність нарахування якої в повному обсязі ним не спростована, суд вважає, що положення ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» до вказаних спірних правовідносин не застосовуються та заявлені до стягнення суми не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України.
Щодо позовних вимог позивача про відновлення газопостачання, слід зазначити наступне.
Абзацом 8 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Згідно п.6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2015 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» було припинено газопостачання по АДРЕСА_1 , в зв'язку із виникненням аварійної ситуації (пожежі), про що було складено відповідний акт №3022 від 21.12.2015 року та акт про пожежу від 21.12.2015 року. Тобто, такі дії відповідали приписам абз.8 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
В червні 2017 року позивач звертався до ПАТ «Дніпрогаз» з приводу обстеження газових приладів та подальшого підключення до газопостачання.
Згідно п.п.5.4, 5.5. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285, технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об'єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.
Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.
Заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.
Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.
03.06.2017 року представником ПАТ «Дніпрогаз» було здійснено вихід по АДРЕСА_1 та за актом обстеження від 03.06.2017 року було зафіксовано наявні газові прилади та встановлено, що відсутній раніше демонтований лічильник через його непридатність за наслідком пожежі та демонтована газова колонка. Зроблено запис, що даний акт видається споживачу для вжиття подальших дій для відновлення газопостачання.
Таким чином, для законного відновлення газопостачання позивачу необхідно було усунути недоліки, встановити та привести систему газопостачання та газові прилади у відповідність до проектно-технічної документації та здійснити витрати на відновлення газопостачання, пройти інструктаж.
В зв'язку з цим, законних підстав для відновлення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 у ПАТ «Дніпрогаз» (АТ «Дніпрогаз») не було та відповідні вимоги позивача до вказаного відповідача про зобов'язання ПАТ «Дніпрогаз» за свій рахунок приєднати до газової мережі квартиру АДРЕСА_2 для споживання газу по особовому рахунку на ім'я ОСОБА_1 , є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Твердження апелянта, про наявність підстав для компенсації моральної шкоди також не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте, апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували б факт заподіяння йому моральної шкоди.
Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції, ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: