Справа № 636/4273/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3393/21 Доповідач: ОСОБА_2
15 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 ,
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 23.12.2021 року та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень.
Обвинувачений, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить повернути справу на нове розслідування, змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, звільнити із зали суду. Зазначає, що клопотання було подане із запізненням, були порушення з боку слідства. Вважає, що мала місце неправильна кваліфікація, проникнення до приміщення не було, прийшов позичити гроші і умисел виник саме в приміщенні, а не за його межами. Від слідства не приховувався, в розшуку не перебував, вину визнає частково, з'являвся за вимогою слідчого та прокурора, на потерпілого не впливав, має маму, яка хворіє, постійне місце проживання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які просили задовольнити апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. У клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурор вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з якими погодився суд першої інстанції.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Колегія суддів не вбачає підстав вважати необгрунтованим рішення суду першої інстанції, враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину та відповідно до відомостей з обвинувального акту був звільнений 21.07.2017 року по відбуттю строку покарання. Зазначено, що стосовно ОСОБА_7 направлені обвинувальні акти до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та Чугуївського міського суду Харківської області, зареєстрований в Харківському районі Харківської області, а фактично проживав в Чугуївському районі. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи, що свідки проживають в одному населеному пункті не виключена можливість вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, даних про те, що обвинувачений має законні джерела заробітку, міцні соціальні зв'язки за місцем мешкання, суду не надані. Посилання обвинуваченого на наявність у нього матері, яка має захворювання, не спростовують встановлених ризиків, оскільки це не перешкоджало обвинуваченому вчиняти кримінальні правопорушення.
Колегія суддів приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Доводи обвинуваченого щодо помилкової кваліфікації не впливають на обгрунтованість судового рішення, оскільки встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками є завданням судового розгляду. При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування, продовження щодо особи обмежувальних заходів тане вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Спрямованість умислу, момент його виникнення, правильність кваліфікації дій особи, інші обставини підлягають доказуванню та з'ясуванню під час судового розгляду. Крім того, згідно викладу фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті, ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині, відкрив висувний ящик, тим самим незаконно проник до сховища - місця зберігання грошових коштів, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 11920 гривень.
Обвинувачений зазначає про те, що клопотання було подане із запізненням, але вказана обставина не є тим істотним порушенням, яке б впливало на законність прийнятого рішення. Крім того, запобіжний захід обвинуваченому був визначений до 25.10.2021 року та цього ж дня був продовжений.
Апеляційні доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку із чим апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційних вимог.
Ухвала суду є вмотивованою та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді