Справа № 641/4137/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3428/21 Доповідач: ОСОБА_2
15 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2021 року клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 01.01.2022 року.
Обвинувачений, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, зобов'язується дотримуватися правил домашнього арешту.
Зазначає, що за час перебування під вартою сторона обвинувачення не надала нових доказів, які б підтверджували його вину. Не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Суд не врахував, що він не був у розшуку, проживав із жінкою без реєстрації шлюбу, яка має неповнолітню дитину. Під час перебування під вартою дружина народила доньку, тому потребує допомоги. Має захворювання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ст. 395, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції встановив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що обвинувачений офіційного місця роботи не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, звільнений 28.11.2017 року. На даний час обвинувачується у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень. Як зазначає прокурор у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але після направлення справи до суду він перестав з'являтися за викликами до суду та судом стосовно останнього були застосовані приводи. Обвинуваченому також інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, а саме порушення правил адміністративного нагляду, що свідчить про недотримання останнім покладених на нього обов'язків. Вказані дані про особу обвинуваченого в сукупності з обсягом пред'явленого обвинувачення, характером інкримінованих злочинів, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений посилається на наявність в нього дружини, дітей, виявлені захворювання, однак зазначені ним обставини не є достатньою гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого у випадку застосування більш м'якого заходу з огляду на те, що ОСОБА_6 , як зазначає прокурор у клопотанні, не виконував обов'язки під час застосування до нього домашнього арешту та не з'являвся до суду. Крім того, наявність захворювань не виключає можливості утримання особи в умовах слідчого ізолятора за встановлення відповідних правових підстав, враховуючи, що будь-які медичні документи про зворотнє суду не були надані. Однак, враховуючи, що ОСОБА_6 вказує про незадовільний стан здоров'я, виявлені захворювання, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу адміністрації слідчого ізолятора щодо проведення медичного огляду обвинуваченого та за необхідності надання йому відповідного лікування.
ОСОБА_6 посилається на те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження його вини, проте, судовий розгляд триває та суд при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Наявність достатніх доказів для доведення винуватості особи, складу кримінальних правопорушень суд перевіряє в нарадчій кімнаті за результатами судового провадження, тому доводи обвинуваченого з цього приводу є передчасними.
Враховуючи фактичні обставини пред'явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення продовження судового розгляду колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Звернути увагу адміністрації ДУ «Харківський слідчий ізолятор» щодо необхідності проведення медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_6 та, за наявності підстав. надання відповідного лікування.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді