Справа № 617/1888/21
Провадження № 3/617/546/21
12 листопада 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Глоби М.М.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська, Харківської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 10.11.2021 року, близько 01 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні реанімаційного відділення КНП «Вовчанська ЦРЛ» за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Шевченка, буд. 28 висловлювався нецензурною лайкою на адресу лікаря-хірурга ОСОБА_2 , погрожував йому фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою провину визнав, щиро розкаявся, пояснив що 10.11.2021 року, близько 01 год. 00 хв. він перебував у приміщенні реанімаційного відділення КНП «Вовчанська ЦРЛ» за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Шевченка, буд. 28 висловлювався нецензурною лайкою на адресу лікаря-хірурга ОСОБА_2 та погрожував йому фізичною розправою.
Крім того, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному, підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 707700 від 12.11.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 10.11.2021 року, близько 01 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні реанімаційного відділення КНП «Вовчанська ЦРЛ» за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Шевченка, буд. 28 висловлювався нецензурною лайкою на адресу лікаря-хірурга ОСОБА_2 , погрожував йому фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.11.2021 року згідно якої, ОСОБА_2 звернувся до правоохоронного органу із заявою в якій просив прийняти заходи до ОСОБА_1 , який висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає, що об'єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, та бути вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з'ясування і конкретизації.
У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян.
Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадському місці, що порушує громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадському місці, що порушує громадський порядок і спокій громадян.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, визнається - щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення не встановлено.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП у виді громадських робіт на строк сорок годин, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, учасники бойових дій, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_2 ), тому суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33, 173, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, на підставі ст. 173 КУпАП, у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Строк рахувати з початку відбування ОСОБА_1 призначеного покарання.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -