Справа № 495/3883/21
Номер провадження 3/495/1961/2021
12 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, КУпАП, -
23.07.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
18.05.2021 року поліцейським Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області було складено протокол серії ДПР 18 № 502502 про вчинення гр. ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 18.09.2021 року о 17:10 год., в с. Біленьке, по вул. Вільна біля буд. 16, водій керував мопедом YAMAHA JOG, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у водія проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу «Драгер» тест № 00364 від 18.05.2021 року = 1,23 % проміле. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання призначена на 12.10.2021 гр. ОСОБА_1 , не з'явився.
Представник гр. ОСОБА_1 , - адвокат Коломацький М.Г., подав до суду заперечення відповідно, до яких просить суд, закрити провадження по вищезазначеній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях гр. ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своє заперечення представник гр. ОСОБА_1 , - адвокат Коломацький М.Г., обґрунтовує зокрема тим, що поліцейськими було допущено грубі порушення чинного законодавства, не було залучено свідків під час складання адміністративних матеріалів, не було здійснено відео та аудіо фіксації розгляду справи. Також зазначив, що при складані адміністративного протоколу поліцейськими не було роз'яснено йому прав та обов'язків. Крім того, поліцейським почали психологічно тиснути на нього з метою, щоб він погодився з результатами проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, та визнав свою вину.
Аналіз законодавства
Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом про винність особи та за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, якщо протокол було складено без порушень, у відповідності до чинного законодавства передбаченого ст. 256 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 , порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 130 КУпАП.
Положення п. 2.9 а) ПДР України передбачають, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
При цьому, відповідно до п.6. розділу I, п. 1 розділу II Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський, на місці зупинки транспортного засобу, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 22 Розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до статті 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно до наказ МВС № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ст.251 Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Крім того, частина 1 статті 265-2 КУпАП встановлює, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Обставини встановлені судом.
Судом було встановлено, що 18.05.2021 року поліцейським Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області було складено протокол серії ДПР 18 № 502502 про вчинення гр. ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що 18.09.2021 року о 17:10 год., в с. Біленьке, по вул. Вільна біля буд. 16, водій керував мопедом YAMAHA JOG, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у водія проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу «Драгер» тест № 00364 від 18.05.2021 року = 1,23 % проміле. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд бере до уваги пояснення представника гр. ОСОБА_1 , - адвоката Коломацького М.Г., який вказує, що свідків при огляді на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки мопеду в кількості двох осіб не було, письмові показання свідків відсутні також в матеріалах справи, незважаючи на той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про наявність свідків, і що вони були присутні при складанні протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, при складанні вищезазначеного протоколу поліцейськими, не було залучено свідків під час складання протоколу.
Аналогічно позицію до вищезазначеного висловив Харківський апеляційний суд в справі № 619/4295/18 від 27 березня 2019 року. Зазначивши, що при складані протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими повинно бути зазначено відомості щодо свідків та потерпілих.
Крім того в адміністративних матеріалах складених відносно гр. ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутній СD - диск, з записами фіксування вищезазначеного правопорушення.
Так відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
Аналогічно позицію до вищезазначеного висловив Верховний суд КАС по справі № 428/2769/17 від 24.01.2019 року, в якій суд зазначив, що жодної інформації про фіксацію правопорушення із застосуванням технічних засобів та про технічний засіб не містить, а тому це є грубим порушенням законодавства.
Відсутність відеозаписів, та свідків свідчить про те, що поліцейськими було допущено грубі порушення при складані протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, з наявних матеріалів справи, не вбачається причини зупинки транспортного засобу YAMAHA JOG, яким керував гр. ОСОБА_1 .
Крім того як вбачається з матеріалів справи, постановою судді Анісімовою Н.Д., від 31 травня 2021 року вищезазначені адміністративні матеріали складені відносно гр. ОСОБА_1 , було направлені для належного до оформлення.
Однак, після дооформлення, до суду не було направлено відеозапис, та жодних виправлень вказаних недоліків у справі не вбачається.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що у випадках, коли судом буде встановлено, що Протокол про адміністративне правопорушення складено без додержання вимог ст. 256 КУпАП він повертається постановою суду відповідному правоохоронному органу- для належного оформлення.
Крім того, як зазначає в своїх поясненнях представник гр. ОСОБА_1 , - адвокат Коломацький М.Г., що при складані протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 , пройти медичне обстеження в медичних закладах, та не було роз'яснено йому прав та обов'язків.
Суд наголошує на тому, що передбаченої процедури розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Порушення інспектором цієї процедури зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності. Це ускладнює встановлення об'єктивної сторони вчиненого порушення та вини особи в його вчиненні.
Таку ж позицію висловив Шостий апеляційний адміністративний суд по справі №760/402/21. Зазначивши, що не роз'яснення під час розгляду справи водієві його прав є грубим порушення процедури накладення стягнення і, як наслідок, є підставою для скасування штрафу і постанови.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 502502 від 18.05.2021 року, вбачається, що в графі пояснення особи, гр. ОСОБА_1 , зазначив : «Пил вчера вино».
Також з пояснень гр. ОСОБА_1 , вбачається, що 18.05.2021 року він вживав спиртні напої, вину визнав.
В судовому засіданні представник гр. ОСОБА_1 , - адвокат Коломацький М.Г., зазначив, що при відібрані пояснень поліцейським ОСОБА_2 , у гр. ОСОБА_1 , останній підписав на бланк не знаючи, що там написано, оскільки поясненнях писав не він, а поліцейські.
У зв'язку з вищезазначеним обставинами суд не бере до уваги пояснення, де особа визнає свою провину, оскільки вважає, факт визнання вини не можу бути прийнятим до уваги судом, як достатній доказ.
Таку позицію також прийняв Верховний суд по аналогічній справі № 177/525/17(2-а/177/23/17). Позиція Верховного суду обґрунтована, зокрема тим, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Крім того в порушення ст. 266 КУпАП, не проводився оглядку ОСОБА_1 , в закладах охорони здоров'я, в матеріалах справи відсутні будь які докази, щодо пропозиції ОСОБА_1 , пройти медичне обстеження в медичному закладі, тобто відсутнє направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того представник гр. ОСОБА_1 , - адвокат Коломацький М.Г., в своїх поясненнях та заперечені, вказує про те, що під час зупинки поліцейськими гр. ОСОБА_1 , не керував т/з.
Висновки.
Суд враховує принцип jura novit curia («суд знає закони»), який передбачає обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Даний принцип викладений у постановах Верховного суду у справах № 537/4259/15-ц та № 917/1739/17.
Суд забов'язаний дотримуватись принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таку ж позицію висловив Верховний суд у справі №463/1352/16-а.
Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».
Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування в стані сп'яніння), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності. Інші докази не вказують на беззаперечне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в передбаченому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Боярський О.О.