16 листопада 2021 року
справа № 702/164/21
провадження № 22-ц/821/1754/21
категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, у складі головуючої судді Жежер Ю. М.,
Короткий зміст позовних вимог
23 березня 2021 року позивач звернувся до суду з приведеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у березні місяці 2019 року співмешканці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок самоправних дій. завдали позивачу матеріальну шкоду, вирвавши із землі 14 металевих стовпчиків, 12 з яких зникли або були привласнені ними.
Винуватість неправомірних (самоправних) дій відповідачки доведено постановою Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, зважаючи на те, що нею не надано доказів того, що у її протиправних діях відсутня вина у заподіянні шкоди, якою частково задоволенні його позовні вимоги шляхом стягнення з неї на його користь матеріальної шкоди у розмірі 1346 грн 90 коп. та судових витрат у розмірі 755 грн 56 коп.
Вищевказаними діями відповідачки ОСОБА_2 йому заподіяна матеріальну шкоду, а також моральні страждання та переживання, які він оцінює у 5 000 грн 00 коп. та просив стягнути на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 90 грн 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 800 грн 00 коп.
Рішення мотивовано тим, що між сторонами існує спір щодо меж належних їм земельних ділянок. Тривалий час уявні межі, що розділяли земельні ділянки між сторонами проходили по лінії розмежування, відмінній між межею визначеною знаками у формі стовпців, які встановлені позивачем ОСОБА_1 , а демонтування металевих стовпців було здійснено відповідачкою ОСОБА_2 , яка вважала їх змонтованими на власній земельній ділянці.
Водночас, аналізуючи ступінь вини відповідача у спричиненні моральної шкоди, суд врахував, що неправомірна поведінка ОСОБА_2 спричинена порушенням її прав на мирне володіння своїм майном, що знижує ступінь її вини. Крім того, наведеними діями ОСОБА_2 не завдано тяжких наслідків, а тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог в розмірі 500 грн 00 коп. при цьому враховуючи відсутність наведеного обґрунтування заявленого позивачем розміру 5 000 грн 00 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_1 26 серпня 2021 року, порушено питання про скасування оскаржуваного судового рішення з постановленням нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повній мірі.
Мотиви апеляційної скарги зводяться до незгоди з розміром задоволених позовних вимог, зокрема на 10 %, постільки наявність шкоди завданої з вини відповідачки по справі підтверджується відповідними доказами наявними в матеріалах справи, а тому позов мав би бути задоволений в повній мірі у заявленому розмірі.
При цьому скаржник наголосив на тому, що 12 з 14 металевих стовпчиків були не просто демонтовані ОСОБА_2 , а і привласнені, що суттєво впливає на рішення суду у даній справі. За вказаного, посилання суду на ту обставину, що відповідачка своїми діями не завдала скаржнику тяжких наслідків є цілком необґрунтованим твердженням.
Крім того, скаржник вказав на те, що судом необґрунтовано стягнуто з нього на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 1 800 грн 00 коп. з посиланням на цілком невмотивованість розміру вимог до об'єму наданих послуг відповідачці пов'язаних зі складністю справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Домачук В. А. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
При цьому послався на те, що ОСОБА_1 ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не обґрунтовує розмір заподіяної моральної шкоди. Не має посилання на розмір моральної шкоди і в постанові Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року.
Отже, позивачем до позову не додано належних та допустимих доказів наявності моральної шкоди, причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою, обґрунтованого її розміру.
Розмір витрат на правничу допомогу обраховано на підставі договору про її надання. Доказами надання правничої допомоги є попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, копія договору про надання правничої допомоги, ордер адвоката, квитанція про сплату. Позивач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суду першої інстанції не подавав.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 липня 2021 року у вказаній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду на 16 листопада 2021 року на 16 год. 30 хв. в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Матеріалами справи встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2020 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самоправних дій, задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1 346 грн 60 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн 75 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на у розмірі 755 грн 56 коп. (а. с. 4-6).
Вказаним судовим рішенням встановлено наявність підстав для відповідальності за завдану шкоду ОСОБА_1 , а саме наявність шкоди, протиправну поведінку ОСОБА_2 , причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, судом в цілому вірно застосовано норми матеріального права, якими врегульовуються спірні правовідносини, та не допущено порушення норм процесуального права.
Предметом даного позову є відшкодування моральної шкоди позивачу відповідачкою, яка в свою чергу, відповідно до судового рішення, порушила його майнові права і вказане порушення встановлено судовим рішенням, що набуло законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто, при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Звертаючись до суду з приведеним позовом, як на підставу відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 послався на наявність судового рішення у цивільній справі, а саме, постанови Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року якою задоволено його апеляційну скаргу. Скасовано рішення суду першої інстанції з ухваленням нового яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самоправних дій, задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1 346 грн 60 коп. Вирішено питання судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вище приведеним судовим рішенням встановлено наявність підстав для відповідальності за завдану шкоду ОСОБА_1 , а саме наявність шкоди, що витікає з протиправної поведінки ОСОБА_2 , причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідачки та її вину.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач набув право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення його права, однак оцінюючи характер правопорушення вчиненого ОСОБА_2 , відсутність доказової бази в матеріалах справи, щодо обсягу страждань, розміру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках та стані здоров'я позивача, вмотивовано прийшов до висновку, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн 00 коп. за вказаним позовом, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатній для розумного задоволення потреб потерпілої особи.
Встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, місцевий суд керувався не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття позивача (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв та їх підтвердження належними та допустимими доказами, та виходив з вище зазначених норм та правових принципів. Отже, розмір моральної шкоди в сумі 500 грн 00 коп. є достатнім та співмірним по відношення до завданої позивачу та доведеної ним моральної шкоди незаконними діями відповідачки.
Стягнення у такому розмірі не призведе до порушення балансу прав та інтересів сторін у справі.
Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з позивача на користь відповідачки, який є одним з аргументів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 приведеної статті).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу суду першої інстанції, в межах визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку, стороною відповідача надано: ордер серії СА №1008280 від 23 квітня 2021 року (а. с. 38); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Доманчука В. А. Серія ЧК № 000717 від 01 лютого 2017 року (а. с. 40) ; копію Договору № 40 про надання правничої допомоги від 20 травня 2019 року (а. с. 37); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який відповідач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи на суму 2 800 грн 00 коп. (а. с. 35); опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 702/164/21 станом на дату подання відзиву на суму 1200 грн 00 коп. (а. с. 36); квитанцію про оплату правової допомоги № 0.0.2088771923.1 від 15 квітня 2021 на суму 2 000 грн 00 коп. (а. с. 39).
Також, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про не співмірність понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу зі складністю справи та витраченим часом на надання послуг правничої допомоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів враховує наступне. Представником ОСОБА_2 - адвокатом Доманчуком В. А. складено та подано до суду відзив на позовну заяву з додатками до неї, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (а. с. 33, 34). 28 травня з 11 год 59 хв по 12 год. 16 хв. та 23 липня 2021 року з 08 год 57 хв. по 13 год 27 хв. - вказаний адвокат брав участь у судових засіданнях місцевого суду (а. с. 67, 82).
Враховуючи, що позов задоволено частково, то місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача складає 90% та відповідно становить 1 800 грн 00 коп.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд переглядає законність рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення судом.
Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв'язку з не співмірністю витрат в порядку ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України до суду першої інстанції від позивача ОСОБА_1 не надходило.
За викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 липня 2021 року залишити без мін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
Л. В. Нерушак