печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55016/21-к
04 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3, 4 с. 190 КК України, -
ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 с. 190 КК України.
Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавляння волі на строк до 12 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може сприяти незаконній реєстрації речових прав на нерухоме майно (квартири потерпілим, майнові права на які належать іншим особам), незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000000594 від 11.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України, відомості про яке виділені з кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000553 від 19.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
31.03.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відтак, посилання сторони захисту на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та недоведеність вини підозрюваного, не заслуговують на увагу.
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що їх наявність в повному обсязі обґрунтована слідчим.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини протиправної діяльності у якій підозрюється ОСОБА_4 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відтак відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, відтак клопотання підлягає до часткового задоволення.
Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 12 год. 45 хв. 03 листопада 2021 року.
Визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 22.11.2021 року включно.
Визначити заставу в розмірі 228 прожиткоих мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 092 ( чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'яносто дві) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA128201720355259002001012089; отримувач ТУ ДСА України в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід - застава.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 22.11.2021.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1