Рішення
Іменем України
Справа № 712/4673/21
Провадження 2/712/1824/21
12 листопада 2021 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Нагаєвської В.Б.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Сененко К.В.
представника відповідачки адвоката Соколишиної Л.Б.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
23 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 26.06.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.05.2018 шлюб розірвано. Під час перебування у шлюбі нами придбано квартиру АДРЕСА_3 за 62900,00 грн. Покупцем від сім'ї у договорі виступила на той час дружина ОСОБА_2 . Пунктом 13 вказаного вище договору визначено, що договір укладено за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_1 . При цьому, під час укладення договору він подавав пиcьмoвv зaявv на ім'я нотаріуса про згоду на укладення, дана заява посвідчена 08.02.2018 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Р.В. Оскільки квартира придбана за кошти в сумі 480000,00 грн., отримані позивачем в якості компенсації по втраті працездатності в результаті отриманого поранення в зоні проведення АТО, позивач звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири його особистою приватною власністю. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2019 у справі № 712/4452/18 відмовлено у задоволенні його позову та встановлено те, що «Отже, з наведених обставин справи вбачається, що спірна квартира була придбана в період шлюбу, при набутті права власності сторони у справі діяли за спільною згодою і в інтересах сім'ї. Тобто вказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому, виходячи з презумпції правомірності набуття права власності, право кожного із них вважається набутим правомірно, поки незаконність набуття права власності не буде встановлена судом. При зверненні до суду відповідач не наводить обставин, які б вказували на неправомірність набуття позивачем права власності на квартиру, а посилається на походження (джерело) коштів - це державна допомога, отримана ним як учасником АТО, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6-8). При цьому, ОСОБА_1 як особа, яка отримала кошти здійснив волевиявлення щодо розпорядження ними - на придбання нерухомого майна в інтересах їхньої сім'ї. З урахуванням викладеного, презумпція спільності придбаного у шлюбі зазначеного майна не спростована позивачем та це майно є спільною сумісною власністю. За наведених вище підстав, судом не можуть братись до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову з посиланням на придбання квартири за кошти, які отримувались нею у борг на підставі боргових розписок, а саме отримання в борг у ОСОБА_3 28.01.2018 року - 7000 доларів США та 29.01.2018 року у ОСОБА_4 8000 дол. США. Більше того, як вбачається зі змісту вказаних розписок, відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 вказує у розписках, що кошти вона позичає з метою придбання квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , В той же час, 27 січня 2018 року вона уклала попередній договір з продавцем вказаної квартири ОСОБА_5 , та ТОВ «РК Етажи Черкас» відповідно до якого погодилась купити дану квартиру за ціною 15200 дол. США. Дану суму ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити в день нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Як встановлено в судовому засіданні, під час здійснення розрахунку з продавцем квартири, був присутній ОСОБА_1 , як чоловік ОСОБА_2 , проте вона не повідомляла його про наявність вказаних боргових розписок, у зв'язку з чим, вказані розписки на думку суду не можуть слугувати підтвердженням придбання спірної квартири за кошти, які відповідач взяла в борг. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не змогли пояснити суду, ні джерел походження коштів, які ними надавалась у борг ОСОБА_2 відповідно до наданих суду розписок, ні той факт, що відповідач використала ці кошти за вказаним у них призначенням, а не на інші цілі. Свідок ОСОБА_7 , яка виступала продавцем у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 пояснила суду, що розрахунок за квартиру дійсно здійснював ОСОБА_1 , проте при оформленні у нотаріуса договору купівлі-продажу, останній був оформлений на його дружину ОСОБА_2 . Ніяких зауважень у ОСОБА_1 до нотаріуса не виникало. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що разом із ОСОБА_1 здійснював обмін коштів, які дав йому на зберігання останній і які ОСОБА_1 мав намір використати для купівлі квартири.
Просить суд визнати квартиру АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , та стягнути судові витрати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси 19 травня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Позивачка та його представник адвокат Сененко К.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідачки адвокат Соколишина Л.Б. в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного та сімейного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 26 червня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №657.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2018 року шлюб між сторонами розірвано, встановлений факт припинення між сторонами сімейних стосунків 12 березня 2018 року.
02 лютого 2018 року ОСОБА_1 надано згоду його дружині ОСОБА_2 на придбання квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08 лютого 2018 року ОСОБА_2 придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 32,8 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., вартістю 62886 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 128.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року, залишеним без зміни постановою Черкаського апеляційного суду рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.02.2018 р. Відсутні зареєстровані обтяження на вказану квартиру на користь третіх осіб.
Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що при поділі майна враховують також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, як це визначено частиною четвертою статті 65 СК України. Таким чином, при розподілі майна подружжя між подружжям буде поділено не тільки майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а і борги подружжя (кредити і т. д.) та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.
Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.
За приписами ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_3 , власником якої згідно договору купівлі-продажу квартири від 08.02.2018 р. є ОСОБА_2 , набута сторонами в період перебування сторін у шлюбних стосунках, а тому за презумпцією спільності майна подружжя є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 вересня 20219 року у справі № 712/4452/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою власністю, встановлено, що квартира квартира АДРЕСА_3 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя на засадах рівності, з визнанням за кожною із сторін права власності на 1/2 частку квартира АДРЕСА_3 вартістю 31443 грн.
Визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При подачі позову позивач у відповідності до ЗУ «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору в сумі 908 грн, тому з урахуванням визнання відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті, до сткягнення з відповідача в дохід держави підлягає 50 відсотків судового збору в сумі 454 грн.
Питання про судові витрати на правничу допомогу не вирішувалось у зв'язку з заявою представника позивача про подання доказів розміру витрат в порядку ч.6 ст.141 ЦПК України.
Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4,7,10,81,141,263-266 ЦПК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 63,65, 70 СК України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартиру АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2021 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2