18.11.2021 Справа №607/19808/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
при проведенні підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040001207 від 31 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.3 ст.357 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -
На розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040001207 від 31 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.3 ст.357 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики, які дають підставу вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, перераховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня та 26 жовтня 2021 року, під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 24 листопада 2021 року.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.
Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим в злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується; дані, що характеризують його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку та умисного тяжкого злочину, під час досудового розслідування були допитані потерпілий та свідки, на яких обвинувачений ОСОБА_3 може чинити тиск, з метою відмови від раніше наданих показів, оскільки такі ще судом не допитані.
Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що продовжують існувати ризики, зазначені в ухвалі про застосування такого запобіжного заходу, а тому справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну останньому запобіжного заходу на домашній арешт, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 15 січня 2022 року.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Копії ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити до Чортківського СІЗО.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1