Ухвала від 02.11.2021 по справі 2-1/11

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-1/11 р.

Провадження № 6/945/63/21

УХВАЛА

02 листопада 2021 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Куртія О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -

встановив:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначив, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2011 року задоволено позов Публічного Акціонерного Товариства “Фідобанк” та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № С_043_/41_08 від 22 квітня 2008 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2021 року замінено сторону стягувача - Публічне Акціонерне Товариство “Фідобанк” його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» вказана ухвала суду набула законної сили.

24 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 31 - ФДБ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № С_043_/41_08 від 22 квітня 2008 року перейшло до ОСОБА_1 .

У зв'язку із вищезазначеним, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у цивільній справі № 2 - 1/11 за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Фідобанк” до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, а саме, замінити стягувача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на стягувача - ОСОБА_1 .

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився.

Представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» усудове засідання не з'явився.

Боржник ОСОБА_2 усудове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-1/11, суд дійшов такого.

29 серпня 2011 року Миколаївським районним судом Миколаївської області у цивільній справі № 2-1, 2011 рік, ухвалено рішення, в якому ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2012 року постановлено внести виправлення, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № С_043_/41_08 від 22 квітня 2008 року у розмірі 457468 грн. 92 коп. (а. с. 100 - 101, 109).

На підставі вказаного вище рішення, Миколаївським районним судом Миколаївської області представнику Публічного Акціонерного Товариства “СЕБ Банк” видано виконавчий лист (а. с. 105).

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2021 року постановлено задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача та замінено Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 2-1/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості (а. с. 157 - 159).

24 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 31 - ФДБ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № С_043_/41_08 від 22 квітня 2008 року перейшло до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1), 2) ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України). Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України “Про виконавче провадження”, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім цього, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою, і такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 260, ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення у цивільній справі № 2 - 1/11 за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Фідобанк” до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, а саме, замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, Одеська область, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, ЄДРПОУ - 42251700) його правонаступником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

02.11.2021