18 листопада 2021 року
Київ
справа №380/5811/20
адміністративне провадження №К/9901/30401/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про закриття касаційного провадження у справі № 380/5811/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кінологічного начального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (невиплати індексації грошового забезпечення та компенсації за додаткову відпустку) за період з 05 липня 2019 року по 28 квітня 2020 року включно. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2019 по 28.04.2020 включно у розмірі 32378 грн 34 коп за КВЕД 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 380/5811/20 - скасовано та адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
28 жовтня 2021 року від КНЦ ЗРУ ДПС України надійшов відзив на касаційну скаргу, де просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказує, що касаційне провадження у справі у цій справі має бути закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України у зв'язку із тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року призначено справу № 380/5811/20 до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Розглянувши заявлене вище клопотання про закриття касаційного провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Виключні підстави для закриття касаційного провадження наведені в частині першій статті 339 КАС України. Так, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося; 4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом; 5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зі змісту рішення суду апеляційної інстанції слідує, що при вирішенні спірних правовідносин у цій справі, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
У вказаній постанові судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа № 813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п?ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
З урахуванням наведеної позиції Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду, визначеного частиною п?ятою статті 122 КАС України та наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі статті 238 КАС України.
Разом з тим, касаційне провадження у цій справі відкрито на піставі пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування процесуальних строків, встановлених нормами КАС України із урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду 31 березня 2021 року у справі № 120/1965/20-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 суд касаційної інстанції не викладав правовий висновок щодо обчислання процесуальних строків, визначених КАС України із урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX.
Сформовані Верховним Судом правові позиції щодо застосування правових норм при розгляді цієї справи повинні враховуватися судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС стосовно встановлених обставин у справі.
Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про закриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 345, 339, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про закриття касаційного провадження у справі № 380/5811/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
М.В. Білак
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду