Дата документу 15.11.2021
Справа № 332/1166/19
Провадження № 1-кп/334/225/21
15 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
15.01.2019, приблизно о 15 годині 30 хвилин, біля кафе «Стопочка», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, 1, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла обопільна бійка. Під час бійки ОСОБА_6 повалив на спину ОСОБА_8 та утримуючи потерпілого у такому положенні, перебуваючи в положенні зверху, дістав розкладний ніж з кишені свого одягу, та тримаючи його в правій руці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , наніс останньому один удар в область живота зліва. Усвідомлюючи, що потерпілий продовжує чинити опір, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , не зупиняючись на досягнутому, наніс ще один спрямований удар ножем в область шиї потерпілого зліва.
Відповідно до висновку експерта, завдані ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в ділянці передньої черевної стінки по передній пахвинній лінії ліворуч, на рівні 9-10 ребер, що проникає в черевну порожнину з пораненням брижі та утворенням гематоми поперечно-ободової кишки, з проникненням ранового каналу в ліву плевральну порожнину та поранення лівого купола діафрагми, а також колото-різану рану лівої бокової поверхні шиї з перетином ларінгеальної гілки сонної артерії та пораненням тіл 4-5 шийних хребців, з розвитком гіповолемічного шоку III ступеню, у своїй сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Після того ОСОБА_6 , утримуючи в руці ніж, покинув місце вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_6 , прагнучи заподіяти смерть ОСОБА_8 шляхом нанесення ножових поранень, спрямованих в життєво важливі органи потерпілого, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак смерть ОСОБА_8 не настала і злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що потерпілому вчасно була надана необхідна медична допомога.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_8 не визнав, пояснив, що 15.01.2019, приблизно о 15-00 годині, він зі своїм знайомим ОСОБА_9 прийшли до кафе «Стопочка» по вул. Глазунова в м. Запоріжжі, де вживали спиртні напої. Між ним і раніше невідомим відвідувачем кафе ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який був спровокований останнім. Вони з ОСОБА_9 вийшли на вулицю, ОСОБА_8 вийшов за ними, після чого конфлікт продовжився і між ним і потерпілим трапилася бійка. Він хотів припинити бійку і піти, однак ОСОБА_8 схопив його за рукав. Він не зміг висмикнути свою руку, після чого дістав з правої кишені брюк свій розкладний ніж та розмахуючи ним, наніс два удари ножем ОСОБА_8 , продемонструвавши при цьому рухом правої руки нанесення тичкових ударів. Куди саме були нанесені удари ножем, він не бачив, так як від отриманих ударів від ОСОБА_8 він погано бачив. Далі обвинувачений пояснив, що після ударів він відчув, що ОСОБА_8 перестав наносити йому удари, тоді він повернувся та пішов з місця події. В руках у нього був ніж, на якому були сліди крові. Він зайшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , та залишив вказаний ніж в кімнаті, де саме не пам'ятає. Через декілька днів він вирішив прийти у поліцію і повідомити про скоєне ним. Там його затримали. Щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень в подальшому в ході судового розгляду ОСОБА_6 пояснював і показував, що він, тримаючи в руках ножа, хаотичними рухами відмахувався від ОСОБА_8 , щоб захиститися і припинити протиправні дії ОСОБА_8 Категорично заперечує, що він наносив удари ОСОБА_8 , коли той лежав на землі, і вважає вказану обставину недоведеною. Умислу на вбивство потерпілого він не мав.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_6 вини у замаху на вбивство ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується показами потерпілого, свідків, а також наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дослідженими в судовому засіданні, які колегія суддів визнає належними та допустимими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що у січні 2019 року, точної дати він не пам'ятає, він з компанією знаходився у кафе «Стопочка», яке розташоване по вул. Глазунова. Вони розпивали спиртні напої. Приблизно о 15-00 годині у нього виник конфлікт з ОСОБА_6 , якого раніше він не знав. На якому ґрунті виник конфлікт, він не пам'ятає. Він запропонував ОСОБА_6 вийти на вулицю для з'ясування стосунків, вони вийшли на вулицю, конфлікт переріс у обоюдну бійку між ними, яка відбувалась недалеко від вказаного кафе, під час якої вони один одному наносили удари кулаками по обличчю та тулубу. Вони падали на землю, на землі лежали, він відчув біль, а коли встав, побачив кров. Після цього бійка припинилась, ОСОБА_6 залишив місце події. Пам'ятає, що тримався рукою за шию і що сказав дружині викликати швидку допомогу. Не пам'ятає точно, в якому положенні знаходився ОСОБА_6 , коли бив його в живіт і шию ножем. Що відбувалося потім, він не пам'ятає, зі слів йому відомо що на сходах біля кафе він втратив свідомість. Вважає, що ОСОБА_6 не хотів його вбити, оскільки він сам потім прийшов у поліцію і повідомив про вчинений ним злочин, що означає, що він все усвідомив. Крім того, він залишився живим, а тому до ОСОБА_6 не слід застосовувати суворе покарання у виді позбавлення волі.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона 15.01.2019 разом зі своїм цивільним чоловіком - потерпілим ОСОБА_8 , знаходилась у кафе «Стопочка», де вживали спритні напої. Приблизно о 14-00 годині у кафе прийшов її знайомий ОСОБА_6 , він привітався до неї, після чого у ОСОБА_8 з ОСОБА_6 виник конфлікт. Вони вийшли на вулицю, вона з кафе на вулицю за ними не виходила. Далі через деякий час до приміщення зайшов ОСОБА_8 і у нього з шиї зліва йшла кров, він сказав щоб вона викликала швидку медичну допомогу, потім на вулиці біля входу в кафе він втратив свідомість.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 15.01.2019 він разом зі своїм другом ОСОБА_6 прийшли до кафе «Стопочка», яке розташоване по вул. Глазунова,1 в м. Запоріжжя, де разом випивали горілку. До них підійшов раніше невідомий чоловік - потерпілий ОСОБА_11 , який почав конфліктувати з ОСОБА_6 . Після чого вони вийшли з приміщення з кафе і почали бійку. Жінка зупиняла ОСОБА_12 , щоб він не зачіпав ОСОБА_13 , однак ОСОБА_12 продовжував наносити удари руками в область обличчя ОСОБА_6 . Свідок бачив розбите, залите кров'ю обличчя у ОСОБА_13 , який оборонявся. Далі він побачив, як ОСОБА_12 впав, після чого вони швидко пішли, майже побігли, з місця події в різні сторони, щоб ніхто не міг їх наздогнати. Як ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_12 ножем, він не бачив.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 15.01.2019 він знаходився неподалік від кафе «Стопочка» по вул. Глазунова в м. Запоріжжі. Він побачив, що біля вказаного кафе, приблизно в 50 метрах, між його знайомим ОСОБА_8 та раніше не знайомим йому чоловіком відбувалась обоюдна бійка, під час якої вказаний чоловік повалив ОСОБА_8 на землю та знаходячись на ньому зверху, наніс два удари правою рукою в область шиї та в область живота, після чого встав з нього та пішов через трамвайні колії у бік багатоповерхових будинків. При цьому свідок побачив у правій руці вказаного чоловіка ніж. Обличчя цього чоловіка він не бачив, оскільки спостерігав за всім з боку. Далі свідок підбіг до потерпілого ОСОБА_8 та побачив що у нього з лівої сторони з шиї йде кров, після чого він своєю лівою рукою затиснув рану, а правою намагався викликати швидку медичну допомогу. Він допоміг ОСОБА_12 дійти до кафе, його дружина бігала навколо, кричала та плакала. ОСОБА_12 втратив свідомість. Лікарі швидкої медичної допомоги забрали ОСОБА_8 в лікарню, а він поїхав у поліцію, де допитувався в якості свідка та приймав участь у слідчих діях.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_6 та проживає з ним багато років. 15.01.2019 у другій половині дня, коли вона була на роботі, їй подзвонив ОСОБА_6 та повідомив, що з ним трапились неприємності, однак він ні у чому не винний, він захищався просто, при цьому які саме неприємності останній не повідомив. Вечором вона приїхала до своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де вже були співробітники поліції. Вони знайшли ніж, який вона добровільно видала їм, написавши заяву. Ніж розкладний, що за ніж вона не знає.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що знає ОСОБА_6 давно, він часто відвідував кафе «Стопочка», де вона раніше працювала. В денний час 15.01.2019, в день свого народження, вона прийшла в кафе «Стопочка» до своєї знайомої ОСОБА_17 , яка працювала там барменом. У кафе прийшов її знайомий ОСОБА_18 зі своїм другом, також в кафе знаходився потерпілий ОСОБА_19 зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_20 . Всі розпивали спиртні напої. Потерпілий агресивно почав поводитися відносно ОСОБА_21 . ОСОБА_6 хотів вийти на вулицю, а ОСОБА_12 перегородив йому дорогу і вони про щось тихо поговорили. Потім ОСОБА_13 зі своїм другом і ОСОБА_12 вийшли на вулицю. Вона залишилась в приміщенні кафе. Потім за ними вийшла ОСОБА_22 . Через 5-7 хвилин ОСОБА_22 забігла в кафе і почала кликати на допомогу, кричати, що її чоловіка вбили чи то вбивають, просила викликати швидку допомогу. Вона вибігла на вулицю і побачила на снігу недалеко від кафе і на сходах багато крові. ОСОБА_12 сидів на сходах, тримався рукою за шию зліва, з-під руки текла кров. ОСОБА_17 винесла багато серветок, вони їх приклали до шиї, щоб зменшити крововтрату. Біля нього була його цивільна дружина ОСОБА_22 , ОСОБА_6 і його друга там не було. ОСОБА_17 дала їй телефон і вона викликала швидку медичну допомогу, повідомивши про ножове поранення. Через декілька хвилин ОСОБА_12 втратив свідомість, після чого приїхала швидка медична допомога і його забрали до лікарні.
Крім показань свідків та потерпілого, які узгоджуються між собою, винуватість ОСОБА_6 також підтверджується дослідженими і перевіреними судом документами:
- рапортом про надходження повідомленням зі служби «102» про те, що 15.01.2019 о 15-56 год. госпіталізований ОСОБА_8 з ножовим пораненням шиї, живота, з пошкодженням внутрішніх органів, витягом з ЄРДР №12019080030000072 від 15.01.2019 про реєстрацію кримінального провадження;
- відібраною слідчим ОСОБА_23 заявою ОСОБА_8 від 25.02.2019 про залучення його до провадження потерпілим, де вказувалось, що 15.01.2019, приблизно о 15-30 год. біля кафе «Стопочка» по вул. Глазунова, 1 в м. Запоріжжі особа намагалась його вбити, нанісши тяжкі тілесні ушкодження, та протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.02.2019;
- протоколом огляду місця події від 15.01.2021, проведеним оглядом ділянки території по АДРЕСА_2 , на першому поверсі якого розташований магазин-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », встановлено, що справа по ходу огляду вздовж вулиці проходять трамвайні рейки. Вказана ділянка вкрита шаром снігу. Приблизно в 2,5 м від рейок навпроти будинку №3 на шарі снігу маються рясні сліди рідини бурого кольору розміром приблизно 80см х 25см, далі мається група плям рідини бурого кольору, які ведуть до сходинок магазину «Стопочка». На вказаних сходинках та на майданчику маються сліди нашарування рідини бурого кольору. На відстані приблизно 50 см від лівого краю ганку та 180см від фасаду приміщення магазину-кафе «Стопочка» на клумбі перед тротуарною доріжкою виявлено групу плям рідини бурого кольору розміром 80см х 40 см. На тротуарній плитці мається група плям речовини бурого кольору, на відстані приблизно 170 см. Далі на тротуарній доріжці приблизно на відстані 2,5м від лівого краю мається зв'язка ключів, металеві «брелки» прямокутної форми. Далі встановлено, що на відстані приблизно 3 м від правого краю ганку магазину-кафе «Стопочка» на дереві шапка-кепка чорного кольору. Під час огляду вилучено недопалок цигарки «Маllbого», змиви речовини бурого кольору, шапку-кепку, змив речовини бурого кольору з поверхні сходинок магазину-кафе «Стопочка», зв'язка ключів з поверхні тротуарної доріжки;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.01.2019 за участю свідка ОСОБА_10 , яка впізнала на фотознімку ОСОБА_6 як особу, з якою 15.01.2019 в кафе «Стопочка» по вул. Глазунова, 1 в м. Запоріжжі виник конфлікт і бійка з її цивільним чоловіком ОСОБА_8 , і який в подальшому наніс ОСОБА_8 ножові поранення, про що той сказав їй відразу після інциденту;
- заявою ОСОБА_15 про добровільну видачу свого телефону «Samsung Galaxy» для огляду, протоколом огляду від 15.01.2019 мобільного телефону «Samsung Galaxy», виданого свідком ОСОБА_15 , яка при цьому пояснила, що телефон належить їй і користувалась цим телефоном лише вона, під час огляду якого встановлено наявність вхідних і вихідних дзвінків за 15.01.2019 з абонентом « ОСОБА_13 » і зображенням ОСОБА_6 , номер НОМЕР_1 , частина з яких позначена як відхилені і пропущені, який постановою слідчого від 16.01.2019 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів;
- постановою про визнання речовим доказом недопалку цигарки «Мальборо», двох змивів РБК, шапку зі слідами РБК, які були вилучені під час огляду місця події, і передані до камери зберігання речових доказів;
- постановою про визнання речовим доказом телефону «Samsung Galaxy» моделі «GT-E1080», сім-карти мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , виданого свідком ОСОБА_24 , від 16.01.2019, розпискою ОСОБА_24 про отримання телефону на відповідальне зберігання;
- постановою від 16.01.2019 про визнання речовим доказом натільного хрестика з пам'яткою на мотузці, мобільного телефону марки «ВQ», які були вилучені під час проведення огляду особистих речей ОСОБА_8 , які згідно розписки ОСОБА_8 отримані ним на відповідальне зберігання;
- постановою від 16.01.2019 про визнання речовими доказами двох спортивних штанів, черевиків, кофти, трусів, футболки, куртки, шкарпеток, які були вилучені під час проведення огляду особистих речей ОСОБА_8 , та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів;
- заявою свідка ОСОБА_15 від 18.01.2019 про добровільну видачу поліції металевого кнопкового ножа «Grand-Way», протоколом огляду від 18.01.2019 за участі свідка ОСОБА_15 , виданого нею добровільно кнопкового (викидного) ножа «Grand-Way», з металу сірого кольору, довжина леза 9 см, лезо має отвір довжиною 2 см, товщина леза у найширшій частині складає 3 мм. Рукоятка 10,5 см, упор між лезом і рукояткою відсутній. Слідів РБК, іншого біологічного походження не виявлено, фото таблицею до протоколу, постановою слідчого від 18.01.2019 про визнання ножа речовим доказом та передачу на зберігання до камери зберігання речових доказів;
- висновком експерта №350 від 04.03.2019 судово-медичної експертизи двох змивів з поверхні керамічної плитки біля кафе «Стопочка», кепки, вилучених з місця події, згідно якого встановлено наявність крові людини, походження якої не виключається від ОСОБА_8 , а також ОСОБА_6 за наявності у нього тілесних ушкоджень;
- висновком експерта №352 від 05.03.2019 судово-медичної експертизи куртки, кофти, футболки, двох спортивних штанів, трусів, черевиків, які були вилучені під час проведення огляду особистих речей ОСОБА_8 , на яких встановлено наявність крові людини, походження якої не виключається від ОСОБА_8 , а також від ОСОБА_6 за наявності у нього тілесних ушкоджень;
- висновком експерта №351 від 04.03.2019 судово-медичної експертизи куртки спортивної, светра, спортивних штанів ОСОБА_6 , з яких на куртці, спортивних штанах встановлено наявність крові людини, походження якої не виключається від ОСОБА_8 ;
- висновком експерта №140 м/д від 18.03.2019 за результатами судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8 встановлено, що колото-різана рана в ділянці передньої черевної стінки по передній пахвинній лінії ліворуч, на рівні 9-10 ребер, що проникає в черевну порожнину з пораненням брижі та утворенням гематоми поперечно-ободової кишки, з проникненням ранового каналу в ліву плевральну порожнину та поранення лівого купола діафрагми, а також колото-різана рана лівої бокової поверхні шиї з перетином ларінгеальної гілки сонної артерії та пораненням тіл 4-5 шийних хребців, з розвитком гіповолемічного шоку III ступеню, у своїй сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії предмета, який володіє колючо-ріжучими властивостями, на що вказує проникаючий характер ушкодження, переважання глибини ранових каналів над довжиною шкірних ран. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи.
Виникнення виявлених тілесних ушкоджень можливо при будь-якому взаємному розташуванні потерпілого відносно нападника за умови доступності зон ушкоджень. Враховуючи локалізацію видимих ушкоджень у ОСОБА_8 , йому було нанесено не менше 2 травматичних впливів. Судово-медичних даних, що дозволяють встановити послідовність нанесення ушкоджень, не мається. Можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту виключається.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2019 за участю свідка ОСОБА_9 , який впізнав на фотознімку ОСОБА_6 , як особу, з якою він давно знайомий і з яким 15.01.2019 вживав спиртні напої в кафе «Стопочка», під час чого у ОСОБА_6 з невідомим чоловіком виник конфлікт;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2019 за участю свідка ОСОБА_9 , який впізнав ОСОБА_8 як особу, з якою 15.01.2019 у ОСОБА_6 виник конфлікт в кафе «Стопочка», під час якого між ОСОБА_6 і цим чоловіком виникла обопільна бійка;
- висновком експерта №92 від 12.02.2019 судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , яка проводилась за клопотанням сторони захисту з метою встановлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , їх локалізації, механізму утворення, давності, ступеня тяжкості, оскільки ОСОБА_6 який вказував, що під час конфлікту з ОСОБА_8 останній наносив йому удари кулаками обох рук в обличчя, який під час огляду 06.02.2019 пояснював, що 15.01.2019 в обідню годину (точно не пам'ятає) біля кафе «Стопочка» в Заводському районі чоловік наніс йому 3-4 удари руками в обличчя. При цьому закривався руками. Втрачав свідомість. Тілесних ушкоджень нікому не наносив, за медичною допомогою не звертався, послідуючі обставини не пам'ятає. Скарги на головні болі. Садна на кистях утворилися від ключів. Експертом встановлено, що у ОСОБА_6 виявлені садна в ділянці обох кистей - легкі тілесні ушкодження, від дії тупого предмету, давність станом на 06.02.2019 - 9 діб і більше. Утворились не менш ніж від двох травматичних впливів, локалізація на тильних поверхнях кистей не є характерною для падіння. Будь-яких інших видимих тілесних ушкоджень не виявлено;
- протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК, згідно якого ОСОБА_6 був оголошений у розшук 16.01.2019 року та затриманий 17.01.2019 о 17-00 год., під час затримання заяв клопотань не мав;
- постановою про визнання речовими доказами вилучених у ОСОБА_6 під час особистого обшуку 17.01.2019 при затриманні спортивної куртки, светра, спортивних штанів, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів;
- висновком судово-психіатричної експертизи №89 ОСОБА_6 , згідно якого у період здійснення інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_6 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно дослідницької частини, під час дослідження ОСОБА_6 повідомляв, що ОСОБА_8 тягнув його за рукав куртки, вдарив його один раз, потім наніс ще три удари в обличчя. Він розвернувся, почав йти, кров капнула йому на светр, у нього помутніло в голові, а далі він нічого не пам'ятає. Пам'ятає, що у нього в руці опинився ніж, який був при ньому тоді і лежав у кармані брюк, перелякані очі хлопця, з яким він в той день приходив у кафе, крик дівчини. Він пішов по дорозі, викинув ніж, блукав до вечора, потім зустрів дружину і розповів про все;
- протоколом слідчого експерименту від 18.03.2019 за участю свідка ОСОБА_14 та його відеозаписом, з перевірки і уточнення відомостей показань свідка ОСОБА_14 , в ході якого на місці події ОСОБА_14 вказав, як на сходинках кафе «Стопочка» дуже гучно сварилися два чоловіка, серед яких його знайомий на ім'я ОСОБА_12 . Також ОСОБА_14 зазначив, що конфлікт переріс в обоюдну бійку, під час якої обидва чоловіки наносили один одному удари кулаками по обличчю та тулубу. Вказав, що під час конфлікту обидва чоловіки зійшли зі сходів, пройшли декілька метрів від кафе та впали на землю, після чого відкотились декілька лівіше від кафе «Стопочка». Під час конфлікту чоловік сів зверху на ОСОБА_12 та вже у цей час тримав ніж в правій руці, почергово наніс ним спочатку один удар в ліву бокову поверхню тулуба ОСОБА_12 та один удар в шию зі своєї сторони. При цьому він дещо більше нахилився над ОСОБА_12 , вперся долонею лівої руки та наніс удар в шию. Після цього він піднявся та побіг в сторону житлових будинків по вул. Глазунова, продовжуючи тримати в правій руці ніж. ОСОБА_12 самостійно повернувся до кафе, де втратив свідомість;
- висновком експерта №96/к за матеріалами кримінального провадження від 03.04.2019 (висновку експерта №140 м/д від 18.02.2019 і слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 ), згідно якого співставляючи локалізацію (ділянки лівої передньої черевної стінки та шиї) і характер ушкоджень (колючо-ріжучий) у ОСОБА_8 з механізмом їх утворення за показами свідка ОСОБА_14 , комісія вважає, що можливість утворення ушкоджень в ділянках лівої передньої черевної стінки та шиї при обставинах, на які вказує свідок під час слідчого експерименту від 18.03.2019р., не виключається;
- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 , та його відеозаписом, проведеного з метою перевірки і уточнення показань потерпілого ОСОБА_8 , на місці події ОСОБА_8 вказав що 15.01.2019 він перебував в кафе «Стопочка», де розпивав спиртні напої разом зі своєю цивільною дружиною. Приблизно в післяобідній час у нього в кафе виник конфлікт з невідомим йому чоловіком, з яким вони вийшли з кафе, де стали спілкуватись. Суті розмови він не пам'ятає, однак пам'ятає що почалась бійка, під час якої вони наносили один одному удари кулаками рук. Яка послідовність, кількість ударів, а також хто саме почав бійку, він не пам'ятає. Показав, як після цього він відійшов декілька лівіше від кафе «Стопочка», ближче до колій, де продовжувалась бійка, що було далі він не пам'ятає. Однак в подальшому він прийшов в свідомість вже в 5-ій міський лікарні м. Запоріжжя.
- висновком експерта №8-187 молекулярно-генетичної експертизи, яким встановлено, що на клинку ножа та на рукоятці ножа встановлено наявність клітин з ядрами, які походять більш від двох осіб, виявлені на клинку ножа - співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_8 та не співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_6 .
Також суд дослідив докази сторони захисту, які в сукупності з доказами сторони обвинувачення також доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину.
Так, допитана за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона працювала в кафе «Стопочка», 15.01.2019 в приміщенні кафе виник конфлікт між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , який спровокував ОСОБА_8 . ОСОБА_13 з другом вийшли з кафе, ОСОБА_12 вискочив теж за ними. Згодом за ними слідом вийшла дівчина ОСОБА_25 . Через хвилин 10 ОСОБА_22 забігла в кафе і почала кричати, що потрібно викликати швидку допомогу. Свідок разом з ОСОБА_16 вийшли на поріг і побачили, що на порозі сидів ОСОБА_8 , було багато крові, йому стало погано, він почав непритомніти. Вона викликала охорону, а ОСОБА_16 викликала швидку медичну допомогу. В той момент більше нікого поряд не бачила, ОСОБА_13 , його друга теж вже не було.
За наданими стороною захисту інформацією КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР, з приводу викликів швидкої медичної допомоги за адресою м. Запоріжжя вул. Глазунова, 1, 15.01.2019 о 15-38 год. на диспетчерський пульт надійшов виклик від невідомої жінки про ножове поранення у шию, яка назвалась працівницею кафе «Стопочка», крім того, надходило ще два звернення невідомих чоловіків о 15-39 і о 15-43, з приводу ножового поранення у шию за вказаною адресою, які не назвалися, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_14 , що він також намагався викликати швидку медичну допомогу.
Допитаний за клопотанням сторони захисту ОСОБА_26 пояснив, що у лютому 2018 року, після обіду, він вів дитину з дитячого садка і побачив недалеко від кафе «Стопочка», як в ході потасовки і конфлікту між раніше йому знайомими ОСОБА_6 і потерпілим по імені ОСОБА_12 останній вдарив ОСОБА_13 кулаком в обличчя. ОСОБА_6 хотів піти після того як його вдарили, а ОСОБА_12 схопив його за рукав лівої руки. Після чого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_12 правою рукою два удари - один в живіт, другий в обличчя. ОСОБА_12 впав на одне коліно, простояв так приблизно 5 секунд і почав підніматись. ОСОБА_6 тоді розвернувся і пішов через трамвайну колію, а ОСОБА_12 так залишився на тому ж місці. Після того свідок пішов додому. Він не бачив, щоб хтось з них під час цих подій лежав на землі. Він спостерігав за всім протягом 1-2 хвилин з відстані приблизно 12 метрів, і не бачив, щоб ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_12 ножем, не бачив слідів крові. Також він звернув увагу, що в стороні стояв ще один чоловік і спостерігав за цим. З дружиною ОСОБА_6 познайомився пізніше і повідомив їй, що був свідком цих подій.
Покази свідка ОСОБА_26 як доказ того, що під час бійки ОСОБА_6 не повалив на спину ОСОБА_8 і в момент нанесення потерпілому ударів ножем не перебував в положенні зверху, суд оцінює критично, оскільки його показання не узгоджуються з іншими доказами у справі щодо тривалості конфлікту, який перейшов у обопільну бійку, характеру дій потерпілого і обвинуваченого.
Проаналізувавши всі досліджені докази, суд приходить до висновку, що вони беззаперечно доводять, що 15.01.2019, приблизно о 15 годині 30 хвилин, біля кафе «Стопочка», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, 1, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла обопільна бійка, під час якої ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повалив на спину ОСОБА_8 , та перебуваючи в положенні зверху, дістав розкладний ніж з кишені свого одягу, та тримаючи його в правій руці, наніс ОСОБА_8 ножем один удар в область живота, та другий удар - в область шиї потерпілого. Після того, як ОСОБА_8 не міг вчиняти активних дій, ОСОБА_6 , утримуючи в руці ніж, покинув місце вчинення злочину. Вказані обставини фактично не заперечувались обвинуваченим ОСОБА_6 .
При цьому, невідповідність показань потерпілого ОСОБА_8 і його цивільної дружини ОСОБА_10 показанням свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 щодо моменту, коли ОСОБА_10 вийшла з приміщення кафе, на думку суду, не є суттєвою обставиною та не спростовує вказані висновки суду.
Стороною захисту заперечується та обставина, що під час бійки ОСОБА_6 повалив на спину ОСОБА_8 , та утримуючи потерпілого у такому положенні, перебуваючи з положенні зверху, наніс останньому один удар в область живота зліва, після чого наніс ще один спрямований удар ножем в область шиї потерпілого зліва.
Вказані доводи спростовуються дослідженими судом доказами. Зокрема, вказані обставини підтверджував потерпілий ОСОБА_8 під час його допиту в суді. Доказом на підтвердження зазначених обставин є показання допитаного в суді свідка ОСОБА_14 , які не суперечать даним, встановленим під слідчого експерименту за його участю, та на спроможність яких вказується у висновку експерта №96/к від 03.04.2019 за матеріалами кримінального провадження.
При цьому суд враховує також висновок експерта №140 м/д від 18.03.2019, згідно якого виникнення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень можливо при будь-якому взаєморозташуванні потерпілого відносно нападника за умови доступності зон ушкоджень.
Висловлена обвинуваченим думка, що спричинені ним рани потерпілому не є глибокими і не призвели до невідворотних наслідків, а тому його дії не мають тяжких наслідків, не заслуговує на увагу, оскільки згідно висновку експерта №140 м/д від 18.03.2019, спричинені ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження мають проникаючий характер з огляду на переважання глибини ранових каналів над довжиною шкірних ран, і кваліфікуються у своїй сукупності як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Не заперечуючи сам по собі факт нанесення ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень 15.01.2019, їх тяжкості, сторона захисту в обґрунтування своєї позиції щодо невизнання вини у вчиненні інкримінованого злочину, не висловлювала і не доводила обставин, які б свідчили про іншу кваліфікацію дій ОСОБА_6 , ніж та що йому інкримінована.
Разом з тим, з урахуванням змісту пояснень ОСОБА_6 суд відмічає, що проаналізовані фактичні обставини справи виключають можливість іншої кваліфікації його дій.
Умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
Критерієм визначення інкримінованого складу злочину є суб'єктивна сторона - ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій - в разі умисного вбивства умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя.
В обґрунтування своїх доводів сторона захисту посилається на те, що обвинувачений захищався від протиправної поведінки потерпілого ОСОБА_8 , який сам спровокував конфлікт і завдавав обвинуваченому удари в область обличчя та в ліву частину голови.
Між тим, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_6 встановлено, що у нього були відсутні будь-які тілесні ушкодження, які б могли бути спричинені йому в ході обопільної бійки з потерпілим. Згідно однієї з версій, висловлених ОСОБА_6 , потерпілий просто тримав його за рукав, коли той хотів припинити бійку і піти. Тоді ОСОБА_6 дістав ножа і почав хаотично ним розмахувати, обороняючись від ОСОБА_8 .
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що дії потерпілого ОСОБА_8 за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для ОСОБА_6 , які б у зв'язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні шкоди ОСОБА_8 ножем, якого обвинувачений носив із собою.
Судом з достовірністю встановлено, що створення реальної загрози заподіяння шкоди життю та здоров'ю обвинуваченого з боку ОСОБА_8 не було. Зазначене свідчить про відсутність стану необхідної оборони, що за вказаних обставин відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», за підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК.
При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату.
Для з'ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 ножем завдав потерпілому два проникаючі удари у життєво важливі органи - шию та живіт. Як пояснив обвинувачений, коли після ударів він відчув, що ОСОБА_8 перестав наносити йому удари, він повернувся та пішов з місця події.
У контексті наведеного умисне нанесення двох проникаючих ударів ножем у життєво важливі органи людини - шию і живіт, яке супроводжувалось невжиттям будь-яких дій з наданням медичної допомоги потерпілому, свідчить про умисел на позбавлення особи життя, з огляду на їх локалізацію та поведінку підсудного після вчинення злочину, що оцінюється судом як ознака суб'єктивної сторони складу такого злочину, як умисне вбивство.
Враховуючи сукупність обставин вчинення кримінального правопорушення, знаряддя злочину - ножа, механізму нанесення тілесних ушкоджень, кількості, характеру та локалізації поранень, відсутність інших тілесних ушкоджень як у потерпілого так і ОСОБА_6 , поведінки винного і потерпілого, що передувала події, суд приходить до висновку, що обвинувачений діяв з прямим умислом на вбивство, розуміючи, що заподіяння таких ударів приведе до настання смерті потерпілого, в повній мірі усвідомлював небезпечність своїх дій та свідомо припускав їх наслідки.
Той факт, що ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс два проникаючих удари ножем потерпілому, коли той перебував лежачи на землі, а потім залишив потерпілого і місце злочину, упевнившись, що від нанесених ударів ножем ОСОБА_8 припинив свої дії по відношенню до нього, також свідчить про наявність умислу обвинуваченого на позбавлення потерпілого життя, а смерть потерпілого не настала не з волі ОСОБА_6 , а завдяки діям свідків, які відразу після нанесення тілесних ушкоджень до приїзду швидкої медичної допомоги намагалися спинити кровотечу у потерпілого, та завдяки своєчасно наданій кваліфікованій медичній допомозі.
В даному випадку, на переконання суду, обвинувачений діяв саме з прямим умислом на умисне убивство ОСОБА_8 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг довести до кінця свій злочинний умисел з незалежних від нього причин.
Досліджені судом докази узгоджуються між собою, послідовні, логічні і в своїй сукупності беззаперечно доводять вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину - закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, ступінь здійснення злочинних намірів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку потерпілого і обвинуваченого до та під час вчинення злочинних дій останнім, його ставлення до скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працевлаштований, є інвалідом 3 групи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, медичних протипоказань, окрім обмежень пов'язаних з інвалідністю щодо умов праці, не має.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.
Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Таку обтяжуючу обставину, як рецидив злочинів, суд виключає з огляду на те, що на момент вчинення злочину ОСОБА_6 являвся раніше не судимою особою відповідно до ст.. 89 КК України.
Приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих обставин, обтяжуючу покарання обставину, думку потерпілого, який просив не карати ОСОБА_6 суворо, оскільки сам спровокував бійку і не має до обвинуваченого матеріальних претензій, суд вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 115 КК України, і вважає, що таке покарання відповідає принципам співмірності й індивідуалізації, характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, колегія суддів,-
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_6 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його затримання - 17.01.2019.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.01.2019 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
- телефон «Samsung Galaxy», переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Заводського ВП, повернути власнику ОСОБА_15 ;
- телефон марки «Samsung Galaxy» моделі «GT-E1080», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_24 , залишити останній за належністю;
- недопалок цигарки «Мальборо», змиви РБК, шапку зі слідами РБК, які були вилучені під час огляду місця події, і передані до камери зберігання речових доказів Заводського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області, знищити;
- натільний хрестик з пам'яткою на мотузці, мобільний телефон марки «ВQ», які були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 , залишити останньому за належністю;
- двоє спортивних штанів, черевики, кофту, труси, футболку, куртку, шкарпетки, які були вилучені у ОСОБА_8 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Заводського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_8 ;
- спортивну куртку, светр, спортивні штани, які були вилучені у ОСОБА_6 і передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Заводського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Інші судді, які входять до складу колегії:
ОСОБА_3
ОСОБА_2