18 листопада 2021 р.Справа № 520/8156/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Кононенко З.О. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 (головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.06.21 року) по справі № 520/8156/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Харківській області) в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення 01.01.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016, згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що їй призначена пенсія за вислугу років в розмірі 80 % грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-ХІІ, однак виплата пенсії після проведення перерахунку проводилася, виходячи з 70 % грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2016.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1ПН НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, в розмірі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одну гривню 00 копійок).
Відповідач, частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/8156/21 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у відповідній частині постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що на час здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.01.2016, частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону № 1166 від 27.03.2014) було передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, тому під час здійснення перерахунку пенсії позивачу, Головним управлінням були застосовані положення Закону № 2262-ХІІ у зазначеній редакції. Також відповідач вважає безпідставними вимоги позивача щодо нарахування та виплати компенсації, оскільки такі спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Крім того відповідач вказує, що частина заявлених позовних вимог знаходиться за межами передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 80 % грошового забезпечення.
На підставі отриманих списків пенсіонерів уповноважений орган надіслав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, видану ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачки відповідно до зазначеної довідки в розмірі 70% грошового забезпечення та виплачувалася пенсія відповідно до приписів постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 103.
Позивачка, не погоджуючись з перерахунком пенсії, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, звернулась до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивачки з 1 січня 2016 року у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. За висновком суду, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позиваки у спірних правовідносинах є зобов'язання ГУПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити позивачці пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016, згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262).
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
На момент виникнення спірних правовідносин ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ викладена у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент перерахунку пенсії), визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Таким чином, стаття 63 Закону України №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до абз. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Відповідно до абз. 1 п. 3 зазначеної постанови встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"
Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №103, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зміни до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін не зазнала.
Судом встановлено, що позивачці була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 80% грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини призначення та перерахунку пенсії мають різне правове навантаження та регулювання відносин в сфері пенсійного забезпечення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії позивачки з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ у пенсійного органу були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач неправомірно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивачки при здійсненні її перерахунку з 80% на 70%, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
В частині вимог позивача про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплачу пенсії з 01.01.2016, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III, компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Враховуючи, що позивачці не був нарахований та виплачений дохід у вигляді перерахованої пенсії, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016. Зазначена позовна вимога заявлена ОСОБА_1 передчасно, оскільки її право на отримання компенсації на час звернення до суду з цим позовом відповідачем не порушено.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі стосовно перевищення встановленого строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної норми дає підстави для висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17, від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18, від 02 липня 2020 року у справі №280/1931/19.
Отже, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 КАС України, не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016, згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
В іншій частині доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/8156/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді З.О. Кононенко А.О. Бегунц