18 листопада 2021 р.Справа № 520/8776/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.08.21 року по справі № 520/8776/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 у зменшеному розмірі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з ним не було проведено повний розрахунок, а саме: не виплачено індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 10.02.2020. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 04 листопада 2020 р. № 520/11565/2020 позов було задоволено. 09.04.2021 листом №10/795 військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що рішення по справі №520/11565/2020 військовою частиною виконано, а саме: нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця серпень 2015 року у розмірі 6509.08 грн згідно з довідкою розрахунку. Позивач вважає, що при виплаті індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не було враховано вірний базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 520/8776/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідачем невірно нараховано суму індексації заробітної плати, оскільки для обрахунку суми індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 останнім неправомірно застосовано базовий місяць для нарахування індексації позивачу - серпень 2015 року, замість вірного - січень 2008 року. Невірне застосування базового місяця для нарахування індексації позивачу, на його думку, також потягнуло невірне визначення суми індексації за період з 01.03.2018 до дати його звільнення. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що він має право на отримання компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Позивач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.02.2009. Перед звільненням проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №31 від 10.02.2020, старшого прапорщика ОСОБА_1 , головного сержанта інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 02.01.2020 №І-РС з військової служби в запас за статтею 26 частиною 5, пунктом 2 підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 10.02.2020 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 включно.
23.03.2021 на виконання рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 проведено кінцевий розрахунок та виплачено недоплачену частину грошового забезпечення в сумі 6411.46 грн, що не заперечується сторонами по справі.
05.04.2021 позивач подав до відповідача заяву, в якій зазначив про неправильне нарахування індексації посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/11565/2020, через застосування неправильного базового місяця (місяць підвищення тарифного розряду) для нарахування індексу споживчих цін, що суттєво зменшує загальну суму індексації. ОСОБА_1 просив: нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; надати довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення помісячно за період з 01.12.2015 по 10.02.2020, за рішенням по справі № 520/11565/2020, в якій вказати місяць підвищення тарифних ставок (окладів) відповідно до постанови Кабінет) Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за якою обраховувалась виплачена індексація, розмір посадового окладу, коефіцієнт індексації, розмір прожиткового мінімуму, розмір нарахованої індексації.
09.04.2021 листом №10/795 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що рішення по справі № 520/11565/2020 військовою частиною виконано, а саме: нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця серпень 2015 року в розмірі 6509,08 грн, згідно довідки розрахунку.
Позивач вважає, що відповідач надав відповідь №10/795, в якій не було надано обґрунтування виплаченої суми індексації, а також документів які запитувались.
Дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати у повному розмірі індексації грошових доходів з 01.12.2015 по 10.02.2020, позивач вважає протиправними, оскільки Військова частина НОМЕР_1 у визначений законодавством час не здійснила нарахування та виплату позивачу індексації грошових доходів з 01.12.2015 по 10.02.2020 при звільнені його з військової служби, в подальшому відповідно до рішення суду, який зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошових доходів штучно зменшив при нарахуванні розмір відповідної індексації, не надав при звернені позивача відповідних підтверджуючих документів, які підтверджували законність дій відповідача.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльнітсть відповідача, яка полягає у здійсненні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період у зменшеному розмірі, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вірно застосовано базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - серпень 2015 року. Такий висновок вмотивований тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині встановлення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Отже, суд першої інстанції вважав, що відповідачем, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020, вірно обрахована та виплачена позивачеві сума індексації грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами 1 та 5 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078).
Колегія суддів зазначає, що пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою в тому числі внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників, та застосовується з 1 грудня 2015 року.
Відповідно до пункту 14 Порядку роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, саме з грудня 2015 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів.
Враховуючи викладене та наведені у листі Мінсоцполітики від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін. обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.
Колегія суддів зазначає, що схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008.
В подальшому після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, саме з грудня 2015 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року та з березня 2018 року - виходячи з базового місяця березень 2018 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 у зменшеному розмірі та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, колегія суддів зазначає таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, відповідач, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі № 520/11565/2020, виплатив позивачеві індексацію за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 6509,08 грн, застосувавши базовий місць серпень 2015 року.
В той же час, колегією суддів встановлено, що відповідач, в силу наведених вище приписів законодавства, у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 був зобов'язаний застосувати базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Отже, з урахуванням наведених вище приписів законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем невірно обраховано суму індексації грошового забезпечення позивача із застосування базового місяця - серпня 2015 року.
Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а залишив без змін ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №200/9297/19-а, в якій суд дійшов до висновку, що з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на хибність висновку суду першої інстанції про преюдиційність рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з посиланням на ст. 78 КАС України, оскільки вказане рішення, в частині відмови у визначенні базового місяця ґрунтувалося на дискреційності повноважень відповідача у питанні нарахування індексації грошового забезпечення позивача, тобто у задоволенні цієї вимоги фактично відмовлено через її передчасність.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що у цьому випадку відповідачем допущено не протиправну бездіяльність, як помилково сформулював свої вимоги позивач, а протиправні дії, які відобразилися у виплаті суми індексації грошового забезпечення позивача у меншому розмірі, ніж мали бути виплачені.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Також, з урахуванням того, що за вказаний період позивачеві було частково виплачена індексація грошового забезпечення за вказаний період, вимога про виплату у частині індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахування раніше виплачених сум також підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 у зменшеному розмірі та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, колегія суддів зазначає таке.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - є місяць підвищення грошового забезпечення позивача - березень 2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 позивачу нараховувалася індексація, починаючи з грудня 2018 року.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Так, за даними Державної служби статистики України", розміщеними на сайті http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ct/is_c/isc_u/isc2018m_u.html, Індекс споживчих цін складав за 2018 рік складав: у січні - 101,5 %; лютому - 100,9 %; березні - 101,1; квітні - 100,8 %; травні - 100,0 %; червні - 100,0 %; липні - 99,3 %; серпні - 100,0 %; вересні - 101,9 %; жовтні - 101,7 %; листопаді - 101,4 %; грудні - 100,8%.
Отже, за період з березня 2018 року по вересень 2018 року величина індексу споживчих цін не перевищувала порогу індексації.
У жовтні 2018 величина індексу інфляції розрахована судом таким чином: 1.008 (Квітень 2018) *1 (Травень 2018) * 1 (Червень 2018) * 0.993 (Липень 2018) * 1 (Серпень 2018) * 1.019 (Вересень 2018) * 1.017 (Жовтень 2018) = 1.037301 = 1.037. Отже, у жовтні 2018 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації.
Індекс інфляції опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 213 від 13.11.2018, що підтверджується за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/indeks-spozhivchih-cin-u-zhovtni-2018-roku/.
З огляду на приписи абз.1 п. 1-1 Порядку № 1078, враховуючи, що індекс інфляції опубліковано у листопаді 2018 року, індексація здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, тобто, з 01 грудня 2018 року.
У грудні 2018 року, за даними відповідача, сума індексації позивача склала 71,08 грн., що є добутком множення прожиткового мінімуму, встановленого на грудень 2018 року (1921,00 грн) та індексу інфляції за жовтень 2018 року (3,7%).
Колегією суддів перевірені також суми нарахованої індексації за наступні місяці до дня звільнення позивача, арифметичних помилок у них не встановлено, також такі розрахунки відповідають розрахункам, зробленим за допомогою калькуляторів індексації заробітної плати, розміщених на сайтах ОСОБА_2
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок відповідача, наведений у довідці про нарахування та виплату позивачеві індексації за період з 01.03.2018 по 14.06.2021, є арифметично правильним та відповідає вимогам Порядку № 1078.
При цьому, колегія суддів враховує, що за загальним правилом, індексація в місяці підвищення заробітної плати/грошового забезпечення проводиться шляхом порівняння суми підвищення та суми поточної індексації (п. 5 Порядку № 1078).
Якщо в результаті такого порівняння сума підвищення зарплати/грошового забезпечення:
а) більше суми індексації, то зарплату/грошове забезпечення в цьому місяці не індексують;
б) менше суми індексації, то в цьому місяці необхідно розрахувати фіксовану суму індексації. Вона визначається як різниця між сумою можливої індексації (яка могла бути нарахована в місяці підвищення доходу) та сумою підвищення окладу.
Отже, абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 визначені правила нарахування фіксованої індексації.
З 01.03.2018 розмір посадового окладу позивача збільшився з 760 грн до 3440 грн, також збільшилися розміри інших видів грошового забезпечення, розрахунок яких провадився у відсотковому відношенню до розміру посадового окладу, встановленого позивачу.
Колегія суддів зазначає, що право на індексацію-різницю (фіксовану суму індексації) може виникнути у позивача в місяці підвищення грошового забезпечення (березень 2018 року). Право на таку індексацію-різницю виникає, якщо грошове забезпечення підвищено на суму, яка менша за суму можливої індексації, визначеної в місяці підвищення окладу.
Колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування у періоді з 01.03.2018 по 10.02.2020 сум фіксованої індексації, оскільки судам першої та апеляційної інстанції позивачем не надано безспірних даних, які б посвідчили ту обставину, що його грошове забезпечення у березні 2018 року підвищено на суму меншу за суму можливої індексації, визначеної в місці підвищення його окладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці данні встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Одночасно, колегія суддів не приймає до уваги інформацію, що мається в наданому позивачем письмовому доказі «Результаті розрахунку індексаційних виплат», проведеному ТОВ «Ажур-облік», як належному доказу в розумінні ст. 73 КАС України, оскільки дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань, можливо лише в рамках проведення експертизи. В свою чергу, означений Розрахунок був наданий позивачем на виконання умов договору про надання послуг, укладеному між ним та ТОВ «Ажур-облік».
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 у зменшеному розмірі та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Щодо позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2020, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, колегія суддів зазначає таке.
Вимоги в частині про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з щодо періоду з 01.03.2018 по 10.02.2020 не можуть бути задоволені, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджено, що позивачу у вказаному періоді індексація нараховувалася та виплачувалася разом із заробітною платою.
Крім того, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 (далі Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок - № 159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території У країни і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №№ 2050-III).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи),
За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах мали місце протиправні дії відповідача, які полягали у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з грудня 2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі.
Також судом встановлено, що на момент звільнення позивача індексація грошового забезпечення за спірний період виплачена не була, оскільки відповідачем право позивача на зазначену виплату не визнавалось, що спричинило звернення позивача до суду з попереднім позовом. При цьому, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020 відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення позивача у меншому розмірі, що зумовило його звернення до суду з цим позовом.
Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У свою чергу, Порядком № 159 передбачено, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Отже, особа набуває право на компенсацію у разі неотримання грошового доходу, право на яке не оспорюється, а розмір такої компенсації залежить від розміру невчасно виплаченого доходу.
У даній справі позивач звернувся для захисту права на індексацію свого грошового забезпечення у відповідний період, оскільки відповідач це право не визнавав, а на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 по справі №520/11565/2020 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №140/2006/19.
Отже, нарахування індексації не є безумовним, а виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації.
Враховуючи, що у цій справі встановлювалось право особи на нарахування та виплату спірної грошової суми, яка остаточно визначена не була, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про нарахування та виплату компенсації за невчасно та не у повному обсязі виплачену індексацію заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались (відповідач не здійснив остаточного та правильного обчислення розміру індексації за спірний період), отже, задоволенню не підлягає.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 року по справі № 160/35/20 (адміністративне провадження № К/9901/16801/20).
Щодо посилання позивача в апеляційній на правову позицію Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 21.01.2020 № 826/15879/18, від 13.01.2020 за справою № 803/203/17, від 20.12.2019 № 822/1731/16, від 04.04.2019 по справі № 822/1110/16, від 11.06.2019 по справі № 822/1715/6, від 19.11.2019 по справі № 822/1542/16, колегія суддів вважає, що з урахування предмету спірних правовідносин в межах цієї справи, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі 755/10947/17, відповідно до якої суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню саме наведена вище остання правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 21 січня 2021 року по справі № 160/35/20.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що висловлені правові позиції у вказаних постановах не впливають на вирішення даної справи по суті, оскільки з набранням рішенням суду законної сили та його виконанням відповідачем (нарахування та виплата спірних сум індексації грошового забезпечення), позивач вправі звернутися з відповідним позовом до суду у разі, якщо відповідачем буде порушено право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення.
Інші доводи та заперечення апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно п. п. 1, 3, 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 311, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 520/8776/21 скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 520/8776/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова