ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 листопада 2021 року справа №320/6757/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області)
про1) визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії позивачу за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладеної у листі від 12 лютого 2021 року №1435-1938/С- 02/8-1000/21; 2) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії по інвалідності з розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням виплачених сум
Позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті їй за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій зв віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
На думку позивачки, оскільки положеннями Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» не передбачено будь-яких обмежень щодо застосування статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та, враховуючи принцип пріоритетності зазначеного Закону над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року, нарахування та виплата їй пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року мала проводитись відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою від 14 червня 2021 року Київський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу №320/6757/21 за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №320/6757/21 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 07 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №320/6757/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; зобов'язав відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва повторно зобов'язав відповідача до 25 жовтня 2021 року надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Судом встановлено, що в абзаці п'ятому прохальної частини позовної заяви позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, однак, відповідно до змісту позовної заяви та наданих сторонами доказів позивач отримує доплату за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Крім того, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати виплачується особам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а не в зоні гарантованого добровільного відселення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем у прохальній частині позовної заяви допущено описку та позовні вимоги включають зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку в відділі обслуговування громадян №2 (сервісний центр) та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», починаючи з 14 березня 2000 року, а тому в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року не мала права на виплату пенсії за статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; виплати, передбачені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюються у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 25 березня 2014 року №112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення».
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропустив строк звернення до суду.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2019 року є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до акта огляду у МСЕК серії (нерозбірливо) №101589 від 17 грудня 1999 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 06 грудня 1999 року довічно; причина інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС».
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та з 14 березня 2000 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 29 січня 2021 року, в якій просила здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії згідно статей 37, 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.
За результатами розгляду заяви відповідач листом від 12 лютого 2021 року №1435-1938/С-02/8-1000/21 відмовив позивачу в здійсненні перерахунку її пенсії та повідомив, що вона перебуває на обліку ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі з ІІ групою інвалідності в розмірі 227,76 грн. та підвищення особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії позивача станом на 18 червня 2021 року, що міститься в матеріалах пенсійної справи, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додаткову пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих ЧАЕС та підвищення особам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Згідно із частиною першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частинами третьою та четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала, зокрема, внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Як встановив суд відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 з 14 березня 2000 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Абзацом першим частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання позивачем заяви про переведення її з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, а також відсутні будь-які докази щодо отримання позивачем пенсії по інвалідності у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Крім того, в постанові від 05 грудня 2016 року під час розгляду справи №379/1416/16-а (2-а/379/170/16) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області Таращанським районним судом Київської області встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу».
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не надав доказів отримання нею у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною відмови відповідача в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та, як наслідок відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії по інвалідності з розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову відповідача в частині здійснення перерахунку та виплати додаткової пенсії позивачу за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 50, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладену в листі №1435-1938/С- 02/8-1000/21 від 12 лютого 2021 року, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011року №3491-VI розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Отже, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 39 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також доплат до пенсії.
На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року (далі по тексту - Постанова №745)
Пунктами 1 і 3 Постанови №745 визначено інші розміри, зокрема, додаткової пенсії для осіб з інвалідністю щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок №1210).
В подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року №4282-VI, який набрав чинності 01 січня 2012 року, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року №5515-VI, який набрав чинності 01 січня 2013 року, встановлено, що норми і положення статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З правового аналізу зазначених Законів, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз'яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Однак, з 01 січня 2014року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів пенсії, додаткової пенсій та доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлених статтями 39 та 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з цим, чинним залишався також і Порядок №1210.
Проте, враховуючи принцип пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком №1210, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата, зокрема, щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також доплат до пенсії, має здійснюватися у розмірі та на підставі статей 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 23 липня 2011 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема, - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 23 липня 2011 року, встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Інших нормативно-правових актів, які б визначали мінімальний розмір пенсій за віком або встановлювали інший, немає.
В подальшому, Законом України від 31 липня 2014 року №1622-УІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнений пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, з 03 серпня 2014 року Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями, зокрема, 39 та 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та підвищення за проживання в зоні радіоактивного забруднення.
Таким чином, відповідач у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року повинен був нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну додаткову пенсію та доплату за проживання на території посиленого радіоактивного контролю у розмірі, визначеному статтями 39 та 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком №1210.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17 та 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановив суд, відповідач у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року виплачував позивачу щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі з ІІ групою інвалідності, в розмірі 227,76 грн. та підвищення особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн.
Як вже зазначив суд, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено у 2014 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2014 року - 949,00 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн.
Отже, у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року місячний розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особі з ІІ групою інвалідності має становити 711,75 грн., а саме 949,00 грн. х 75% = 711,75 грн. та розмір доплати особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 1 218,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі з ІІ групою інвалідності та доплати особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до статей 39, 50, Закону України в «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладена в листі №1435-1938/С- 02/8-1000/21 від 12 лютого 2021 року, є протиправною та, як наслідок, про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову відповідача в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії та доплати відповідно до статей 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, викладену в листі №1435-1938/С- 02/8-1000/21 від 12 лютого 2021 року, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням виплачених сум.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення, оскільки у здійсненні перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії згідно статей 37, 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року позивачу відмовлено листом від 12 лютого 2021 року №1435-1938/С-02/8-1000/21, до суду з цим позовом позивач звернулася 09 червня 2021 року. Отже, на переконання суду позовну заяву позивач подав до суду в межах шестимісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Інші доводи та аргументи відповідача не спростовують висновків суду.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в частині здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до статей 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, викладену в листі від 12 лютого 2021 року №1435-1938/С- 02/8-1000/21.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням виплачених сум.
4. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40; ідентифікаційний код 22933548).
Суддя В.А. Кузьменко