ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2021 року м. Київ № 640/19053/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 03.06.2020 №0326293308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте Головним управління Державної податкової служби у м. Києві та стягнути на користь позивача витрати понесенні по сплаті судового збору та всі інші можливі витрати по справі.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ним вчасно сплачено єдиний соціальний внесок. Окрім цього, ДП «Центр державного земельного кадастру» вказує на порушення контролюючим органом процедури прийняття спірного рішення, а саме прийняття такого рішення без проведення перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року у адміністративній справі №640/19053/20 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В свою чергу представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на вчасності сплати ним єдиного внеску і зазначає про те, що єдиний внесок за листопад 2019 року був сплачений поза межами строку не з його вини, а з вини казначейства, що виключає наявність підстав для застосування до ДП «Центр державного земельного кадастру» штрафних санкцій та нарахування пені.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідачем прийнято рішення від 03.06.2020 №0326293308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 13.07.2020 №21745/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із пунктом 2, 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (у редакції з 20.01.2020), до 20.01.2020 - недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до частини 4 статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За правилами частин 7-11 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно із абзацом 1 частини 1, частини 3, частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно із пунктом 2 розділу IV Інструкції №449 сплата єдиного внеску:
1) сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Сплата єдиного внеску згідно за договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці третьому пункту 1 розділу V цієї Інструкції (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок центрального органу виконавчої влади, який реалізує політику у сфері адміністрування єдиного внеску, відкритий в уповноваженому банку України.
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти, зараховуються на відповідні рахунки Державної фіскальної служби України, відкриті в Державній казначейській службі України (далі - Казначейство).
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у гривнях органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує політику у сфері адміністрування єдиного внеску, та копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску;
2) єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, зазначені в підпунктах 3-6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку;
3) днем сплати єдиного внеску вважається:
у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Державної фіскальної служби України, відкриті в Казначействі.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний квартал.
Згідно із пунктом 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням);
вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;
рішення суду.
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Суд звертає увагу на те, що спірним рішенням до позивача застосовано штраф та нараховано пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок. Тобто, в межах спірних правовідносин контролюючим органом не визначався самостійно розмір недоїмки, оскільки фактично єдиний внесок позивачем був сплачений, однак сплачений, за позицією відповідача не вчасно, що і мало наслідком прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що за правилами Інструкції №449 розрахунок штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а не на підставі актів перевірки, як про то вказує позивач. Слід вказати, що не сплата платником єдиного внеску як такого і визначення контролюючим органом суми недоїмки, яка підлягає сплаті із застосуванням штрафів та нарахування пені та несвоєчасна сплата єдиного внеску (несвоєчасне перерахування) є різними порушеннями, відповідальність за які застосовуються контролюючим органом за різною процедурою. Також суд відмічає, що нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Отже, беручи до уваги наведене суд вважає, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме: зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску ДП «Центр державного земельного кадастру», яка містить інформацію щодо нарахування (дата, сума) та сплати (дата, сума) ЄСВ та з якої фактично можливо встановити дату та суму сплати (зарахування) ЄСВ.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2020 року у справі №813/933/17, 28.04.2021 року у справі №817/2192/17.
Відповідно до інтегрованої картки платника Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» обліковувалась заборгованість по єдиному внеску :
- за період з 21.12.2019 по 21.12.2019, нарахування по звіту за листопад 2019 року, нарахування єдиного внеску №9303598650 від 17.12.2019 року, термін сплати 20.12.2019 року, фактично кошти зараховані 21.12.2019 року.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що 20.12.2019 року ДП «Центр державного земельного кадастру» сформовано та подано до Державної казначейської служби України платіжне доручення №1950 від 20.12.2019 року на суму у розмірі 257751,90 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 року за №330/28460 затверджено Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом (далі - фінансові санкції), на рахунках, відкритих в Державній казначейській службі України відповідно до вимог законодавства (далі - Положення).
Згідно із пунктом 1.2 розділу I Положення у цьому Положенні терміни "єдиний внесок", "страхові кошти", "фінансові санкції (штрафи та пеня)", "страхувальники" вживаються у значеннях, наведених у Законі.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення Державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - головні управління ДФС) відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
Рахунки 3719 відкриваються на ім'я ДФС (далі - рахунки 3719 ДФС), на ім'я головних управлінь ДФС (далі - рахунки 3719 головних управлінь ДФС) та на ім'я головних управлінь ДФС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві (далі - рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС) на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом.
Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС (п. 1 розділу III Положення).
Згідно із пунктом 2 розділу III Положення страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС, наприкінці операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Казначейством на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719 ДФС на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.
Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДПС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків (п. 3 розділу III Положення).
Разом з цим загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346-III).
Згідно із пунктом 1.21 статті 1 Закону № 2346-III операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах, а операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 ст. 1 Закону № 2346-III).
Пунктом 116 розділу V Регламенту роботи Державної казначейської служби України та її територіальних органів (https://www.treasury.gov.ua/ua/pro-kaznachejstvo/reglament-roboti) установлено, що в органах Казначейства операційний час (час роботи з клієнтами) триває з 09.30 до 16.30 з урахуванням перерви на обід.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження обставин подання позивачем платіжного доручення №1950 від 20.12.2019 року до Державної казначейської служби України в межах операційного часу останньої.
Доводи ДП «Центр державного земельного кадастру» в частині неможливості подання платіжного доручення раніше 20.12.2019 року у зв'язку із не затвердженням бюджетної програми суд відхиляє, оскільки Закон № 2464-VI не містить жодних виключень у зв'язку із наведеним.
Також не можуть бути взяті посилання позивача на наявність відповідальності Державної казначейської служби України, з огляду на не вчасне перерахування останньою єдиного внеску, оскільки як вже було вказано докази подання ДП «Центр державного земельного кадастру» відповідного платіжного доручення в межах операційного часу ДКС України в матеріалах справи відсутні.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
ДП «Центр державного земельного кадастру» не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження вказаних вище доводів, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень контролюючого органу в частині несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску за листопад 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально та нормативно не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, ЄДРПОУ 216165582) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу.
Суддя І.А. Качур