Постанова
Іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 591/5807/20
провадження № 61-3383св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець Мукорез Олександр Леонідович,
заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми в складі судді Клименко А. Я. від 23 листопада 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду в складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І. від 16 лютого 2021 року,
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Мукореза О. Л., заінтересована особа - ПАТ АБ «Укргазбанк», в якій просив припинити продаж на відкритих торгах належних йому нежитлових приміщень площею 2173 кв.м. у АДРЕСА_1 за ціною 14 284 300 грн, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ПП «Експортно-оціночна фірма «Апекс»; скасувати звіт про оцінку майна; призначити проведення судової оціночно-будівельної експертизи вищевказаних приміщень Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М. С. Бокаріуса.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що продаж на відкритих торгах належного йому майна за заниженою ціною, яка не відповідає ринковій, завдає йому як власнику, прямих збитків.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною оцінку нежитлового приміщення площею 2173,30 кв.м. у АДРЕСА_1 за ціною 14 284 300 грн згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ПП «Експортно-оціночна фірма «Апекс» від 17 серпня 2020 року, проведену в межах виконавчого провадження № 62212600. У решті вимог скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПП Експортно-оціночна фірма «Апекс» невірно визначила мету оцінки, що прямо впливає на оцінку майна та самостійно визначив всупереч технічному паспорту на нерухоме майно функціональне призначення цього майна, що також вплинуло на оцінку та призвело до зменшення початкової ціни майна на електронних торгах.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення скарги, зазначив про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
03 березня 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що невідповідностей Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», Національному стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» не встановлено.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказу щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
27 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм процесуального права, на що вказував ПАТ «Укргазбанк», оскільки докази, які, на його думку, не досліджені судом, містяться в матеріалах справи, досліджувалися судами та їм надана відповідна правова оцінка.
Узагальнені доводи пояснень на касаційну скаргу
14 травня 2021 року на адресу Верховного Суду від приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О. Л. надійшли пояснення на касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», у яких заявник зазначає, що приватним виконавцем дотримано вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» при визначенні вартості арештованого майна, дотримано процедуру та порядок вчинення процесуальних дій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 591/5807/20 з Зарічного районного суду м. Суми.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 25 жовтня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 вересня 2010 року було частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що належить ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності в процесі здійснення виконавчого провадження.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 16 листопада 2010 року було частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 вересня 2010 року змінено, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 172 824,55 дол. США і 136 232,11 грн. У рахунок стягнення заборгованості перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором в розмірі 172 824,55 дол. США і 136 232,11 грн, звернуто стягнення на нежитлове приміщення площею 2 173,30 кв.м. у м. суми, Червона площа, 5, що належить ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності в процесі здійснення виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця Мукореза О. Л. від 29 травня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 62212600 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2123/10, виданого 05 січня 2011 року Зарічним районним судом м. Суми на виконання вищезазначеного рішення про продаж на прилюдних торгах нежитлового приміщення площею 2173,30 кв.м. у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1
23 червня 2020 року виконавцем здійснено опис нерухомого майна: нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
03 липня 2020 року від боржника ОСОБА_1 надійшла пропозиція узгодити вартість майна в сумі 18 346 830 грн.
08 липня 2020 року від стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов лист про неможливість узгодити запропоновану боржником ціну та клопотання про призначення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна.
Оскільки сторони не дійшли згоди щодо вартості описаного майна, 15 липня 2020 року приватним виконавцем Мукорез О. Л. було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для визначення вартості описаного нерухомого майна залучено ПП Експертно-оціночну фірму «Апекс».
Листом № 2217 від 07 вересня 2020 року, який отриманий скаржником 09 вересня 2020 року, приватний виконавець Мукорез О. Л. повідомив скаржника про проведення оцінки нерухомого майна в розмірі 14 284 300 грн та передачу майна на реалізацію через систему Open Market «Сетам» за вищевказаною початковою ціною. Заявнику також було направлено звіт про оцінку майна.
Згідно з висновком, складеним 17 серпня 2020 року ПП «Експертно-оціночної фірми «Апекс» вартість нежитлового приміщення площею 2173,30 кв.м. у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , визначена в розмірі 14 284 300 грн.
Вважаючи, що приватним виконавцем неправомірно проведено оцінку нерухомого майна і прийнято звіт суб'єкта оціночної діяльності із заниженням реальної вартості майна, що призвело до передачі на торги майна за заниженою ціною, ОСОБА_1 звернувся до суду із указаною скаргою.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених в цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативн7о-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частин першої-третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт майна.
03 липня 2020 року від боржника ОСОБА_1 надійшла пропозиція узгодити вартість майна в сумі 18 346 830 грн.
08 липня 2020 року від стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов лист про неможливість узгодити запропоновану боржником ціну та клопотання про призначення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна.
Оскільки сторони не досягли згоди щодо вартості спірного майна, приватний виконавець Мукорез О. Л. постановою від 15 липня 2020 року призначив суб'єкта оціночної діяльності ПП експертно-оціночну фірму «Апекс», що відповідає положенням частин першої-третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Листом № 2217 від 07 вересня 2020 року, який отриманий скаржником 09 вересня 2020 року, приватний виконавець Мукорез О. Л. повідомив скаржника про проведення оцінки нерухомого майна в розмірі 14 284 300 грн та передачу майна на реалізацію через систему «Сетам» за вищевказаною початковою ціною. Скаржнику також було направлено звіт про оцінку майна.
Із урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 821/197/18 (провадження № 11-1200апп18) зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, і Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковими для застосування під час проведення оцінки майна.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Так, пунктом 56 Національного стандарту № 1 передбачено, що звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна.
Убачається, що експертом-оцінювачем 07 вересня 2020 року було надано приватному виконавцю звіт про незалежну оцінку майна. Відповідно до звіту Суб'єкта оціночної діяльності ПП Експертно-оціночна фірма «Апекс» ринкова вартість майна склала 14 284 300 грн. Датою оцінки звіту є 10 серпня 2020 року, при розрахунку вартості майна використано порівняльний, дохідний та витратний підходи. Вид вартості згідно висновку про вартість майна - ринкова вартість.
Отже, в звіті про незалежну оцінку майна представлені всі стосовно предмета оцінки методологічні й методичні обґрунтування, розрахунки й підсумкові висновки оцінювача.
З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що при аналізі звіту у приватного виконавця не було підстав вважати вказаний висновок необ'єктивним.
Разом із тим, слід зазначити, що у відповідності із вимогами статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
У справі, що переглядається, встановлено що суб'єкт оціночної діяльності провів оцінку з доступом до приміщення.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що приватним виконавцем неправомірно проведено оцінку нерухомого майна і прийнято звіт суб'єкта оціночної діяльності із заниженням реальної вартості майна не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 запропонував кредитору погодити оцінку предмета іпотеки в розмірі 18 346 830 грн на підставі звіту виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 від 30 червня 2020 року, який здійснено саме на замовлення боржника, та з яким не погодився кредитор, а тому приватний виконавець правомірно не взяв його до уваги та оцінив арештоване майно у відповідності із вимогами статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд дійшов висновку про дотримання приватним виконавцем вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо проведення оцінки майна.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Ураховуючи скасування судових рішень, беручи до уваги вимоги статті 412 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги в розмірі 2 102 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олексія Леонідовича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у розмірі 2 102 грн грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов