Справа № 347/2362/21
Провадження № 1-кп/347/306/21
"18" листопада 2021 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР 27.10.2021 року за №12021096190000132 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянки України, не одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, не працевлаштованої, не судимої, не депутата, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за нижченаведених обставин.
Так, ОСОБА_2 , знаходячись 22.10.2021 року близько 13 год. 30 хв. в приміщенні магазину ТзОВ РУНІ «Єва» №1722, що в м. Косів, вулиця Небесної Сотні, будинок №9-Б, Косівського району, Івано-Франківської області, переслідуючи корисливу мету - таємне викрадення чужого майна, з метою скоєння крадіжки, зайшла в парфумерний відділ вказаного магазину, де впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних нею дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу, таємно викрала із вітрини підводку для очей «Лореаль» вартість якої становить 385 гривень та консилер для обличчя «Мейбелін» вартість якого становить 285 гривень.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 місце вчинення кримінального правопорушення покинула та викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши ТзОВ РУНІ «Єва» №1722, матеріальну шкоду на загальну суму 670 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразились у вчиненні крадіжки, вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Суд зазначає, що прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акту надана і письмова заява представника потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку доведена поза розумним сумнівом, а її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, ОСОБА_2 не одружена, раніше не судима, по місцю проживання характеризується позитивно відповідно до характеристики Рожнівської сільської ради №42 від 28.10.2021 року, згідно довідок Косівської райполіклініки №342 та №353 від 29.10.2021 року на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та довідки про склад сім'ї ОСОБА_2 проживає в с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області у господарстві батьків, не працевлаштована, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, покарання у виді громадських робіт, установлених санкцією даної норми, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігатиме вчиненню обвинуваченою та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а арешт, накладений на речові докази, підлягає зняттю.
Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є оптичний носій із відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, та косметичні засоби (підводка для очей марки «Лореаль», консилер для обличчя марки «Мейбеллін»), які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 .
За правилами п.7 ч.9 ст.100 КПК України - документи, о є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, речовий доказ - оптичний диск із відеозаписом - підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.
За змістом п.5 ч.9 ст.100 КПК України: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).
Отже, речові докази - підводка для очей марки «Лореаль», консилер для обличчя марки «Мейбеллін» - підлягають залишенню за належністю у представника потерпілого ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Речовий доказ - оптичний диск із відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 28.10.2021 року на речові докази - підводку для очей марки «Лореаль», консилер для обличчя марки «Мейбеллін» - зняти.
Речові докази - підводку для очей марки «Лореаль», консилер для обличчя марки «Мейбеллін» - залишити за належністю у представника потерпілого ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1