ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.11.2021Справа № 910/10993/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (61003, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК КУЗНЕЧНИЙ, будинок 2)
до за участю проДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25 стягнення заборгованості в розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.07.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
12.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про залучення до справи співвідповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/10993/21 у зв'язку з звільненням з посади судді ОСОБА_1 ..
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/10993/21 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 року прийнято справу №910/10993/21 до провадження судді Чинчин О.В., постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) зі стадії підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25).
30.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу Третьої особи позовної заяви.
30.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення по суті спору.
18.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу Третьої особи відзиву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття до провадження справи від 10.09.2021 року була розміщена на офіційному веб-сайті http://reestr.court.gov.ua у Єдиному державному реєстрі судових рішень та шляхом надсилання на офіційні електронні адреси Сторін та Третьої особи було повідомлено про прийняття до провадження справи, у зв'язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень.
Після відновлення фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень з метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття до провадження справи від 10.09.2021 року була направлена на адреси Сторін та Третьої особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 11.10.2021 р. уповноваженим особам Відповідача та Третьої особи, поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" є 61003, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК КУЗНЕЧНИЙ, будинок 2.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/10993/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.11.2019 року між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (Споживач) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відповідно до умов п.1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надій". (а.с.7-15)
Відповідно до п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку №1 до договору (комерційна пропозиція).
20.11.2019 року Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", умовами якої сторонами було внесено зміни в п.3.2 договору; виключено п.3.5 договору, у зв'язку з чим пункти 3.6-3.8 узгоджено вважати відповідно пунктами 3.5-3.7; внесено зміни в п.3.7, п.4.1, п.5.7, п.13.1 договору. (а.с.16-17)
Відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадка вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п.5.2 договору).
Умовами п.5.8 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п.5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спец рахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спец рахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спец рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
За умовами п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дня отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Умовами п.5.14 договору сторони узгодили, що порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції до цього договору.
Відповідно до п.13.1 договору цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Також, 20.11.2019 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", умовами якої сторони доповнили договір пунктами 2.3 та 2.4, пунктами 5.17, 5.18 та 5.19.
Відповідно до п.5.17 договору вартість послуг за цим договором визначається як очікувана вартість обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 2.4 цього договору та становить: 59 914 грн. 63 коп., крім того ПДВ 11982,92 грн., всього з ПДВ - 71 897 грн. 55 коп. За рахунок власних коштів підприємства 71 897 грн. 55 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.11.2019 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" виставило Державному підприємству "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" рахунки на оплату №000014072049/19/П11/0007661 від 21.11.2019 року на суму 36 756 грн. 08 коп., №000014072049/19/П11/0007675 від 25.11.2019 року на суму 33 293 грн. 82 коп., №000014072049/19/П11/0007802 від 26.12.2019 року на суму 34 974 грн. 62 коп., а загалом на суму в розмірі 105 024 грн. 52 коп. (а.с.27-29), які сплачені останнім у загальному обсязі 106 872 грн. 17 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 28.11.2019 р. на суму 18921 грн. 61 коп., №36 від 28.11.2019 р. на суму 52975 грн. 94 коп., №137 від 08.01.2020 р. на суму 34 974 грн. 62 коп. (а.с.30-32)
Крім того, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.11.2019 року Відповідач продав електричну енергію, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами купівлі - продажу електричної енергії №003286 від 30.11.2019 року на суму 18 990 грн. 41 коп., №003317 від 31.12.2019 року на суму 37 581 грн. 76 коп., №003371 від 31.01.2020 року на суму 33 914 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 90 486 грн. 17 коп. (а.с.33-35)
10.02.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №10/01 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 16 386 грн. 00 коп. У відповідь на яку Відповідач листом №44/10-2430 від 05.03.2021 року повідомив, що втратив право розпоряджатися рахунком із спеціальним режимом використання. Через неможливість сплачувати послуги з розподілу електричної енергії за споживачів постачальника "останньої надії" до ДПЗД "Укрінтеренерго" були подані судові позови операторами системи розподілу щодо стягнення заборгованості, штрафних санкцій, що зрештою призвело до арешту рахунків останнього.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не повернув суму попередньої оплати за Договором. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" становить 16 386 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що підприємство отримало статус "Дефолтний", і з 05.08.2019 року розпоряджається банківським рахунком із спеціальним режимом використання ДПЗД "Укрінтеренерго" та отримує всі кошти, що надходять від споживачів постачальника "Останньої надії". По теперішній час всі кошти, що надходять від споживачів постачальника "останньої надії", спрямовуються оператору системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" в погашення заборгованості за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії. Відповідач позбавлений будь-яких джерел отримання доходу для здійснення операційних витрат, необхідних для виконання покладених спеціальних обов'язків постачальника "останньої надії". Крім того, перерахування усіх коштів, які надходять від споживачів постачальника "останньої надії" оператору системи передачі позбавляє можливості постачальника "останньої надії" повертати кошти, надмірно сплачені сумлінними споживачами за спожиту електричну енергію, що порушує права таких споживачів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.11.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.11.2019 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" виставило Державному підприємству "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" рахунки на оплату №000014072049/19/П11/0007661 від 21.11.2019 року на суму 36 756 грн. 08 коп., №000014072049/19/П11/0007675 від 25.11.2019 року на суму 33 293 грн. 82 коп., №000014072049/19/П11/0007802 від 26.12.2019 року на суму 34 974 грн. 62 коп., а загалом на суму в розмірі 105 024 грн. 52 коп. (а.с.27-29), які сплачені останнім у загальному обсязі 106 872 грн. 17 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 28.11.2019 р. на суму 18921 грн. 61 коп., №36 від 28.11.2019 р. на суму 52975 грн. 94 коп., №137 від 08.01.2020 р. на суму 34 974 грн. 62 коп. (а.с.30-32)
Крім того, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.11.2019 року Відповідач продав електричну енергію, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами купівлі - продажу електричної енергії №003286 від 30.11.2019 року на суму 18 990 грн. 41 коп., №003317 від 31.12.2019 року на суму 37 581 грн. 76 коп., №003371 від 31.01.2020 року на суму 33 914 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 90 486 грн. 17 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.33-35)
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, як встановлено Судом, Відповідачем всупереч нормам чинного законодавства України не було передано електричну енергію Позивачу на суму в розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
10.02.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №10/01 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 16 386 грн. 00 коп. У відповідь на яку Відповідач листом №44/10-2430 від 05.03.2021 року повідомив, що втратив право розпоряджатися рахунком із спеціальним режимом використання. Через неможливість сплачувати послуги з розподілу електричної енергії за споживачів постачальника "останньої надії" до ДПЗД "Укрінтеренерго" були подані судові позови операторами системи розподілу щодо стягнення заборгованості, штрафних санкцій, що зрештою призвело до арешту рахунків останнього.
Оскільки відповідно до п.5 додаткової угоди №2 від 20.11.2019 до договору було визначено строк його дії в частині електропостачання до 31.12.019 року, у відповідача виник обов'язок повернути суму попередньої оплати за вирахуванням поставленої електричної енергії.
Суд зазначає, що Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку Позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018р. по справі №904/8972/17.
У цьому зв'язку, Позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Державному підприємству "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" в розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, Судом відхиляються, у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки договірні відносини існують саме між позивачем та відповідачем, а згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, обставини відсутності у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення перерахованих грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 16 386 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 16 386 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85, Ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) на користь Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (61003, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК КУЗНЕЧНИЙ, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 14072049) заборгованість у розмірі 16 386 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин