Справа № 369/9631/21
Провадження №4-с/369/126/21
08.11.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Олексія Олександровича в порядку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2020 року (справа №369/7253/16-ц), -
Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Олексія Олександровича в порядку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2020 року (справа №369/7253/16-ц) щодо відкриття виконавчого провадження та арешту коштів боржника ОСОБА_1 протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №65801184 від 14.06.2021р. та постанову про арешт коштів боржника від 14.06.2021р.
Скаржник мотивує свою скаргу тим, що 14.06.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №369/7253/16-ц від 09.06.2021р., виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/7 частину боргу спадкодавця ОСОБА_3 , що становить 1 165 714 (один мільйон сто шістдесят п'ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 21 коп. у межах вартості спадкового майна.
Цього ж дня, 14.06.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем була винесена постанова про арешт коштів боржника та постанова про арешт майна боржника.
Зазначені постанови Боржник вважає неправомірними.
Боржник посилається на ст. 1282 ЦК України, відповідно до якої, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Отже, на думку Боржника, спочатку необхідно вирішити питання про вартість спадкового майна, на яке за Боржником визнано право власності в порядку спадкування. У разі якщо спадкоємець не задовольнив вимоги кредитора одноразовим платежем, суд за позовом кредитора накладає стягнення на спадкове майно.
Також Боржник вважає, що приватним виконавцем неправомірно накладено арешти на його рахунки як фізичної особи-підприємця, відкриті в АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки такі рахунки він використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Потапова С.М. 08.11.2021р. направила до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із її перебуванням на лікарняному. Однак, зазначена заява надійшла на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису, факт перебування представника скаржника на лікарняному жодними належними та допустимими доказами не підтверджений, у зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Бойкініч Р.С. надав до суду заяву, в якій просив врахувати надані суду письмові пояснення, зазначив що скаргу не визнає та просить суд відмовити у її задоволенні, а також просить провести судове засідання за його відсутності.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Олексій Олександрович у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи заздалегідь повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду невідомі.
Згідно положення частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2020р. по справі № 369/7253/16-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2021р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 1/7 частину боргу спадкодавця ОСОБА_3 , що становить 1 165 714 (один мільйон сто шістдесят п'ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 21 коп. у межах вартості спадкового майна.
На виконання вказаного рішення, Києво-Святошинським районним судом Київської області 09.06.2021 року видано виконавчий лист №369/7253/16-ц.
14.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65801184.
14.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 282 354,63 грн.
14.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Олексієм Олександровичем постановою про арешт майна боржника накладено арешт на все майно, що належить Боржнику ОСОБА_1 .
У скарзі Боржник зазначає про те, що приватним виконавцем неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, однак суд дослідивши матеріали справи не знайшов підтвердження факту порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства України.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виключний перелік підстав за яких виконавець повертає виконавчий документ Стягувачу.
Боржником не зазначено конкретної підстави, відповідно до якої приватний виконавець був зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу.
Тому, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Олексія Олександровича не було жодних правових підстав, визначених ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» для відмови Стягувачу ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження та повернення їй виконавчого документа.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом досліджено, що у матеріалах виконавчого провадження, що містяться у справі, є заява представника стягувача ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження, отже були достатні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.
Також до виконавчого документу ставляться відповідні вимоги, що зокрема передбачено ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий лист, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 369/7253/16-ц, відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та в цій частині Боржником не оскаржується.
Отже, дії приватного виконавця Клименко Олексія Олександровича щодо відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії щодо накладення арешту на рахунки Боржника вчиненні з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та є законними.
Також судом надано оцінку письмового доказу, долученого представником Стягувача до матеріалів справи разом с письмовими поясненнями, яким є супровідний лист Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Суми).
Згідно з цим Листом Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця - Клименко Олексія Олександровича та складено довідку від 20 вересня 2021 року.
За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Олексія Олександровича щодо здійснення виконавчого провадження № 65801184, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 та в межах предмету цієї скарги, порушення вимог законодавства не встановлено.
Крім того, аналіз ст. 1282 ЦК України дає підстави суду прийти до висновку, що зазначена норма підлягає застосуванню лише у разі, якщо стягнення коштів з Боржника проводиться поза межами виконавчого провадження.
Оскільки рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області з ОСОБА_1 стягнуто частину боргу померлого спадкодавця, внаслідок чого було видано виконавчий лист, то відповідно в межах зазначеного виконавчого провадження звернення стягнення на майно боржника здійснюється згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Посилання боржника на відсутність обов'язку сплатити борг спадкодавця у межах вартості спадкового майна тощо не мають правового значення для вирішення скарги на постанову приватного виконавця, прийнятої у межах відкритого виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду про стягнення грошової суми, оскільки стосуються вирішення спору між кредитором спадкодавця та спадкоємцем, який розглядався судом, та по якому було ухвалене судове рішення, що підлягає виконанню. Правовідносини спадкування не мають значення для вирішення скарги на постанову приватного виконавця, яка винесена під час відкритого виконавчого провадження на виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Зазначена позиція суду цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 607/14797/14-ц (провадження № 61-19696св20).
Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
З огляду на встановлені обставини та враховуючи положення законодавства України, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про законність винесених приватним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно та грошові кошти Боржника.
Саме за вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Олексія Олександровича в порядку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2020 року (справа №369/7253/16-ц) - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено: 17.11.2021 року (враховуючи перебування судді у відпустці).
Суддя А.В. Янченко