ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
17 листопада 2021 року Справа № 923/134/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до: Садового товариства "Речник-3", Херсонська область, Олешківський район, с. Кринки, вул. Адміністративна, 162 (Козаче-Лагерська сільська рада),
про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень загальних зборів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Провадження у справі № 923/134/21 відкрито 05.02.2021 у порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 з вимогами про:
- визнання протиправними дій голови Садового Товариства «Речник-3» щодо відключення 26.05.2020 та 04.04.2020 від електропостачання садового будинку, розташованого на земельних ділянках № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
- визнання недійсними рішення загальних зборів Садового товариства «Речник-3», оформлених протоколами від 13.06.2020 та 11.07.2020 р.;
- поновлення членства ОСОБА_1 в Садовому товаристві «Речник-3», код ЄДРПОУ 26185103, юридична адреса: 75111, Херсонська область Олешківський район село Кринки, вул. Адміністративна, 162 (Козаче-Лагерська сільська рада) з 11.07.2020 року;
- стягнення із Садового товариства «Речник-3» 20 000, 00 грн в якості відшкодування моральної шкоди;
- зобов'язання Садового товариства «Речник-3» підключити до електропостачання садовий будинок, розташований на земельних ділянках № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 27.10.2021 суд закрив провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь 20 000, 00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суду від 27.10.2021 позовні вимоги задавлено частково.
У п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України, 01.11.2021 року, позивачкою подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 15 890, 00 грн судового збору та 10 500, 00 витрат на правничу допомогу.
Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд ухвалою від 03.11.2021 р.: призначив розгляд заяви позивачки на 17.11.2021 року; запропонував відповідачу до дня засідання подати до суду заперечення (за наявності) щодо судових витрат позивача (разом з доказами надіслання позивачу).
Відповідач 11.11.2021 року подав до суду заперечення на заяву (разом з доказами надіслання відповідачу), відповідно до яких, просить: зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу Адвокатським Бюро «Катерина Петренко»; відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу Адвокатським Бюро «Ірина Семенова» у розмірі 5000 грн.
У судовому засіданні 17.11.2021 представники позивачки заяву підтримали та просили її задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
За подачу позовної заяви до суду ОСОБА_1 сплачено судового збору на суму 15 890,00 грн. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до СТ «Речник-3» задоволено частково. Ухвалою суду від 27.10.2021 закрито провадження в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Окрім того, ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським бюро «Катерина Петренко» в особі керівника адвоката Петренко К.Д. та сплачено за надання таких послуг 5500, 00 грн., що підтверджується відповідними доказами.
Також позивачем укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським бюро «Ірина Семенова» в особі адвокатки Семенової І.К. та сплачено останній за такі послуги 5 000, 00 грн., що підтверджується відповідними доказами.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішено.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі, заслухавши представників сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до квитанції № ПН1300 від 19.10.2021 ОСОБА_1 сплачено за подану уточнену позовну заяву 15 890, 00 грн.
Рішенням суду від 27.10.2021 позовну заяву у справі № 923/134/21 задоволено частково, а саме: 1. визнано дії Садового Товариства «Речник-3» щодо відключення 26.05.2020 та 04.06.2020 від електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_3 , протиправними; 2. визнано недійсними п. 2 рішення загальних зборів Садового товариства «Речник-3», оформлене протоколом № 1 від 13.06.2020 р., та рішення загальних зборів Садового товариства «Речник-3», оформлене протоколом № 3 від 11.07.2020 року; 3. зобов'язано Садове товариство «Речник-3» за власний рахунок відновити електропостачання до садового будинку ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_4 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 27.10.2021 у справі № 923/134/21 закрито провадження в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Питання розподілу судових витрат судом у своєму рішенні від 27.10.2021 не вирішено.
За приписом п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин і правових підстав, покладенню на садове товариство "Речник-3" підлягають понесені ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5675, 00 грн.
Щодо вимог заявниці про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить із таких міркувань.
Із приводу витрат заявниці на професійну правничу допомогу за договором з Адвокатським бюро «Катерина Петренко», то суд зазначає наступне.
Одним із представників позивачки є адвокатка Петренко К.Д.
На підтвердження повноважень адвокатки надано ордер № 130799 від 28.01.2021 (а.с. 47).
Між позивачкою та адвокаткою Петренко К.Д. 28.01.2021 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 49), за умовами якого, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме визнання у справі про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень загальних зборів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та представництво інтересів Замовника (позивача) у справі у господарському суді Херсонської області (п. 1, а.с. 49).
Строк дії договору - до 31.12.2022 р (підпункт 3.1 п. 3, а.с. 49).
Оплата здійснюється за погодженням із клієнтом у фіксованій сумі у розмірі 5 500, 00 грн (підпункт 3.3 п. 3, а.с. 49).
Відповідно до квитанції № 6430761 від 09.03.2021 р., позивачкою сплачено адвокатці Петренко К.Д. 4 500, 00 грн за надання правової допомоги у справі № 923/134/21, згідно із квитанції № 6436683 від 10.03.2021 р., сплачено - 1 000, 00 грн (а.с. 205, 206).
За актом прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 29.10.2021 р. (а.с. 207), «Виконавець» надав, а «Замовник» прийняв юридичні послуги у формі
-збір первинної інформації, надіслання запитів, аналіз отриманих документів; у сумі 1 500 грн, 1 г. 30 хв.;
-правові консультації клієнта у зв'язку із порушенням права; у сумі 500 грн, 30 хв.;
-аналіз судової практики в аналогічних справах у сумі 500 грн, 30 хв.;
- підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог у сумі 500 грн, 30 хв.;
- підготовка та спрямування до суду заперечень на клопотання про закриття справи у сумі 500 грн, 30 хв.;
- підготовка та спрямування до суду заяви про уточнення позовних вимог у сумі 1000 грн, 1 год.;
- участь у судових засіданнях у сумі 1000, 00 грн. 1 год.
Щодо витрат заявниці на професійну правничу допомогу за договором з Адвокатським бюро «Ірина Семенова»», то суд вказує таке.
Одним із представників позивачки є адвокатка Семенова І.К.
На підтвердження повноважень адвокатки надано ордер № 130782 від 26.02.2021 (а.с. 44).
Між позивачкою та адвокаткою Семеновою І.К. 26.02.2021 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 46), за умовами якого, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме представництво інтересів Замовника (позивача) у справі № 923/134/21, а саме визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень загальних зборів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та представництво інтересів Замовника (позивача) у справі у господарському суді Херсонської області (п. 1, а.с. 46).
Строк дії договору - до 31.12.2022 р (підпункт 3.1 п. 3, а.с. 46).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з замовником, клієнтом (підпункт 3.3 п. 3 а.с. 46).
Представництво інтересів клієнта здійснюється безкоштовно. В разі досягнення мети представництва та прийняття рішення про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень загальних зборів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії («гонорар успіху») замовник сплачує адвокату гонорар в розмірі 5 000, 00 грн., що є сплатою гонорару з відкладальною умовою та належить до судових витрат (підпункти 3.3.1, 3.3.2 п. 3, а.с. 46).
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За частиною четвертою статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлено таку правову позицію: "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." При цьому Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення «гонорару успіху» задовольнила пропорційно до розміру задавлених вимог.
Отже, «гонорару успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що позивачкою, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з боку адвокатки Петренко К.Д. із розглядом справи в господарському суді, надані: акт прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 29.10.2021 р., квитанції № 6430761 від 09.03.2021 та № 6436683 від 10.03.2021 року.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
У той же час, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
За таких обставин, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Із приводу витрат адвокатки Петренко К.Д. в сумі 1500 грн. за збір первинної інформації, надіслання запитів, 500 грн., за аналіз судової практики в аналогічних справах, 1000 грн., за підготовку та спрямування до суду заяви про уточнення позовних вимог, то суд вважає їх завищеними, не обумовленими складністю справи № 923/134/21, яка не потребує значної затрати часу на вказані роботи.
Із огляду на викладене, враховуючи вищезазначене, те, що справа № 923/134/21 не є складною, пропорційність задоволених позовних вимог, та, застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатки Петренко К.Д. не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокаткою робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокаткою на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокаткою послуг та виконаних робіт і ціною позову та вирішив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатки Петренко К.Д. в цьому випадку має бути зменшений до 2 270, 00 грн.
Щодо відшкодування позивачці витрат на правничу допомогу з боку адвокатки Семенової І.К. у розмірі 5000 грн., то суд виходить з того, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 в цій частині належить відмовити з огляду на наступне.
На підтвердження витрат на правничу допомоги, здійснену їй при розгляді справи № 923/134/21 адвокаткою Семеновою І.К., позивачкою надані: ордер № 130782 від 26.02.2021 та договір про надання правової допомоги від 26.02.2021 року.
Суд зазначає, що вказані вище документи не є належними доказами того, що позивачці надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокаткою Семеновою І.К. згідно відповідного договору, а також те, що позивачка прийняла дані послуги, загальна вартість яких становить 5 000, 00 грн.
До вищезазначених висновків суд прийшов з огляду на те, що позивачкою, усупереч вимогам ч. 2 ст. 126 ГПК України, не було надано суду відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатки Семенової І.К., у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу.
Такими доказами, зокрема могли б бути акт приймання передачі правничої допомоги між сторонами договору про надання правничої допомоги; фінансові документи, що підтверджують оплату Сажиновою Т.О. за надання правничої допомоги згідно договору від 26.02.2021 року.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про те, що заявлена позивачкою вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвокатки Семенової І.К. у розмірі 5 000, 00 грн. є недоведеною належними доказами, у зав'язку із чим в її задоволенні слід відмовити.
Отже за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на судовий збір та на професійну правничу допомогу, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 5675, 00 грн витрат зі сплати судового збору та 2 270, 00 грн витрат на правничу допомогу.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
2. Стягнути з Садового Товариства «Речник-3» (код 26185103, Херсонська область, Олешківський район, сільрада Козаче-Лагерська) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 5675, 00 грн (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять грн 00 коп) витрат зі сплати судового збору та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп) витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.11.2021
Суддя В.В.Литвинова