Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3781/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обеженою відповідальністю "Фірма Ерідон",с.Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК", село Веселе, Лозівський район, Харківська область
про стягнення коштів 877 512,34 грн.
за участю представників:
позивача: Боровик Б.М., адвокат;
відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" про стягнення заборгованості за договором поставки №199/21/187 від 26.02.2021, в розмірі 877 512,34 грн., з яких: 764 938,97грн. - сума основного боргу, 84 955,60 грн. - 48,00% річних від простроченої суми основної заборгованості, 27 626,77 грн. - пені. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору 13 162,69 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 20 000,00 гррн..
Підставою для звернення до суду стало неналежне виконання відповідачем умов договору, в частині здійснення вчасної та повної оплати поставленого за договором поставки №199/21/187 від 26.02.2021 товару.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.10.2021 об 11:30 год.
Протокольною ухвалою суду від 20.10.2021 закрито підготовче провадження по справі та розгляд справи по суті призначено на 10.11.2021 о 10:00.
В судовому засіданні 10.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наголошував на задоволенні позову.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 10.11.2021 не скористався, відзив на позов не надав, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
26.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (постачальник, далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТІК» (покупець, далі по тексту - відповідач) було укладено Договір поставки №199/21/187.
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язався поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-«Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість такого Товару.
Згідно з п.2.3 Договору загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.
Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши у власність відповідача Товар за видатковими накладними: № 78486 від 29.06.2021 на суму 93 092,97 грн, № 70903 від 10.06.2021 на суму 1 371 846,00 грн. Загальна вартість поставленого товару складає 1464938,97 грн.
Відповідно до п.3.6 Договору товар, що був отриманий Покупцем, в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
Таким чином, оплату товару за видатковою накладною №78486 від 29.06.2021 відповідач мав здійснити до 13.07.2021, а за видатковою накладною № 70903 від 10.06.2021 до 24.06.2021.
Проте, відповідач в порушення п.3.6 Договору оплатив на користь позивача лише частково вартість отриманого у власність товару на суму 700 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3262 від 10.06.2021 на суму 500 000,00 грн. та платіжним доручення №3452 від 09.08.2021 на суму 200 000,0 грн (а.с. 19-20), у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 764 938,97 грн.
Отже, позивач зазначає про наявність у відповідача основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 764 938,97 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості. Також, у зв'язку із простроченням оплати товару, позивачем здійснено нарахування пені, згідно п.6.2, 6.8 Договору у розмірі 27 626,77 грн та 48% річних, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, п.6.7 Договору у розмірі 84 955,60 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідност. 509 Цивільного кодексу України,ст.173 Господарського кодексу Українизобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 Цивільного кодексу Українитаст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістомст. 193 Господарського кодексу Українитаст. 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3ст. 509 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зіст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зст. 193 Господарського кодексу Українитаст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1ст. 626 Цивільного кодексу Українивизначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1ст.712 Цивільного кодексу Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2ст. 712 Цивільного кодексу Українивстановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1ст.662 Цивільного кодексу Українипродавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно дост. 655 Цивільного кодексу Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормамист. 692 Цивільного кодексу Українипокупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьоїстатті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно достатті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачем свої зобов'язання за договором поставки виконані, про що свідчать видаткові накладні про поставку товару, що містяться у матеріалах справи.
Також, поставку позивачем товару на виконання умов договору укладеного між сторонами не спростовано відповідачем у справі, а отже у матеріалах справи наявні докази належного виконання позивачем договору на загальну суму 1464938,97 грн, проте відповідачем зобов'язання по оплаті вказаного поставленого товару виконано частково, зокрема у розмірі 700 000,00 грн, отже наявність у відповідача заборгованості у розмірі 764 938,97 грн є обгрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору поставки №199/21/187 від 26.02.2021 в частині оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за вказаним договором щодо оплати товару у розмірі 764 938,97 грн, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно п. 6.2 договору у розмірі 27 626,77 грн.
Згідно з ч.1 та ч.3ст.549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 Договору обумовлено,що Покупець, у разі несвоєчасної оплати товару, повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості отриманого але не оплаченого Товару за кожний день прострочення.
Також, пунктом 6.8 Договору сторони встановили, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (Трьох) років.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені на суму 27 626,77 грн. (за видатковою накладною №78486 від 29.06.2021 за період з 14.07.2021 по 07.09.2021 пеня складає 2 262,29 грн. ;за видатковою накладною №70903 від 10.06.2021 за період з 25.06.2021 по 07.09.2021 пеня складає 25 364,48 грн), враховуючи те, що сторони погодили наявність відповідальності відповідача за порушення строків оплати товару відповідачем у вигляді пені, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 27 626,77 грн. підлягають задоволенню повністю.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 84 955,60 грн. 48% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 6.7 Договору встановлено, що в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48,00%. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Дослідивши поданий позивачем розрахунок 48% річних судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 13 162,69 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (64650, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Колгоспна, 4, код ЄДРПОУ 21172627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд.35, код ЄДРПОУ 43106699) 764 938 грн. 97 коп. основної заборгованості за Договором, 84 955 грн. 60 коп. 48% річних від простроченої суми основної заборгованості, 27 626 грн. 77 коп. пені та 13 162 грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.
Повне рішення складено "17" листопада 2021 р.
Суддя С.Ч. Жельне