09 листопада 2021 року Справа № 915/1270/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу
за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, код ЄДРПОУ 01125608; електронна адреса: dp.mmtp@gmail.com)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (54020, м.Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, оф. 108, код ЄДРПОУ 38841053)
про: стягнення 246532,86 грн.
17.08.2021 Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП "ММТП") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 06/1245 від 11.08.2021 (вх. № 12550/21), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (далі - ТОВ "Вантажні технології") заборгованість в сумі 246532,86 грн. за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності за № 4-А від 26.03.2019, яка складається з: 234681,83 грн. - основного боргу; 8197,68 грн. - пені; 1655,11 грн. - 3% річних; 1998,24 грн. - інфляційного збільшення боргу, а також 3697,99 грн. - судового збору.
Ухвалою суду від 10.09.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 10.09.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 10.09.2021 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв'язку з відміткою від 15.10.2021 "за закінченням терміну зберігання", проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 10.09.2021 направлено на адресу реєстрації ТОВ "Вантажні технології" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
28.09.2021 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову № 06/1553 від 23.09.2021 (вх. № 14672/21), в якій ДП "ММТП" зазначає, що після подання позивачем позовної заяви відповідачем 19.08.2021 було добровільно погашено заборгованість за Договором у сумі 234681,83 грн. та просить стягнути з відповідача:
- 8978,99 грн. - пеню за Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.03.2019 № 4-А;
- 1667,88 грн. - інфляційне збільшення боргу;
- 1828,71 грн. - 3% річних;
- 23468,18 грн. - штрафу;
- 3697,99 грн. - судовий збір.
29.10.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 29.10.2021 (вх. № 16229/21), в якій ДП "ММТП" просить закрити провадження у справі щодо стягнення основного боргу, залишити без розгляду заяву про зміну предмету позову № 06/1553 від 23.09.2021 та стягнути з відповідача:
- 8978,99 грн. - пеню за Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.03.2019 № 4-А;
- 1667,88 грн. - інфляційне збільшення боргу;
- 1828,71 грн. - 3% річних.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
26.03.2019 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (орендар) було укладено Договір оренди № 4-А індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування групу об'єктів окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна - авто спецтехніка у кількості 5-ти одиниць:
- А/м ТАТРА 815 вантажний самоскид, державний № НОМЕР_3 НК, інв. № 2185;
- КРАЗ 65055 самоскид, державний № НОМЕР_1 , інвентарний № 13067;
- КРАЗ 65055 самоскид, державний № НОМЕР_2 , інвентарний № 13068;
- КРАЗ 65055 вантажний самоскид, державний № НОМЕР_4, інвентарний № 13635;
- спецавтокран 40 тн, NK450S, державний № НОМЕР_5 інвентарний № 22275,
(далі - майно), що знаходиться на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська оціночна компанія" станом на 30.06.2018 і становить 1858050,00 грн. без урахування ПДВ.
У відповідності до п. 2.1 Договору, орендар, вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.
Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) (далі - методика), за ставкою, зазначеною в розрахунку плати за базовий місяць оренди окремого індивідуального визначеного рухомого майна (далі - розрахунок) (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього Договору, від вартості майна, зазначеної в Додатку №1 до Договору і становить згідно з розрахунком без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2018) 34185,89 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітній місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітній місяць (п. 3.6 Договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати до повного погашення заборгованості (п. 3.7 Договору).
У відповідності до п. 5.3, п. 5.11 Договору, орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, наданих орендодавцем; у триденний термін після отримання від орендодавця акту прийому-передачі підписати його та повернути орендодавцю.
У відповідності до п. 9.3 Договору, орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п. 3.6, п. 3.9, п. 5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, до повного погашення заборгованості.
Відповідно до п. 9.4 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2029, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1 Договір).
У подальшому сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 02.04.2019, в якій, зокрема: п. 3.9 Договору викладено в наступній редакції: "Зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж трьох місячної орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди".
На виконання умов Договору, сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акти приймання-передавання індивідуально визначеного державного рухомого майна, відповідно до яких орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно:
- а/м ТАТРА 815 вантажний самоскид, державний № НОМЕР_3 НК, інв. № 2185, рік випуску 1988 (а.с. 12 на звороті);
- КРАЗ 65055 вантажний самоскид, державний № НОМЕР_4, інвентарний № 13635, рік випуску 2003 (а.с. 13 на звороті);
- спецавтокран 40 тн, NK450S, державний № НОМЕР_5 інвентарний № 22275, рік випуску 1984 (а.с. 15);
- КРАЗ 65055 вантажний самоскид, державний № НОМЕР_1 , інвентарний № 13067, рік випуску 2002 (а.с. 16);
- КРАЗ 65055 самоскид, державний № НОМЕР_2 , інвентарний № 13068, рік випуску 2002 (а.с. 17).
На виконання умов Договору, за надані відповідачу послуги, позивачем складено акти наданих послуг (виконаних робіт) за період лютий - червень 2021 року:
- № 04018428 від 28.02.2021 за оренду у лютому 2021 року на суму 45853,68 грн. з ПДВ (а.с. 19);
- № 06028428 від 31.03.2021 за оренду у березні 2021 року на суму 46633,19 грн. з ПДВ (а.с. 23);
- № 07518428 від 30.04.2021 за оренду у квітні 2021 року на суму 46959,62 грн. з ПДВ (а.с. 27);
- № 10128428 від 31.05.2021 за оренду у травні 2021 року на суму 47570,10 грн. з ПДВ (а.с. 31);
- № 12098428 від 30.06.2021 за оренду у червні 2021 року на суму 47665,24 грн. з ПДВ (а.с. 35).
На оплату зазначених актів наданих послуг (виконаних робіт) виставлено відповідачу рахунки:
- за лютий 2021 року - № 04018428 від 28.02.2021 на суму 45853,68 грн. з ПДВ (а.с. 18);
- за березень 2021 року - № 06028428 від 31.03.2021 на суму 46633,19 грн. з ПДВ (а.с.22);
- за квітень 2021 року - № 07518428 від 30.04.2021 на суму 46959,62 грн. з ПДВ (а.с.26);
- за травень 2021 року - № 10128428 від 31.05.2021 на суму 47570,10 грн. з ПДВ (а.с.30);
- за червень 2021 року - № 12098428 від 30.06.2021 на суму 47665,24 грн. з ПДВ (а.с.34).
Акти наданих послуг (виконаних робіт) за період лютий - червень 2021 року та рахунки за період лютий - червень 2021 року позивачем направлені відповідачу листами:
- № 03/403 від 15.03.2021 (а.с. 20, 21);
- № 03/576 від 15.04.2021 (а.с. 24, 25);
- № 03/772 від 17.05.2021 (а.с. 28, 29);
- № 03/923 від 22.06.2021 (а.с. 32, 33);
- № 03/1056 від 14.07.2021 (а.с. 36, 37).
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, ДП "ММТП" звернулось до ТОВ "Вантажні технології" з претензією № 06/805 від 25.05.2021 на суму 265009,81 грн. (а.с.38).
Із змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ "Вантажні технології" за спірний період не підписано та позивачу не повернуто акти наданих послуг (виконаних робіт); рахунки за період лютий - червень 2021 року не оплачено і досі.
Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надалі позивачем подано до суду заяву та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що станом на 19.08.2021 відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 234681,83 грн. - до відкриття провадження у справі.
Отже, основний борг відповідача перед позивачем сплачений повністю.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст. 231 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи приписи наведених норм, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору на заборгованість в розмірі 234681,83 грн., у зв'язку з чим провадження в частині стягнення основної заборгованості підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо вимог ДП "ММТП" про стягнення з ТОВ "Вантажні технології" пені, 3% річних, інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 9.3 Договору, орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п. 3.6, п. 3.9, п. 5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, до повного погашення заборгованості.
Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги ДП "ММТП" про стягнення з ТОВ "Вантажні технології" пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану по кожному окремому зобов'язанню за загальний період 16.03.2021-19.08.2021, у сумі 8978,99 грн.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем здійснено арифметичні помилки в частині нарахування пені за рахунком № 12098428 від 30.06.2021.
Судом за допомогою програми "ІрLех" здійснено перерахунок пені та визначено, що розмір пені складає 9245,70 грн., проте враховуючи принцип диспозитивності, не виходячи за межі позовних вимог, стягненню підлягає пеня у розмірі 8978,99 грн., яка заявлена позивачем.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1667,88 грн. та 3% річних у сумі 1828,71 грн., нараховані по кожному окремому зобов'язанню за загальний період 16.032021-19.08.2021.
За перевіркою суду нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором оренди № 4-А індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.03.2019, відповідач, у порушення приписів ст. ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, (із урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 234681,83 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому, суд виходить з того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, і лише після подання позивачем до суду позовної заяви відповідачем вчинені дії щодо погашення суми основного боргу.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (54020, м.Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, оф. 108, код ЄДРПОУ 38841053) на користь Державного підприємства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ідентифікаційний код 01125608) заборгованість у сумі 12475,58 грн., яка складається з 8978,99 грн. - пені, 1828,71 грн. - 3 % річних, 1667,88 грн. - інфляційних втрат, а також судовий збір у сумі 3697,99 грн.
3. Закрити провадження у справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" в частині стягнення основної заборгованості за Договором оренди № 4-А від 26.03.2019 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності в розмірі 234681,83 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 15.11.2021.
Суддя В.С. Адаховська