15.11.2021 Справа№ 914/3369/21
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА», м.Київ;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 БЕТОНИ», м.Калуш, Івано-Франківська область;
про:стягнення 460 425,86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА», м.Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «3 БЕТОНИ», м.Калуш, Івано-Франківська область про стягнення 460 425,86 грн.
Обгрунтовуючи підставність звернення із зазначеним позовом до Господарського суду Львівської області позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.29 ГПУ України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За приписами ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтись також за місцем виконання цих договорів.
На думку позивача, сторонами спору укладений договір оренди обладнання, місцем його укладення є м.Львів. Також, відповідно до змісту укладених між сторонами актів надання послуг, місцем експлуатації обладнання, що було передано в оренду позивачем, єЛьвівська область, с.Гніздичів. З огляду на наведене, місцем виконання договору є Львівська область, а отже відповідно до приписів ч.5 ст.29 ГПК України позивач має право на пред'явлення позову до місцевого господарського суду, територіальна юрисдикція якого співпадає з місцем виконання цього договору, а саме до Господарського суду Львівської області.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Статтями 27-30 ГПК України визначено правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.
Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у частині 1 статті 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Частина п'ята ст. 29 ГПК України чітко визначає, що спори, які виникають з договорів, у яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. При цьому, вказана процесуальна норма жодним чином не конкретизує, що таке виконання договору стосується дії, за якою подається позов (наприклад, з приводу виконання умов договору чи його оплати, або ж сплати заборгованості чи відшкодування збитків за таким договором).
В той же час, у ч. 5 ст. 29 ГПК України не зазначено, що предмет спору повинен бути пов'язаний з виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Тобто, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається за умови такого існування в договорі відповідної умови, застосовується ч. 5 ст. 29 ГПК України, і у позивача в такій справі виникає право (в силу дії ч. 1 ст. 29 ГПК України) вибору, до якого суду він може подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору. Тобто, стаття 29 ГПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов'язаннями щодо передачі товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.
У даному випадку, правовідносини між сторонами по справі ґрунтуються на договорі оренди обладнання № 5-120619 від 12.06.2019, відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ «ПЕККАНІСКА») передає, а орендар (ТОВ « 3 БЕТОНИ») приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі та акті приймання-передачі обладнання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що орендодавцем (позивачем) було надано орендарю (відповідачу) послуги з оренди обладнання на загальну суму 352 720 грн, що підтверджується відповідними укладеними між сторонами актами надання послуг. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Тобто, предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з оренди обладнання, а не спір про передачу обладнання за вказаним у договорі місцем. Зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором оренди обладнання не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці, відповідно у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Крім цього, як вбачається із умов укладеного між сторонами договору, у ньому не вказано місця його виконання.
Також вказаний договір оренди обладнання не містить особливих умов, з яких би можна було зробити висновок, що виконувати його в силу певних особливостей обладнання, що орендується, чи інших факторів, можна лише в певному місці.
Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У позовній заяві місцезнаходженням відповідача у справі позивач зазначає адресу: 77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 109; ідентифікаційний код 32014894.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ГПК України).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є 77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 109.
За таких обставин, вказаний позов повинен був пред'являтись згідно вимог ч.1 ст.27 ГПК України до Господарського суду Івано-Франківської області за місцезнаходженням відповідача.
Згідно ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищенаведене, відповідно до п. 1 ст. 31 ГПК України матеріали справи слід надіслати за підсудністю в Господарський суд Івано-Франківської області (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32).
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст. 31 ГПК України, суд
1. Матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 БЕТОНИ» про стягнення 460 425,86 грн. надіслати в Господарський суд Івано-Франківської області (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32) за підсудністю.
2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
3. Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
4. Ухвалу підписано 15.11.2021.
Суддя Мазовіта А.Б.