79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.11.2021 Cправа № 914/1798/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Спортавто”
до відповідача Приватного підприємства “Валенс Груп”
про стягнення 744349,75 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Спортавто” до відповідача Приватного підприємства “Валенс Груп” про стягнення 744350,35 грн. При цьому позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача 657646,00 грн. - основного боргу, 60812,29 грн. - інфляційних втрат та 25891,46 грн. - 3% річних, що разом становить 744349,75 грн.
Таким чином ціною позову у даній справі є не 744350,35 грн., як це зазначає позивач у позовній заяві, а 744349,75 грн., з яких 657646,00 грн. - основного боргу, 60812,29 грн. - інфляційних втрат та 25891,46 грн. - 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Позивач та відповідач явку представників в судове засідання 04.11.2021р. не забезпечили, причин неявки представників не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Слід зазначити, що поштова кореспонденція з ухвалами суду у даній справі надсилалася на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81135, Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, вулиця Івана Франка, будинок 81.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду її по суті.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути справу по суті в судовому засіданні 04.11.2021р. за відсутності учасників справи.
Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
05.07.2019 року між Приватним підприємством “Валенс Груп” (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Спортавто” (підрядник) укладено договір №05/07/19, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами та способами виконати роботи по об'єкту: «Будівництво амбулаторії групової практики по вул.Шкільна Бічна, 42б в с.Суховоля Городоцького району Львівської області», а генпідрядник - прийняти, і оплатити такі роботи.
Згідно із пунктом 3.1. договору, договірна ціна робіт за даним договором (додаток №1) становить - 8275000,00 грн (вісім мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 1307886,59 грн. (один мільйон триста сім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 59 копійок). Вона визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, на основі проектно-кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору. Зміни до кошторисної документації можуть вноситись лише за письмовим погодженням сторін із внесенням відповідних змін до договору. Ціна договору визначається з урахуванням Податкового кодексу України.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що зобов'язання сторін щодо фінансування визначаються положенням Загальних умов та узгодженого сторонами плану (графіка) фінансування будівництва (додаток №3), що є невід'ємною частиною даного договору. План (графік) фінансування, договірна ціна, підписуються одночасно з підписанням цього договору та являються його невід'ємними додатками.
Відповідно до додатку №3 до договору №05/07/19 від 05.07.2019р. «План фінансування», загальна сума договору в розмірі 8275000,00 грн. сплачується в період з липня по жовтень 2019 року.
Згідно із пунктом 5.1. договору, терміни виконання робіт визначаються датою початку та закінчення робіт. Початок робіт - дата підписання даного договору. Закінчення робіт - 31 жовтня 2019р., при умові регулярного та повного фінансування об'єкту.
Відповідно до пункту 5.1. договору в редакції додаткової угоди №1 до договору №05/07/19 від 05.07.2019р., терміни виконання робіт визначаються датою початку та закінчення робіт. Початок робіт - дата підписання даного договору. Закінчення робіт - 31 грудня 2019р., при умові регулярного та повного фінансування об'єкту.
Пунктом 5.19. договору передбачено, що передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх генпідрядником оформлюється актом прийому-передачі об'єкта в експлуатацію.
Згідно із пунктом 5.22. договору, підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору ним було виконано роботи у відповідності до таких актів приймання виконаних будівельних робіт:
- №1 за серпень 2019р. на суму 857547,08 грн.;
- №2 за жовтень 2019р. на суму 1581500,51 грн.;
- №3 за листопад 2019р. на суму 1369248,87 грн.;
- №4 за листопад 2019р. на суму 1709159,79 грн.;
- №5 за грудень 2019р. на суму 917914,82 грн.
Тобто, як стверджує позивач, ним було виконано роботи на загальну суму 6435371,07 грн., однак відповідач порушуючи умови договору не здійснив повної оплати за виконані позивачем роботи. Зокрема, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено лише такі часткові оплати:
- 1480500,00 грн. (квитанція від 26.07.2019р.);
- 101000,51 грн. (платіжне доручення №555 від 28.10.2019р.);
- 1530110,00 грн. (платіжне доручення №560 від 09.12.2019р.);
- 917914,82 грн. (платіжне доручення №957 від 27.12.2019р.);
- 179049,79 грн. (платіжне доручення №568 від 27.12.2019р.);
- 200000,00 грн. (платіжне доручення №919 від 19.09.2019р.);
- 1369149,35 грн. (платіжне доручення №556 від 22.11.2019р.).
Враховуючи наведене, позивач стверджує, що сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 657646,60 грн.
Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 60812,29 грн. - інфляційних втрат та 25891,46 грн. - 3% річних.
Таким чином позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 744349,75 грн., з яких 657646,00 грн. - основний борг, 60812,29 грн. - інфляційні втрати та 25891,46 грн. - 3% річних.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно із частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно із частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частинами 2 та 3 статті 875 Цивільного кодексу України передбачено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно із частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як встановлено судом, між 05.07.2019 року між Приватним підприємством “Валенс Груп” (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Спортавто” (підрядник) укладено договір №05/07/19, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами та способами виконати роботи по об'єкту: «Будівництво амбулаторії групової практики по вул.Шкільна Бічна, 42б в с.Суховоля Городоцького району Львівської області», а генпідрядник - прийняти, і оплатити такі роботи.
Як вже зазначалося судом, позивач стверджує, що ним виконано роботи на загальну суму 6435371,07 грн. Однак, як вбачається із матеріалів справи, факт виконання робіт за договором підряду підтверджується такими актами приймання виконаних будівельних робіт:
- №1 за серпень 2019р. на суму 857547,08 грн.;
- №2 за жовтень 2019р. на суму 1581500,51 грн.;
- №3 за листопад 2019р. на суму 1148036,82 грн.;
- №3/1 за листопад 2019р. на суму 147981,50 грн.;
- №4 за листопад 2019р. на суму 1078342,44 грн.;
- №4/1 за листопад 2019р. на суму 595214,41 грн.;
- №5 за грудень 2019р. на суму 536099,94 грн.;
- №5/1 за грудень 2019р. на суму 179512,33 грн.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання договору підряду у відповідності до вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт виконав роботи на загальну суму 6124235,03 грн., а не на суму 6435371,07 грн., як це стверджує позивач у позовній заяві.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткові оплати на загальну суму 5777724,47 грн., що підтверджується такими доказами:
- квитанція від 29.07.2019р. на суму 1480500,00 грн.;
- платіжне доручення №555 від 28.10.2019р. на суму 101000,51 грн.;
- платіжне доручення №560 від 09.12.2019р. на суму 1530110,00 грн.;
- платіжне доручення №957 від 27.12.2019р. на суму 917914,82 грн.;
- платіжне доручення №568 від 27.12.2019р. на суму 179049,79 грн.;
- платіжне доручення №919 від 19.09.2019р. на суму 200000,00 грн.;
- платіжне доручення №556 від 22.11.2019р. на суму 1369149,35 грн.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, сума основного боргу відповідача становить 346510,56 грн. (6124235,03 грн. - 5777724,47). Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 346510,56 грн., а не 657646,00 грн.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 32041,68 грн. - інфляційних втрат та 13642,08 грн. - 3% річних.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 11165,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №799 від 02.06.2021р. на суму 289,90 грн. та платіжним дорученням №770 від 20.04.2021р. на суму 10875,36 грн.
Враховуючи норми статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5882,92 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Валенс Груп» (81135, Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, вулиця Івана Франка, будинок 81, ідентифікаційний код 35327079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Спортавто» (81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь, вулиця Січових Стрільців, будинок 6, ідентифікаційний код 13823329) 346510,56 грн. - основного боргу, 32041,68 грн. - інфляційних втрат, 13642,08 грн. - 3% річних та 5882,92 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.11.2021р.
Суддя Петрашко М.М.