вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1915/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
фізичної особи-підприємця Смоли Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до
акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072)
про визнання протиправним та скасування рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
за участю представників учасників справи:
від позивача: Базик О.П.;
від відповідача: Регеша А.В.;
01.07.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Смоли Сергія Володимировича (далі по тексту - позивач/ФОП Смола С.В.) до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі по тексту - відповідач/АТ «Київоблгаз»), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення АТ «Київоблгаз» у вигляді протоколу засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 09.06.2021 № 16/2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, адже прийняте з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1915/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2021 підготовче засідання відкладено на 01.09.2021.
На адресу суду 01.09.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на позов, у вказаних поясненнях відповідач заперечує пред'явлені позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Цього ж дня відповідачем подано заперечення щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 29.09.2021.
На адресу суду 29.09.2021 від позивача надійшли письмові пояснення щодо доводів відповідача.
В судове засідання 29.09.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.01.2017 ФОП Смолою С.В. (замовник) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню «Київоблгаз» (виконавець) укладено договір на експлуатацію складових газорозподільної системи № ТО287ОД, відповідно до п. 1. якого замовник передає виконавцю в експлуатацію складові газорозподільної системи, які безпосередньо підключені (приєднані) до газових мереж виконавця, який є оператором газорозподільної системи (оператором ГРМ), та використовуються для забезпечення розподілу природного газу споживачам, підключеним (приєднаним) до складових газорозподільної системи замовника.
Згідно п. 2. вказаного договору під складовими газорозподільної системи розуміється об'єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 цього договору (далі - об'єкт).
Надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинним нормативно-правовим актам (далі - послуги (роботи)) (п. 3 договору).
24.03.2021 працівниками AT «Київоблгаз», за участю позивача, на його об'єкті за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 60 б, встановлено порушення Кодексу ГРС: «пп. 1 п. 3 гл. 2 розділу ХІ Пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно», про що складено Акт про порушення № 985 від 24.03.2021. У вказаному акті зафіксовано показання лічильника (ЗВТ), станом на дату його складання, а саме - Самгаз G-6 № 4300209, 2011 р.в., пок. 24955,49 куб.м. Згідно наявної у акті відмітки лічильник демонтовано та направлено на позачергову повірку.
24.03.2021 працівниками AT «Київоблгаз» проведено роботи по демонтажу лічильника газу для проходження позачергової повірки, лічильник газу опломбовано у пакеті пломбою №, про що складено Акт демонтажу лічильника газу для проведення позачергової повірки та Протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, відповідно до якого стороною, відповідальною за доставку ЗВТ на повірку є споживач.
Також 24.03.2021 працівниками AT «Київоблгаз» складено Акт про відключення об'єкту (газових приладів), згідно якого на підставі заяви споживача про припинення газопостачання об'єкт останнього (лічильник газу Самгаз, типорозмір G-6, зав. № 4300209, 2011 р.в., номер пломби R26103402, показники 24955,49 куб.м.) відключено від газопостачання, шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрої на газопроводі-вводі. Встановлено пломбу № R29242873.
За результатами повірки лічильник газу Самгаз G-6 зав. № 4300209, 2011 р.в. визнано непридатним, про що складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М4324-21 від 30.03.2021.
Наказом AT «Київоблгаз» від 27.04.2021 № 01Но-59-0421 «Про склад комісій Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем» затверджено склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС.
09.06.2021 на Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу розглянуто Акт про порушення від 24.03.2021 № 985. На засіданні комісії по розгляду Акту про порушення від 24.03.2021 № 985 був присутній представник позивача, що підтверджується відповідною відміткою наявною у протоколі від 09.06.2021 № 16/2.
За результатом розгляду Акту про порушення від 24.03.2021 № 985 на засіданні Комісії прийнято рішення про задоволення Акту про порушення від 24.03.2021 № 985 та проведення нарахування не облікованих (донарахованих) об'ємів природного газу за період з 01.03.2021 по 24.03.2021, що підтверджується протоколом № 16/2 засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 09.06.2021.
Також, Комісією складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 09.06.2021 на суму 24115,70 гривень, розрахунок здійснено за період з 01.03.2021 по 24.03.2021 в об'ємі 3266,99 куб.м.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом позивач вважає, що рішення відповідача, оформлене протоколом Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 09.06.2021 № 16/2, є таким, що прийняте з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
А саме позивач вказує, що склад комісії не відповідає вимогам п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, зокрема, у складі комісії відсутні юристи, а кількість представників відповідача зі складу інженерно-технічного персоналу була меншою, ніж встановлено вимогами Кодексу. Крім того, засідання комісії з розгляду акта про порушення проведено поза межами двомісячного строку, встановленого абзацом 1 п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
До того ж позивач стверджує, що саме ним виявлено пошкодження ЗВТ та до виявлення цього порушення представниками ГРМ, повідомлено відповідача про такі пошкодження, що, у відповідності до положень п. 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, мало бути враховано Комісією під час розгляду акта про порушення.
Відповідач проти пред'явлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки усі дії вчиненні останнім із дотриманням положень Кодексу газорозподільних систем та інших нормативних актів.
Відповідач заперечуючи посилання позивача про відсутність у складі комісії юриста зазначає, що до складу комісії входить особа за посадою документознавець відділу канцелярії та архіву АТ «КИЇВОБЛГАЗ» Ленда М.В., при цьому, як вказує відповідач, остання у 2003 році закінчила Університет економіки та права «Крок» за спеціальністю «правознавство», ОКР спеціаліст, тому за своїми професійними знаннями Ленда М.В. може входити до складу комісії.
Щодо строків розгляду акта про порушення, то як вказує відповідач недотримання встановленого двомісячного строку з дня складання акта від 24.03.2021 було незначним, з підстав що не залежали від відповідача, а саме отримання результатів проведення повірки лічильника від ДП «Киїоблстандартметрологія» та відкладення розгляду акта через відсутність кворуму комісії.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб'єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до п. 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
Судом встановлено, що 24.03.2021 представниками AT «Київоблгаз» на об'єкті позивача за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 60 б, виявлено порушення позивачем пп. 1 п. 3 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме, виявлено пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, про що складено Акт про порушення № 985 від 24.03.2021.
Крім того судом встановлено, що 24.03.2021 представниками AT «Київоблгаз» проведено роботу по демонтажу лічильника газу, для направлення на позачергову повірку, у зв'язку з чим лічильник газу запаковано в поліетиленовий пакет та опломбовано пломбою №, про що складено Акт демонтажу лічильник газу для проведення позачергової повірки та протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку.
30.03.2021, за результатами проведення позачергової повірки лічильника газу заводський № 4300209, ДП «Київоблстандартметрологія» складено Довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М4324-21, оскільки не працює лічильний механізм (при пропусканні повітря з витратами від Qnom до Qmax покази лічильника не змінюються).
Згідно п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС пошкодження ЗВТ/лічильника газу - пошкодження ЗВТ/лічильника газу - механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання.
Згідно п. 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРС, позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Так, положеннями Кодексу ГРС передбачено перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу за саму лише непридатність приладу обліку, і він не ставиться у залежність від наявності (відсутності) вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ. Перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.05.2018 у справі № 904/7840/17, від 25.05.2018 у справі № 916/1550/17.
Отже, доводи позивача стосовно того, що у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у сумі 24115,70 гривень є необґрунтованими.
Згідно з п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»). При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Судом встановлено, що позивачем отримано від відповідача лист № 81001-СЛ-6974-0621 від 03.06.2021 з повідомленням про те, що засідання комісії по розгляду Акту № 985 від 24.03.2021 про порушення призначено на 09.06.2021 о 10 год. 00 хв. та відбудеться за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 2-а, каб. № 31 (приміщення Васильківського відділення АТ «Київоблгаз»).
09.06.2021 Комісія з розгляду актів про порушення вимог Кодексу АТ «Київоблгаз» розглянула Акт про порушення від 24.03.2021 № 985, за результатом розгляду якого прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 16/2, про задоволення Акту про порушення № 985 від 24.03.2021 та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу за період з 01.03.2021 по 24.03.2021. Також, комісією складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 09.06.2021 на суму 24115,70 гривень.
Відтак враховуючи вимоги п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, суд дійшов висновку, що зазначене засідання проведено поза межами строків встановлених нормами законодавства, адже останнім днем розгляду акту про порушення є 24.05.2021.
Посилання відповідача на те, що засідання комісії не було проведено у встановлений законом строк з поважних причин, зокрема відсутності кворуму в комісії оцінюються судом критично, адже забезпечення необхідного кворуму відноситься до внутрішніх питань організації діяльності відповідача та неналежна організація не може створювати для відповідача переваги у спорі із позивачем з приводу законності прийнятого рішення, а усі ризики від неналежної організації роботи комісії мають покладатися на самого відповідача.
Крім того, відповідно до абз. 1 п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.
Згідно з абз. 4 п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.
З матеріалів справи слідує, що наказом AT «Київоблгаз» від 27.04.2021 № 01Но-59-0421 «Про склад комісій Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем» затверджено склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС.
Судом встановлено, що 09.06.2021 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу були присутні: голова комісії, - старший майстер служби експлуатації систем постачання Васильківського відділення АТ «Київоблгаз», - ОСОБА_1 , члени комісії: менеджер з продажів відділу з продажів АТ «Київоблгаз», - Ужвак С.А., секретар комісії - фахівець (з продажів) 1 категорії відділу з продажів - Хмельник В.І., менеджер з продажів відділу з продажів АТ «Київоблгаз», - Михальов О.Є., фахівець (з балансування) 1 кат. відділу комерційного балансування АТ «Київоблгаз», - Михальова А.В., документознавець канцелярського відділу та архіву АТ «Київоблгаз», - Ленда М.В., що підтверджується протоколом № 16/2.
Головний юрисконсульт управління у Київській області АО «Правовий Альянс» Дмитренко О.О. на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу присутній не був, протокол № 16/2 від 09.06.2021 не підписав.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, судом встановлено, що склад комісії, який 09.06.2021 прийняв спірне рішення про задоволення Акту про порушення № 985 від 24.03.2021 та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу за період з 01.03.2021 по 24.03.2021 у сумі 24115,70 гривень, не відповідав вимогам п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.
При цьому, судом враховано доводи відповідача, що один із співробітників позивача, який входив до складу комісії, має юридичну освіту. Так, відповідач посилається на те, що документознавець канцелярського відділу та архіву АТ «Київоблгаз» Ленда М.В. має вищу юридичну освіту. Разом з тим, суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки, наявність у члена комісії профільної юридичної освіти, не спростовує факту відсутності у зазначеному складі комісії юриста, який безпосередньо працює на зазначеній посаді на підприємстві позивача та не надає документознавцю канцелярського відділу та архіву АТ «Київоблгаз» Ленді М.В. права здійснювати посадові обов'язки юриста Оператора ГРМ.
Відтак судом встановлено, що рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, викладене у Протоколі № 16/2 від 09.06.2021, прийнято особами, які не мали повноважень на прийняття такого рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доведення матеріалами справи протиправності рішення АТ «Київоблгаз» від 09.06.2021 по розгляду Акту про порушення № 985 від 24.03.2021, оформлене протоколом № 16/2 від 09.06.2021 засідання з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, яке прийнято комісією АТ «Київоблгаз» із порушенням положень Кодексу газорозподільних систем і таке рішення порушує права та законні інтереси позивача, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.
У відповідності до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку судових витрат, які понесені позивачем у зв'язку із розглядом цієї справи, складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень та судового збору у розмірі 2270 гривень.
Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 08.06.2021, укладеного між адвокатом Базиком Олексієм Павловичем та ФОП Смолою Сергієм Петровичем, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (п. 1.1. договору).
На підтвердження доказів перерахування позивачем адвокату гонорару надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 10/060 від 10.06.2021 на суму 10000 гривень.
Також, судом встановлено, що представництво ФОП Смолою Сергієм Петровичем здійснювалось адвокатом Базиком Олексієм Павловичем, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2021 серії АІ № 1128149 та який відповідно до свідоцтва від 26.07.2012 серії № 4942/10 має право на заняття адвокатською діяльністю.
Так, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, у постанові від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 Верховний Суд зазначив, що необґрунтованою є вимога щодо надання прайс-листа та акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють установити зміст наданих послуг та їхню вартість.
Таким чином, з огляду на визначення адвокатом та клієнтом в договорі розміру гонорару адвоката у фіксованому розмірі, відсутня необхідність подання детального опису робіт як то у формі окремого розрахунку, так і у формі акту приймання-передачі наданих послуг, оскільки з поданих документів та обставин справи можна встановити дійсний обсяг проведеної адвокатом роботи та її вартості.
Отже, судом встановлено, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Тому, суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи у розмірі 10000 гривень є реальними та підтверджені матеріалами справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу).
Відповідачем в перебігу розгляду справи подано заперечення щодо розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки такі є необгрунтованими, доказово не підтвердженими та безпідставними. Зокрема як вказує відповідач, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, в тому числі акту виконаних послуг, які б підтверджували реальність наданих адвокатом позивачу послуг.
Щодо вказаних заперечень суд вже висловив свою позицію вище за текстом цього рішення, яка зводиться до того, що надання акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють установити зміст наданих послуг та їхню вартість, не вимагається.
При цьому суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений до 5000 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов фізичної особи-підприємця Смоли Сергія Володимировича задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», яке оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 09.06.2021 № 16/2.
3. Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072) на користь фізичної особи-підприємця Смоли Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2270,00 гривень судового збору та 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2021.
Суддя Р.М. Колесник