17 листопада 2021 року
Київ
справа №200/941/20-а
адміністративне провадження №К/9901/22058/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року в справі №200/941/20-а за позовом ОСОБА_1 до голови Донецького апеляційного суду Лісового Олександра Олександровича про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян передано зазначену касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За приписами абзацу другого підпункту 15.4 пункту 15 частини першої Розділу VII "Прикінцеві положення" КАС України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зазначеній справі визначено категорію «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них» (пункт 106020000 Загального класифікатора спеціалізацій суддів і категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 року №622; далі - «Загальний класифікатор»).
Між тим, присвоєна цій справі категорія не відповідає суті правовідносин, з яких виник спір.
З ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що у січні 2020 року ОСОБА_1 пред'явила позов до голови Донецького апеляційного суду Лісового О.О., у якому просила суд:
- визнати протиправною відмову голови Донецького апеляційного суду Лісового О.О. щодо надання позивачці довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді Донецького апеляційного суду з 1 січня 2020 року, виходячи із базового розміру суддівської винагороди працюючого судді Донецького апеляційного суду у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із застосуванням регіонального коефіцієнту;
- зобов'язати голову Донецького апеляційного суду Лісового О.О. надати позивачці довідку про розмір суддівської винагороди працюючого судді Донецького апеляційного суду з 1 січня 2020 року, виходячи із базового розміру суддівської винагороди працюючого судді Донецького апеляційного суду у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із застосуванням регіонального коефіцієнту.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання із розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого судді.
Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Позивачка зазначала, що до 1 січня 2020 року базовий посадовий оклад працюючого судді Донецького апеляційного суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання на здатність здійснювати правосуддя, складав 15 прожиткових мінімумів, як це було передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року. Посадовий оклад працюючого судді цього ж суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання на здатність здійснювати правосуддя, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року складав 45 прожиткових мінімумів.
Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року встановлено єдиний базовий розмір посадового окладу працюючого судді, який складає 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У зв'язку із внесенням вищевказаних змін позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати довідку про суддівську винагороду працюючого судді станом на 1 січня 2020 року у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Однак, відповідач, посилаючись на те, що позивачка не пройшла кваліфікаційне оцінювання на здатність здійснювати правосуддя, надав їй довідку про суддівську винагороду працюючого судді, виходячи із базового посадового окладу в розмірі: 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таку фактичну відмову відповідача у наданні запитуваної довідки позивачка вбачає протиправною і звернулась до суду з метою її оскарження.
Тобто, на момент звернення до суду позивачка є суддею у відставці, а до суду вона оскаржує дії щодо ненадання їй як судді у відставці головою суду, в якому вона працювала, довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді Донецького апеляційного суду з 1 січня 2020 року.
З огляду на такі обставини справи і позовні вимоги, ця справа відноситься до категорії 112010201 «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема, зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби Загального класифікатора.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1 з наступними змінами визначено спеціалізації судових палат, згідно з яким на розгляді категорії справ за кодом 112010201 спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Тоді як, відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14, судді Мартинюк Н.М., Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, внаслідок чого ці судді не наділені повноваженнями розглядати спори, які не віднесені до спеціалізації цієї палати.
Тому, суддею-доповідачем Мартинюк Н.М. і суддями Жуком А.В. , Мельник-Томенко Ж.М., заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, при визначенні суддів для розгляду цієї справи допущено помилку в їх спеціалізації, що є порушенням порядку визначення складу суду, встановленого статтею 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Верховний Суд
Задовольнити заяви суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід.
Відвести суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року в справі №200/941/20-а за позовом ОСОБА_1 до голови Донецького апеляційного суду Лісового Олександра Олександровича про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Передати касаційну скаргу у справі №200/941/20-а (провадження №К/9901/22058/20) до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………….…………..
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду