17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 480/3558/19
адміністративне провадження № К/9901/33169/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС (правонаступником якого є Слобожанська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (прийняту в складі: головуючого судді Кравченка Є.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Григорова А.М., Подобайло З.Г.)
1. ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі- відповідач, митний орган) у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2019 № UA805180/2019/000184/2 та картку відмови у митному оформленні № UA805180/2019/00410.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки Skoda, модель Oktavia, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), унаслідок чого прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA805180/2019/00410 та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA805180/2019/000184/2 від 01.07.2019. Позивач вказує, що вартість автомобіля марки Skoda, модель Oсtavia, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 згідно договору купівлі-продажу від 23.06.2019 становить 10000,00 злотих. При перетині кордону України і декларуванні визначено митну вартість транспортного засобу за ціною договору. На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий позивачем перелік документів і необґрунтовано скоригував митну вартість автомобіля марки Skoda, модель Oktavia, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Як наслідок, застосування другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості до 4376,00 Євро суттєво порушує права позивача.
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.07.2019 № UA805180/2019/000184/2.
3.2. Визнано протиправним та скасовано картку відмови у митному оформленні Сумської митниці ДФС № UA805180/2019/00410. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. У поданій касаційній скарзі посилається, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, під час розгляду справи мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, таким чином оскаржувані судові рішення підлягає скасуванню. Митниця вказує, що декларантом не подано повний перелік документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору. Ненадання відповідних документів та відсутність у документах відомостей, що містять числові значення щодо ціни товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товарів за ціною, заявленою декларантом. Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позову.
6.1. Крім того, митний орган указує, що під час митного оформлення декларант не надав жодного додаткового документа і будь-яких пояснень з приводу їх відсутності чи наявності, а отже у Відповідача не було навіть найменшої можливості упевнитися у достовірності наданої декларантом із митною декларацією інформації (щодо якої виникли сумніви до моменту здійснення запиту), тому такі висновки суду першої інстанції не узгоджуються з дійсними обставинами справи та наявними доказами.
6.2. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №480/3558/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
6.3. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 по справі №809/1260/17, від 02.04.2019 по справі № 826/14258/15, від 02.04.2019 по справі №815/4150/14, від 16.04.2019 по справі №804/16271/15, від 19.06.2018 по справі № 818/1220/17, від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15, від 01.10.2013 по справі № 2а- 6597/10/0870, від 15.10.2013 по справі № 2а-25276/10/0570, від 22.10.2013 по справі № 2а/0570/8381/12 що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
7. Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
9. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
10. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 23.06.2019 р. ОСОБА_1 придбав у Павел Макос (Польща) уживаний автомобіль марки Skoda, модель Oсtavia, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.06.2019 р., в якому вказано, що ціною автомобіля є 10000 злотих (а.с. 27-29).
11. У зв'язку з цим, 27.06.2019 р. декларантом . ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) № UA805180/2019/018140, згідно якої вартість автомобіля визначено декларантом за ціною угоди на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу (а.с. 24).
12. У графі 31 МД № UA805180/2019/018140 "Кількість та розпізнавальні особливості" окрім іншого зазначено: наявні пошкодження, ознаки експлуатації, зазначені у акті митного огляду.
13. У акті митного огляду від 25.06.2019 р. № UА205160/2019/003243 зазначено наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкодження ЛФП (а.с. 25-26).
14. Крім самої МД до митного оформлення були подані також інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме: договір купівлі-продажу від 23.06.2019 б/н (а.с. 27-29); висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 27.06.2019 № 19/5946/5178 (а.с. 32-35); акт про проведення огляду від 25.06.2019 № UА205160/2019/003243 (а.с. 25-26); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.06.2019 № НОМЕР_2 ; квитанцію про сплату митних платежів від 25.06.2019 (а.с. 22); копію паспорту позивача.
15. Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: « 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2. «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (а.с. 64).
16. У зв'язку з цим, 27.06.2019 Сумською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність відповідно до статті 53 Митного кодексу України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення (а.с. 65).
17. Додаткових документів, що підтверджують митну вартість транспортного засобу декларант не надав.
18. За результатом проведеного митного контролю Сумська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2019 № UA805180/2019/000184/2 (а.с. 18-19), яким визначила митну вартість поданого до митного оформлення транспортного засобу на рівні 4376,00 євро на підставі даних митної декларації № UA209190/2019/39009 від 21.05.2019 (а.с. 75-76) та склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00410 (а.с. 20-21).
19. Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду вказаними позовними вимогами.
20. З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд указує на таке.
21. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
22. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
23. Як установлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
24. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
25. Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
26. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
27. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
28. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
29. Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
30. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
31. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
32. Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявність у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
33. На підставі матеріалів справи судами з'ясовано, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
34. Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку :
- "Спрацювання профілю ризику 105-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодом: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 4376.00";
- "наявна інформація в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу за МД № UA209190/2019/39009 від 21.05.2019 р.
35. Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу (а.с. 18-19).
36. Тобто, в рішенні Сумської митниці ДФС узагалі не вказано, в чому полягає необ'єктивність та недостатність поданих позивачем документів.
37. При цьому відповідач не взяв до уваги всі подані позивачем разом з митною декларацією документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: договір купівлі-продажу від 23.06.2019 б/н (а.с. 27-29); висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 27.06.2019 № 19/5946/5178 (а.с. 32-35); акт про проведення огляду від 25.06.2019 № UА205160/2019/003243 (а.с. 25-26); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.06.2019 № НОМЕР_2 ; квитанцію про сплату митних платежів від 25.06.2019 (а.с. 22).
38. Тобто, подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам встановленим статті 53 Митного кодексу України, тоді як митниця не довела, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).
39. Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
40. Відповідно до частини другої наведеної статті Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
41. Положеннями частини третьої статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
42. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
43. Згідно з частиною п'ятою вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
44. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
45. За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
46. Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
47. Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
48. Отже, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації було визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. В свою чергу, митним органом не було надано доказів, які б спростували зміст документів на підтвердження митної вартості товару.
49. Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2019 № UA805180/2019/000184/2 не містить посилань на те в чому полягає необ'єктивність та недостатність поданих позивачем документів.
50. Також, застосований митним органом метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів урегульований статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
51. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
52. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
53. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
54. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
55. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
56. У межах спірних правовідносин відповідачем не було враховано, що імпортований позивачем автомобіль мав певні дефекти, а саме у графі 31 МД № UA805180/2019/018140 "Кількість та розпізнавальні особливості" вказувалося про те, що наявні пошкодження, ознаки експлуатації, зазначені у акті митного огляду. В акті митного огляду від 25.06.2019 р. № UА205160/2019/003243 зазначено наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкодження ЛФП (а.с. 25-26), що в свою чергу, впливає на вартість транспортного засобу.
57. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
58. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
59. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
60. Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
61. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 19.02.2019 р. по справі №805/2713/16-а, від 15.06.2021 по справі № 803/538/17.
62. Посилання касатора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 15.05.2018 по справі №809/1260/17, від 02.04.2019 по справі № 826/14258/15, від 02.04.2019 по справі №815/4150/14, від 16.04.2019 по справі №804/16271/15, від 19.06.2018 по справі № 818/1220/17, від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15, від 01.10.2013 по справі № 2а- 6597/10/0870, від 15.10.2013 по справі № 2а-25276/10/0570, від 22.10.2013 по справі № 2а/0570/8381/12, Суд зазначає, що в цій частині доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, які наявні у матеріалах справи. Така перевірка судових рішень знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
63. Таким чином висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
64. За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
65. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
66. Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
67. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко