17 листопада 2021 року
Київ
справа №480/3100/20
адміністративне провадження №К/9901/41008/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача -Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №480/3100/20 за позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту,
Акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття Постанову НКРЕКП № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201;
- зобов'язати НКРЕКП здійснити для АТ "Сумиобленерго" перерахунок відповідно до п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, та встановити його на рівні 0,0307 з 1 січня 2020 року;
- зобов'язати НКРЕКП здійснити перерахунок для АТ "Сумиобленерго" тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з урахуванням перерахунку з 1 січня 2020 року складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, які включаються до розрахунку тарифу, що вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", котра є додатком до Постанови НКРЕКП № 2686 від 10.12.2019 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", пов'язаних з перерахунком економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201.
Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1424, з 1 січня 2020 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Сумиобленерго" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір 2102,00 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями, відповідачем 09 листопада 2021 року втретє подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 11 листопада 2021 року.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень, КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 30 березня 2021 року, повний текст судового рішення складено 05 квітня 2021 року, касаційну скаргу подано до Верховного Суду вперше 22 квітня 2021 року, яку ухвалою від 13 травня 2021 року повернуто скаржнику (копію вказаної ухвали відповідачем отримано 19 травня 2021 року), вдруге касаційну скаргу подано до Верховного Суду 24 травня 2021 року, яку ухвалою від 14 червня 2021 року повернуто скаржнику (копію ухвали відповідачем отримано 22 червня 2021 року), втретє касаційну скаргу подано до Верховного Суду 09 листопада 2021 року, тобто більше, ніж через чотири місяці після отримання касаційної скарги відповідачем.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване правом повторного звернення з касаційною скаргою до суду, а також введенням обмежувальних карантинних заходів.
Перевіривши вказане клопотання, Суд виходить з такого.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Щодо доводів скаржника щодо введення обмежувальних карантинних заходів, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі Закон № 731-IX).
Указаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Так, Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Так, відповідачем не надано Суду доказів, які підтверджують, що пропуск строку на касаційне оскарження зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту отримання відповідачем ухвали про повернення касаційної скарги до повторного звернення з виправленою касаційною скаргою пройшло більше, ніж чотирьох місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №480/3100/20.
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №480/3100/20 за позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова