17 листопада 2021 року
Київ
справа №540/2730/20
адміністративне провадження №Зі/9901/145/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. у справі № 540/2730/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
05 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2021 року для розгляду справи № 540/2730/20 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року указану скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
01 листопада 2021 року до Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому, серед іншого, заявляє всій колегії суддів відвід «через достатні докази Вашого упередженого відношення та необ'єктивності».
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року указану заяву про відвід суддів визнано необґрунтованою, передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи № 540/2730/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. у справі № 540/2730/20 передано для вирішення судді Загороднюку А.Г.
У тексті указаної заяви скаржник зазначає: «Заявляю Вам всій колегії вмотивований відвід згідно статті 36 КАСУ через достатні докази Вашого упередженого відношення та необ'єктивності, я Вам не довіряю, вважаю Вас необ'єктивними!!!».
Перевіривши доводи заяви приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу суддів з огляду на таке.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
Необхідно зазначити, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, доказів упередженого відношення або необ'єктивності суддів Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. скаржником до заяви не додано, обставин, які б підтверджували такі доводи, у тексті заяви не наведено.
Фактично, причиною заявленого відводу суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. є незгода з процесуальним рішенням Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху та визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, а отже, такі процесуальні дії суддів не можуть свідчити про їх упередженість та/або необ'єктивність і, за наведеними правилами процесуального закону, не є підставою для їх відводу.
Таким чином викладені у заяві доводи про те, що судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., Жук А.В., Соколов В.М. не можуть відповідати принципам неупередженості є необґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.
Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. і викликали необхідність їх відводу, у заяві відсутні.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини десятої статті 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Соколова В.М. у справі № 540/2730/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя: А.Г. Загороднюк