П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1447/21
Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Злагода» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 09 серпня 2021 року по справі за позовом приватного підприємства «Злагода» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
В березні 2021 року ПП «Злагода» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (надалі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №222488 від 03.12.2020 року.
В обґрунтування позову було зазначено, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав: оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність такого дозволу; маса транспортного засобу не перевищувала максимальну вагу (40т.) більш як на 2 відсотки, тому позивачем не було перевищено встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Також, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт так як позивач викликаний не був, у зв'язку з чим, був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справи та викласти свої доводи.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.10.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на а/д Н-14 «Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв», 75 км + 812 м, на підставі направлення на перевірку від 02.10.2020 року №009886, було проведено ваговий контроль транспортного засобу FORD CARGO, д/н НОМЕР_1 .
Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами та виявлено перевищення вагових параметрів від 5% до 10%.
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №249724 від 05.10.2020 року. Крім того, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №034452 від 05.10.2020 року.
03.12.2020 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесено спірну постанову №222488, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн. за перевищення встановлених габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезені вантажу без відповідного дозволу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а відповідачем було правомірно прийнято спірну постанову з дотриманням процедури її прийняття.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.2 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі); рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів.
Згідно ч.ч.1 та 4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Зі змісту п.3 Правил №30 випливає, що транспортний засіб вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху, у тому числі навантаження на одиночну вісь.
Згідно з п.4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Абзацом 14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів при перевезенні неподільного або подільного вантажу, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
При цьому, обов'язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Відповідальність на підставі ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.
З матеріалів справи вбачається, а саме з Акту №034452 від 05.10.2020 року та довідки №030938 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, фактична вага (повна маса) транспортного засобу FORD CARGO, д/н НОМЕР_1 , після зважування склала 42,58 т, при нормативно допустимих 40 т.
Тобто, перевищення встановлених законодавством норм склало 2,58 т, що на 6% більше нормативно допустимих норм.
Таким чином, позивачем було порушено законодавство про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Щодо доводів позивача про розгляд відповідачем справи за його відсутності, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п.26 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Пунктом 31 Порядку №1567 визначено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідачем до матеріалів справи було долучено докази щодо надсилання та отримання позивачем запрошення до участі у розгляді справи, саме: рекомендоване повідомлення про вручення, роздруківка з веб-сайту Укрпошти, копія запрошення.
Згідно наданих відповідачем доказів, 24.11.2020 року на адресу позивача було направлено запрошення на розгляд справи, яке мало відбутись 03.12.2020 року. Згідно з рекомендованим повідомленням, лист отримано 28.11.2020 року. Додатковим доказом є трекінг Укрпошти, згідно якого лист отримано особисто 28.11.2020 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача про розгляд відповідачем справи за його відсутності, так як позивач був належним чином і заздалегідь запрошений на розгляд справи.
Також колегія суддів погоджується з відхиленням судом першої інстанції доводів позивача про відсутність методики, затвердженої уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, яка визначає чітку процедуру зважування транспортних засобів, які перевозять вантаж, оскільки відсутність такої методики не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства або в зв'язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.
Враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, колегія суддів робить висновок про правомірність та обґрунтованість спірної постанови №222488 від 03.12.2020 року, а тому така постанова скасуванню не підлягає.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Злагода» - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 09 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.