П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1566/21
Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В квітні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області, викладену листом від 24.03.2021 року №1696-1509/Р-03/8-2100/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого розміру пенсії згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року №540/1950/20;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого розміру пенсії згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року у справі №540/1950/20 за період з 12.02.2021 року по день фактичної виплати донарахованого розміру пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно тривалий час не було перераховано пенсію з 12.01.2018 року та її виплату, що встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/1950/20, яке набрало законної сили 12.02.2021 року Листом від 10.03.2021 року позивачу повідомлено пенсійним органом про здійснення перерахунку його пенсії. Сума доплати пенсійного забезпечення за період з 12.01.2018 року по 28.02.2021 року становить 31539,11 грн.. Позивач вважає, що з вини відповідача йому не вчасно проведено перерахунок раніше призначеної пенсії та порушено строки її виплати, у зв'язку з чим він втратив частину доходів, які згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, ч.2 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Отримавши відмову Головного управління у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого розміру пенсії, оформлену листом від 24.03.2021 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 12.01.2018 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року по справі №540/1950/20, яке набрало законної сили 12.02.2021 року, визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 12.01.2018 року з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, оформлену листом №1552-1490/Р-03/8-2100/20 від 19.05.2020 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.01.2018 року з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 №254 від 06.03.2020 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 недоплачений розмір пенсії після її перерахунку з 12.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду Головним управлінням у лютому 2021 року проведено перерахунок пенсії позивача (а.с.37).
З листа пенсійного органу від 10.03.2021 року №1375-1206/Р-03/8-2100/21 слідує, що виплата пенсії у перерахованому розмірі здійснюється з березня 2021 року, при цьому сума доплати по перерахунку пенсії за період з 12.01.2018 року по 28.02.2021 року становить 31539,11 грн..
У листі вказано на те, що виплата заборгованості пенсійних коштів за рішенням суду буде проведена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, - по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості.
Позивач стверджує, що звернувся з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо виплати компенсації втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Листом від 24.03.2021 року пенсійний орган відмовив позивачу у виплаті компенсації. Відмову мотивовано тим, що у наведеному рішенні суду не встановлено обов'язку відповідача виплачувати пенсійну заборгованість з виплатою компенсації.
Не погодившись з такою відмовою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виплата заборгованості з пенсії позивачу за період з 12.01.2018 року по 28.02.2018 року не здійснена, а отже, відсутня виплата у розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок №159).
За змістом статті 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Таким чином, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до ст.2, 3 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З аналізу вищенаведених норм слідує, що Закон №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу, а пункти 1, 2 цього Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Як вірно визначено судом першої інстанції, наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до ст.55 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, ст.55 Закон №2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду, яким зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 12.01.2018 року набрало законної сили 12.02.2021 року. Пенсійним органом у лютому 2021 року здійснено перерахунок такої пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду. При цьому, сума доплати по перерахунку пенсії за період з 12.01.2018 року по 28.02.2021 року становить 31539,11 грн..
Сторонами не оспорюється те, що така сума не була виплачену позивачу та з ним не проведено всі виплати на виконання рішення суду.
В свою чергу, позивач просить нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого розміру пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки виплата заборгованості з пенсії позивачу за період з 12.01.2018 року по 28.02.2018 року не здійснена, а тому відсутня виплата у розумінні Закону №2050-III, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Отже, відмова відповідача у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплаченої частини пенсії на виконання рішення суду у справі №540/1950/20 є правомірною, оскільки виплата донарахованої суми пенсії не здійснена відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №522/5664/17 від 20.02.2018 року, у справі №336/4675/17 від 20.02.2018 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.