Справа № 346/653/20
Провадження № 2/346/453/21
20 жовтня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді П'ятковського В.І.,
з участю секретаря Матушевської Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,
Представник позивача, звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18 січня 2016 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у її заяві.
Протягом строку дії договору ОСОБА_3 систематично порушувала його умови, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 157, 81 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємцями є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовилися від прийняття її.
Просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів на користь банку борг за кредитним договором та судові витрати, а розгляд справи проводити без його участі.
Відповідачі, в судове засідання також не з'явилися. Представник відповідачів адвокат Атаманюк подав до суду заяву, в якій щодо позову заперечив, та зазначив, що оскільки у спадкодавця ОСОБА_3 не було жодного майна. Тому, зважаючи на те, що відповідачі нічого не успадкували після смерті останньої, до них не переходить обов'язок сплачувати заборгованість останньої. Тому просить в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши клопотання представника позивача та заяву представника відповідачів, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В силу ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. У випадку закінчення строку дії вкладу він автоматично пролонгується на той самий строк без явки клієнта в банк, якщо останній не заявив банку про відмову від цього.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що на підставі «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою та «Тарифів Банку», ОСОБА_3 18 січня 2016 року отримала кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.
Натомість ОСОБА_3 протягом дії кредитного договору систематично порушувала його умови, внаслідок чого станом на 06 листопада 2019 року виникла заборгованість у розмірі 9 157, 81 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що 18 вересня 2017 року складено відповідний актовий запис за № 471 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.37).
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів громадян України з відмітками про місце реєстрації (а.с. 33-36).
Із фотокопії спадкової справи оформленої державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори Мануляк І.В. за заявою позивача видно, що відповідачі заяв про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , нотаріусу не подавали.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231ЦК України).
За положеннями ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину,протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Аналіз статті 1281 ЦК України дає підстави для висновку, що строки пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.
В силу ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.
Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10 липня 2020 року, з якої видно, що будь-якого майна, належного спадкодавцю ОСОБА_3 немає (а.с. 190).
Таким чином, позивачем не було доведено факту передачі відповідачам, як спадкоємцям в натурі спадкового майна чи наявність спадкового майна на яке претендують спадкоємці, тому за таких обставин, суд, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та ст.ст. 525, 526, 551, 599, 608, 610, 611, 612, 625, 634, 1050, 1054, 1216, 1219, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст. 247 ч. 2 , 141, 264, 265, 268, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 листопада 2021 року.
Суддя П'ятковський В. І.