Справа № 2-а-3220/09
21 грудня 2009 року суддя Київського районного суду м. Полтави Логвінова О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров”ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просить винести рішення, яким визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради щодо відмови у компенсації виплат відповідно до положень чинного законодавства протиправними, та стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров”ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи на його користь: 6205 грн. 20 коп. не дораховану одноразову допомогу за шкоду спричинену здоров”ю внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також інвалідом війни 2 групи. Відповідно до абзацу 3 та 4 ч. 1 ст. 48 ЗУ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу гарантовано одноразову компенсацію «учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана х Чорнобильською катастрофою» в слідуючих розмірах:
Інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат;
Інвалідам 2 групи - 45 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
3 групу інвалідності по захворюванням пов»язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу було встановлено 01.11.2005 року, а 2 групу інвалідності встановлено 30.03.2007 року.
Відповідно до зазначеного позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач повинен був виплатити йому одноразову компенсацію за шкоду у сумі 6300 грн. (420 грн. х 15).
Суддя вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового засідання на основі наявних матеріалів.
Суддя, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Із 01.11.2005 року ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності по захворюванню пов»язанному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка МСЕ № 0141258).
Із 30.03.2007 року позивачу була встановлена друга група інвалідності по захворюванню пов»язанному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка МСЕ № 1353748).
Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в таких розмірах: інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2-ї групи - 45 мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлений відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007рік” з 01.01.2007 року становить 400 грн. на місяць, а на час виплати з 01.07.2007 року в сумі - 420грн. На місяць, а тому позивач мав право на отримання одноразової компенсації у розмірі 6205 грн. 20 коп.
Відповідач керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплатив позивачу 94 грн.80 коп.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року не відповідає вимогам ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров”ю учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою україни, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з викладеного при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.76 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007рік”.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 6205 грн. 20 коп. обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.76 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007рік”, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради щодо відмови у компенсації виплат відповідно до положень чинного законодавства протиправними.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров”ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи на користь ОСОБА_1 6205 грн. 20 коп. не дораховану одноразову допомогу за шкоду спричинену здоров”ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя Київського районного О.В.Логвінова
суду м. Полтави