Справа № 2а - 2266/09/1609
8 грудня 2009 року м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Логвіновій О.В.
при секретарі - Отюговій О.І.
за участю :
представник позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - Козинського Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до трьох років, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру державної допомоги при народженні дитини та сплати заборгованості з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1883 грн. 12 коп.
Ухвалою суду від 13 листопада 2009 року до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області .
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської в м. Полтаві ради в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях. Зазначав, що позивач є застрахованою (працюючою) особою, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років їй була призначена і виплачувалась в 2007 році відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п.3 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 та ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, яким було визнано неконституційними положення щодо внесення змін до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не може бути підставою для виплат недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у зв'язку з тим, що не було внесено змін, що стосується збільшення видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною. Зазначав також, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано доказів про поважність причин пропуску строку. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 07 вересня 2005 року.
Позивач є застрахованою (працюючою) особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно мала право на призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом з тим, дія ст. 43 зазначеного Закону на 2007 рік була зупинена Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а в цьому році така допомога виплачувалась позивачу органами праці та соціального захисту населення в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму для застрахованих осіб.
За період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року позивачу було виплачено допомогу у розмірі 129,3 грн. на місяць, за вересень 2007 року - в розмірі 138,57 грн., за жовтень - 136,63 грн., листопад - 131,31 грн.за грудень 2007 року - 338,88 грн..
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також було визнано неконституційним положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідно до якої позивачу виплачувалась допомога в 2007 році.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися з 09.07.2007 року ст. 43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню, а саме про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Полтаві ради здійснити перерахунок та нарахувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - провести відповідні виплати. При цьому застосуванню підлягають саме вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо визначення розміру належної допомоги, як того просить позивача.
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації вищевказаних норм Закону не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради щодо не нарахування позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат. .
Вирішуючи клопотання представника відповідача щодо застосуванні строків звернення до суду, встановлених 2 ст.99 КАС України при вирішенні спору, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на норми ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», с.2 ст.8 Закону України «Про страхування» та ч.1 п.5 ст.268 ЦК України, згідно яких строк позовної давності на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) не розповсюджується.
Тому позивачем не пропущено терміни звернення до адміністративного суду, підстави для відмови в задоволенні позову з цих причин відсутні.
Позовні вимоги щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на відповідний орган.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 64, ч.5 ст.152 Конституції України, ст.ст.1,3, 5 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до трьох років задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік» відповідно за період з 09 липня по 31грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести відповідні виплати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя Київського районного
суду м. Полтави О.В. Логвінова