Справа № 2-5190/09
03 грудня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Логвінової О.В.,
при секретарі - Сові О.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м . Полтаві в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, суд, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди. В позовній заяві посилався на те, що позичив відповідачці 11 грудня 2008 року кошти в сумі 3000 грн. Відповідачка зобов'язалась повернути позивачеві кошти з урахуванням процентів та інфляції грошової одиниці в сумі 4000 грн. до 11 лютого 2009 року, про що нею було складено відповідну розписку. Відповідачка свої зобов'язання не виконала, тому позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 4000 грн. боргу за договором позики, 200 грн. простроченої процентної ставки, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної неналежним виконанням боргового зобов'язання, витрати за надання юридичної допомоги адвокатом, а також 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем при подачі позову до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, бувши в порядку, встановленому законом, повідомленим про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для можливого відкладення розгляду справи, керуючись ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини, просив суд задовольнити позов.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково - лише в частині суми боргу та простроченої процентної ставки. Пояснила суду, що борг не повернула, оскільки знаходиться в скрутному матеріальному становищі. В частині стягнення моральної шкоди позов не визнає, оскільки вважає, що такої шкоди позивачу нею заподіяно не було.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно розписки від 11 грудня 2008 року між сторонами по справі укладено договір позики грошових коштів у розмірі 3000 грн. Згідно тієї ж розписки відповідачка зобов'язалась повернути 11 лютого 2009 року суму 4000 грн.
ОСОБА_2 зобов'язання перед ОСОБА_4 згідно розписки не виконала.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, доказуванню не підлягають.
Оскільки відповідачка зазначену суму боргу 4000 грн. та 200 грн. простроченої процентної ставки визнала, суд не вважає за необхідне доказування зазначених сум.
Враховуючи, що між сторонами по справі існували договірні відносини, які не передбачали сплати коштів за понесені моральні страждання, а тому в стягненні моральної шкоди позивачу слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 60 ЦПК України судом виноситься рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами, а сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень. Оскільки позивачем та його представником доказів на підтвердження вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на допомогу адвоката не надано, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зазначених вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути суму сплачених при подачі заяви до суду витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Таким чином з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 4000 грн. боргу за договором позики, 200 грн. простроченої процентної ставки, та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, сплачених позивачем, а всього суму в розмірі 4237 грн.
В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути державне мито в розмірі 51 грн., від сплати якого звільнений позивач.
Керуючись ст. ст. 202, 203 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Млини, Лохвицького району, Полтавської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не встановлено, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Лютенька, Гадяцького району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу за договором позики 4000 грн., 200 грн. простроченої процентної ставки, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі заяви до суду, а всього суму в розмірі 4237 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення рішення в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В.Логвінова