16.11.2021 Справа № 756/4774/18
Справа № 756/4774/18
№ 1-кп/756/367/21
16 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100000000275 від 15.03.2018 за обвинувальним актом відносно неповнолітнього
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, студента першого курсу Приватного вищого навчального закладу «Економіко-правовий технікум при МАУП» м. Києва, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього ОСОБА_10 ,
18.02.2018 приблизно о 20:30 год. ОСОБА_6 , маючи намір самоутвердитись шляхом вчинення кримінального правопорушення та маючи злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, демонструючи при цьому явну неповагу до суспільства та до існуючих правил і норм поведінки в ньому, вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами у кількості приблизно 9 чоловік, досудове розслідування відносно яких проводиться в рамках іншого кримінального провадження № 12018100050001296, дії яких координували декілька невстановлених осіб, розслідування відносно яких проводиться в рамках іншого кримінального провадження.
Для здійснення своїх злочинних намірів, відповідно до вказівок останніх було розроблено план злочинних дій та розподілено ролі кожного. Також, для уникнення ідентифікації осіб під час вчинення кримінального правопорушення було приготовано медичні маски, рукавички та балаклави, за допомогою яких учасники мали намір приховувати обличчя.
Таким чином, указані особи, заздалегідь, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, до початку злочину домовились про спільне його вчинення в приміщенні державної лотереї «Золота Підкова», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 65, розподіливши між собою обов'язки, щодо безпосередньої участі кожного у злочинній діяльності, згідно з яких кожен із співучасників виконував завчасно сплановану роль невстановленими особами, досудове розслідування відносно яких проводиться в рамках іншого кримінального провадження.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_6 18.02.2018 приблизно о 22:00 год. спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами у кількості приблизно 9 чоловік, досудове розслідування відносно яких проводиться в рамках іншого кримінального провадження, які відповідно до розробленого злочинного плану, попередньо одягли медичні маски, рукавички та балаклави, прибув до приміщення вказаної державної лотереї «Золота Підкова», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 65, де останні маючи намір самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, виявляючи особливу зухвалість, всіх присутніх у даному закладі поскидали зі стільців на підлогу.
Продовжуючи злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, демонструючи явну неповагу до суспільства та до існуючих правил і норм поведінки в ньому, ОСОБА_6 , діючи в складі групи вище зазначених осіб, відповідно до попередньо відведеної йому ролі, спільно з іншими учасниками групи почав умисно шкодити наявне в приміщенні майно, а саме: 5 моніторів марки «ACER», вартістю 950 гривень, кожен окремо, загальною вартістю 4750,00 грн.; 4 монітори марки «Samsung», вартістю 780 гривень, кожен окремо, загальною вартістю 3120,00 грн.; 4 монітори марки «LG», вартістю 1020,00 грн., кожен окремо, загальною вартістю 4080,00 грн.; 14 стільців вартістю 350,00 грн., кожен окремо, загальною вартістю 4900,00 грн.; 8 комп'ютерних тумб вартістю 1440,00 грн., кожен окремо, загальною вартістю 11520 грн.; 9 комп'ютерних клавіатур марки «Trust», вартістю 290,00 грн., кожна окремо, загальною вартістю 2610 грн.; 9 комп'ютерних маніпуляторів (мишок) марки «Maxtron», вартістю 170,00 грн., кожен окремо, загальною вартістю 1530 грн.; 4 системних блоки марки «Dell», вартістю 2600 грн., кожен окремо, загальною вартістю 10400 грн.; 1 металопластикові двері до приміщення каси, вартістю 1950,00 грн.; 1 металопластикове вікно з приміщення каси, вартістю 1100,00 грн.; 1 кулер для питної води марки «Hotfrost», вартістю 1800,00 грн., завдавши тим самим ФОП « ОСОБА_11 » матеріального збитку на загальну суму 47760 грн. 00 коп.
Обвинувачений в судовому засіданні вину у скоєнні злочину визнав повністю і пояснив, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставин він 18.02.2018 приблизно о 22:00 год. спільно з іншими особами відповідно до розробленого злочинного плану, попередньо одягнувши медичну маску, рукавички та балаклаву в приміщенні державної лотереї «Золота Підкова», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 65 знищував та пошкоджував вищеперелічене майно. У вчиненому обвинувачений щиро кається, шкодує про те, що фактично ним зманіпулювали інші дорослі особи, які запевнили його, що такі дії є не злочином, а боротьбою активних громадян з незаконним бізнесом.
При цьому обвинувачений пред'явлений до нього у даному кримінальному провадженні потерпілим - підприємцем ОСОБА_11 - цивільний позов про стягнення саме з нього, неповнолітнього обвинуваченого, всієї суми матеріальної шкоди у розмірі 47760 грн. 00 коп., яка була спричинена чималою групою переважно повнолітніх осіб та моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не визнав, зауваживши, що відносно інших дорослих співучасників інші кримінальні справи вже розглянуті та ухвалені вироки, проте у вказаних кримінальних провадженнях потерпілим цивільні позови до інших винних осіб не пред'являлися. Обвинувачений вважав за можливе відшкодувати спричинену особисто ним шкоду у разі, якщо безпосередньо в судовому засіданні потерпілий або його представник обґрунтують пред'явлені до нього позовні вимоги.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які не оспорювалися, в апеляційному порядку.
Проте, обставини цивільного позову суд вважав за необхідне з'ясувати у повному обсязі, у зв'язку з чим неодноразово викликав до суду потерпілого та його представника, які жодного разу в судове засідання за судовими викликами так і не прибули.
Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена, його дії дійсно слід кваліфікувати за ч.2 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
При визначенні остаточного рішення у судовому провадженні суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст.12 КК України (у діючій редакції) відноситься до нетяжких злочинів, правила ст. 5 КК України щодо дії кримінального закону в часі, а також відомості, які характеризують його особу: раніше не судимого, не одруженого, студентом Приватного вищого навчального закладу «Економіко-правовий технікум при МАУП» м. Києва, який за місцем навчання характеризується позитивно.
Крім того, судом враховується і те, що кримінальне провадження № 12018100000000275 від 15.03.2018 за обвинувальним актом відносно неповнолітнього ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України нинішнім складом Оболонського районного суду м. Києва розглядається після скасування попереднього вироку Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2018 у цьому ж кримінальному провадженні ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 12.02.2019.
Скасованим вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2018 до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано ст.105 КК України, тобто були застосовані примусові заходи виховного характеру у виді передачі до досягнення повноліття під нагляд його матері ОСОБА_10 . Цивільний позов скасованим вироком було залишено без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 326 КПК України, враховуючи, що цивільний позивач чи його представник, до суду не з'явились, заяви про розгляд позову за їх відсутності не надали.
Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 12.02.2019 при скасуванні попереднього вироку було задоволено апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 - з посиланням на те, що в матеріалах справи міститься заява представника потерпілого ОСОБА_12 , якою він підтримує цивільний позов у повному обсязі та просить його задовольнити, а розгляд кримінального провадження клопоче здійснювати без його участі (а.с. 105, том 1).
Застосування ст. 105 КК України відносно неповнолітнього обвинуваченого не було підставою для скасування вироку Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2018 та учасниками кримінального провадження вказаний вирок з підстав застосування судом ст.105 КК України не оскаржувався.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду. При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для призначення кримінального покарання ОСОБА_6 після застосування до нього попереднім вироком ст. 105 КК України - немає. При цьому і застосувати до обвинуваченого ст. 105 КК України також вже неможливо, оскільки обвинувачений наразі досяг повноліття.
Відтак, суд вважає обґрунтованим та доцільним застосувати у даному випадку ст. 48 КК України, про що клопочуть обвинувачений та його захисник, та проти застосування якої не заперечує прокурор.
Ст. 48 КК України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, де особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Наразі суд дійшов до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 перестав бути суспільно небезпечною особою, навчається у вищому учбовому закладі, позитивно характеризується, з лютого 2018 року і до цього часу нових кримінальних правопорушень не вчиняв, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, вчинив у неповнолітньому віці за відсутності обтяжуючих обставин, під впливом дорослих, які є фігурантами інших кримінальних проваджень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Щодо цивільного позову, то суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Ст. 1179 ЦК України передбачає правила відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. Проте, потерпілий подав цивільний позов без врахування зазначених вимог закону та серед групи осіб у кількості приблизно 9 чоловік, які у співучасті разом вчиняли один і той же злочин, обрав лише неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 і лише до нього одного пред'явив цивільний позов про повне відшкодування всього розміру шкоди, завданої групою осіб у кількості приблизно 9 чоловік.
Ч. 5 ст. 128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 465/6555/16-ц наголосив, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
У даному випадку не дивлячись на наявність заяви представника потерпілого ОСОБА_12 , якою він підтримує цивільний позов у повному обсязі та просить його задовольнити, а розгляд кримінального провадження клопоче здійснювати без його участі, суд дійшов висновку про те, що враховуючи обставини справи, неявка цивільного позивача або його представника істотно перешкоджає вирішенню спору по суті у межах даного кримінального провадження, яке було виділено в окреме провадження саме відносно неповнолітнього.
За таких умов суд змушений цивільний позов у кримінальному провадженні, поданий потерпілим, залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у розмірі 1573 гривень 00 копійок слід стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376, 128, 284 КПК України, ст. ст. 5, 48 КК України, ст. 223 ЦПК України, суд
Неповнолітнього ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та на підставі ст. 48 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України закрити з підстав п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_6 залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу, що він має право пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у розмірі 1573 гривні 00 копійок стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1