08.11.2021 Справа № 756/13668/21
Номер провадження 2/756/6250/21
Унікальний номер судової справи 756/13668/21
Іменем України
(заочне)
08 листопада 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Банасько І.М.,
за участю секретаря судового засідання Слуцького О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
У вересні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 68 860,04 грн
Вимоги позовної заяви обґрунтовує наступним. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.11.2012 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.02.2011 і до його повноліття. Державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Києва було відкрито виконавче провадження №36039224 від 17.01.2013, однак з дня відкриття виконавчого провадження боржник рішення суду у добровільному порядку не виконує і станом на день подачі даного позову заборгованість по сплаті аліментів складає 267 929,61 грн, що підтверджується відповідним розрахунком. Так, за розрахунком позивача пеня за прострочення сплати аліментів за період 01.08.2020 по 31.08.2021 складає 168 479,80 грн. Оскільки стягнення пені не можу бути більше ніж 100% заборгованості, що складає з 01.08.2020 по 31.08.2021 - 68 860,04 грн, то позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2020 - 31.08.2021 в розмірі 68 860,04 грн.
Ухвалою суду від 15.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №756/13668/21, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач подала до суду заяву з проханням проводити розгляд справи по суті без її участі, вимоги позову підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі документами, письмових пояснень щодо причин своєї неявки суду не надав.
Разом з тим, відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києва 12.11.2009, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 4).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції 28.01.2012 (а.с. 5).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.11.2012 у справі №2605/18329/12 ухвалено: шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25.04.09 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №287, - розірвати; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.02.11 і до його повноліття (а.с. 8).
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного старшим державним виконавцем Сидоренко Р.Г. 18.08.2021, загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва №2605/18389/21 від 06.12.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 18.08.2021 становить 267 929,61 грн (а.с. 9).
Як убачається з розрахунку пені за період з серпня 2020 року по серпень 2021 року розмір заборгованості по аліментів складає 68 860,04 грн, а розмір пені по аліментам за аналогічний період складає 168 479,80 грн (а.с. 10-11).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17.05.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Згідно даних розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 10-11), загальна сума заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 становить 68 860,04 грн.
Отже сумарний розмір пені з урахуванням розміру заборгованості зі сплати аліментів обмежується 100% розміру боргу та становить 68 860,04 грн.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 у розмірі 68 860,04 грн є обґрунтованими, підтверджені належними та достатніми доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання щодо стягнення судового збору суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 у розмірі 68 860,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя І.М. Банасько