Справа № 305/1415/14-к
Номер провадження 1-кс/305/393/21
17 листопада 2021 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарги, поданої ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , яка полягає у не повідомленні про підозру -
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , яка полягає у не повідомленні про підозру.
З прохальної частини скарги вбачається, що ОСОБА_2 ставить наступні вимоги: 1) зобов'язати слідчого Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 зібрати достатньо доказів, які би свідчили про порушення закону та оголосити підозру по зібраних доказах, передбачених ст.382, 197-1, 356 КК України, ст. 350 КПК України та ст. Конституції України; 2) виконати ухвалу, рішення суду від 13.03.2018 року, 20.06.2018 року, 20.09.2019 року, 30.09.2019 року, 30.09.2021 року.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що заявнику слід відмовити у відкритті провадження з огляду на наступне.
У частинах 1, 2 статті 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - це суддя, до повноваження якого належить здійснення порядку судового контролю за дотримання прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, згідно з ч.1 ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той час, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Разом з тим, встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
За приписами ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій, негласних (слідчих) розшукових дій закріплено в главі 20 КПК України та главі 21 КПК України відповідно.
Кожна слідча дія має виконуватись у передбачені КПК України строки. Порушення вказаних строків і є моментом виникнення бездіяльності органу досудового розслідування, від якого починаються обчислюватись строки передбачені ч.1 ст.304 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що не підлягає оскарженню.
Із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує дії слідчого Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , які полягають у не повідомленні про підозру у рамках кримінального провадження, де ОСОБА_2 визнано потерпілим. Окрім цього, ОСОБА_2 просить виконати ухвалу, рішення суду від 13.03.2018, 20.06.2018, 20.09.2019, 30.09.2019, 30.09.2021.
Зазначені питання не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України. Також, як убачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , він не оскаржує конкретну бездіяльність слідчого чи прокурора, його вимоги є незрозумілими та неконкретизованими.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на вимоги ч.5 ст.40 КПК України, згідно якої слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 подана скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, яка не підлягає оскарженню, йому слід відмовити у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 303-304 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , яка полягає у не повідомленні про підозру.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня одержання заявником копії ухвали.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1