АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-976/10 Категорія ЦП: 5
Головуючий у першій інстанції Семенюк Л.А.
Доповідач Процик М.В.
26 лютого 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства (далі ВАТ СП) «Чорноморська перлина» до ОСОБА_2 про визнання права власності на багаторічні насадження,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року,-
У березні 2009 року ВАТ СП «Чорноморська перлина» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, за вимогами якого просило визнати за ним право власності на багаторічні насадження, що знаходяться на земельній ділянці, площею 1,42 га, належній відповідачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯА № 357788.
Представники позивача посилались на те, що позивач як правонаступник орендного підприємства радгосп-заводу «Приморський» є власником багаторічних насаджень, однак земельна ділянка належить відповідачу, який створює перешкоди для позивача користуватися і розпоряджатися своєю власністю у вигляді багаторічних насаджень, вимагає повернення земельної ділянки.
Відповідач ОСОБА_2 вважав за можливе погодитись з вимогами позивача за умови, що позивач забере із земельної ділянки багаторічні насадження, які вважає скоро перестануть плодоносити, і позивач не перешкоджатиме йому користуватися своєю земельною ділянкою на власний розсуд.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2009р. позовні вимоги ВАТ СП «Чорноморська перлина» до ОСОБА_2 про визнання права власності на багаторічні насадження задоволено.
Визнано за ВАТ СП «Чорноморська перлина» Татарбунарського району Одеської області право власності на багаторічні насадження, що знаходяться на земельній ділянці, площею 1,42 га, яка належить ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №357788.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ВАТ СП «Чорноморська перлина» до ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Проти задоволення апеляційної скарги заперечувала представник ВАТ СП «Чорноморська перлина».
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, пославшись на ст.ст.15-16,392 ЦК України, виходив з того, що виноградники були передані у колективну власність позивачу, а ОСОБА_2, якому належить земельна ділянка, площею 1,42 га, (на якій розташовані багаторічні насадження позивача) вимагає усунення йому перешкод в користуванні своєю земельною ділянкою, тобто не визнає права власності позивача.
Однак з таким висновком суду погодитись неможливо.
У відповідності зі ст. 79 ч.2 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий шар), а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
За змістом ст. 373 ч.3,4 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення
Із матеріалів справи вбачається, що в 1997-1998 р.р. відбулася приватизація цілісного майнового комплексу орендного підприємства радгосп-заводу «Приморський», яке було перетворене у ВАТ «Чорноморська перлина». (а.с.7-27) 14 грудня 1998р. ВАТ «Чорноморська перлина» отримало Державний акт на право колективної власності на землю, площею 1548,43 га, у с. Базар'янка Татарбунарського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.47-48) В подальшому вказані землі були розпайовані між працівниками товариства. 16.10.2000р. ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) на 2,43 умовних кадастрових одиниць із земель ВАТ «Чорноморська перлина», що не оспорюється сторонами. За поясненнями сторін після її смерті даний сертифікат успадкував відповідач ОСОБА_2, який 25 серпня 2005 року отримав Державний акт серії ЯА № 357788 на право власності на земельну ділянку, площею 2,32 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (у тому числі 0,90 га ріллі та 1,42 га під багаторічними насадженнями). (а. с. 51,81-82)
Отже, відповідач є законним власником вищевказаної земельної ділянки. Його право власності на земельну ділянку набуто та оформлено у встановленому законом порядку і не є спірним. Воно поширюється також на багаторічні насадження, які на ній знаходяться, і тісно пов'язано з цільовим призначенням земельної ділянки. А у відповідності зі ст. 321 ч. 1 ЦК України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Діючими нормами земельного та цивільного законодавства не передбачено багаторічні насадження як самостійний об'єкт права власності. А тому неможливо в даному випадку застосувати обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання права власності на багаторічні насадження, оскільки це призведе до порушення права власності відповідача на земельну ділянку, створить йому перешкоди для ведення власного товарного сільськогосподарського виробництва.
Доводи позивача про те, що відповідач у суді першої інстанції позов визнавав не можуть братися до уваги, оскільки визнання позову не може суперечити закону, і відповідач висував умови про усунення йому перешкод в користуванні своєю земельною ділянкою.
Доводи позивача щодо наявності у нього права власності на багаторічні насадження на земельній ділянці площею 1,42 га, належній ОСОБА_2, та стверджувальні висновки суду з цього приводу не відповідають обставинам справи, і позивачем не доведені.
З огляду на те, що перехід права власності на багаторічні насадження без переходу права власності на земельну ділянку законом не передбачено, суд порушив норми матеріального права, оскільки застосував закон, який в даному випадку застосуванню не підлягав. В той же час суд не застосував правила ст. 79 ч.2 ЗК України та ст. ст. 321ч.1, 373 ч.3,4 ЦК України, які підлягали застосуванню. Давши неправильну оцінку зібраним у справі доказам, суд також порушив норми процесуального права, і це призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309ч.1п.3,4,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін