АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-3528/10 Категорія ЦП: 6
Головуючий у першій інстанції Лозун О.Ю.
Доповідач Процик М.В.
14 травня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинну будівлю,
за апеляційною скаргою заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року,-
У лютому 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про визнання за нею права власності на самочинно збудовану прибудову літ. «а-2», розміром 4,5 х 4,76м по АДРЕСА_1 за умови організації входу в прибудову з боку двору. Позивачка посилалась на те, що прибудову добудувала до належних їй 2/5 частин житлового будинку за вказаною адресою, по червоній лінії вулиці, на земельній ділянці площею 580 кв. м, яка зареєстрована за будинком. Зазначала, що розміщення прибудови узгоджено з санітарно-епідеміологічною службою, пожарною інспекцією, управлінням містобудівництва і архітектури міста, а також зі співвласником будинку.
Представник відповідача участі в розгляді справи не приймав.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинну будівлю, а саме: прибудову літ. «а-2», розміром 4,5 х 4,76 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_1, за умови влаштування входу до прибудови з боку двору.
В апеляційній скарзі заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд, з наступних підстав.
За правилами ст. 311 ч.1 п. 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що самочинно збудована прибудова узгоджена з санітарно-епідеміологічною службою, пожарною інспекцією, з управлінням містобудування і архітектури, зі співвласником будинку та не порушує прав інших осіб.
Однак суд зробив свої висновки з порушенням норм процесуального права.
Ст. 376 ЦК України передбачає негативні наслідки для тих, хто здійснює будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту. Проте, згідно з ч. 5, ч. 4 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб; однак, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою яка здійснила самочинне будівництво.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником 2\5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1. Інші 3\5 частини вказаного будинку належать ОСОБА_3, в інтересах якої прокурором подана апеляційна скарга. Будинок розташований на спільній з ОСОБА_3 земельній ділянці розміром 580 кв. м. (а.с.9-10, 11-16) Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку не визначався. Власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада м. Білгород-Дністровський в особі Білгород-Дністровської міської ради. Позивачка без належного дозволу та затвердженого проекту, на спільній з ОСОБА_3 земельній ділянці площею 580 кв. м, самочинно збудувала прибудову літ. «а-2», розміром 4,5 х 4,76м, по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 восени 2004 року не заперечувала проти узаконення прибудови, про що свідчить її підпис на заяві. (а.с.6) ОСОБА_4 висновком управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Булгород-Дністровської міської ради від 18.02.2005р. узгоджено визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну прибудову тільки за умови організації входу в прибудову з боку двору. (а.с.3) Обізнаність ОСОБА_3 про зміст цього висновку із матеріалів справи не вбачається. Із наданих апеляційному суду актів та листування вбачається, що між співвласниками будинку по АДРЕСА_1 існує спір з приводу порядку землекористування. Однак, суд першої інстанції цього не з'ясував, і не притягнув до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів співвласника будинку і землекористувача ОСОБА_3, та власника земельної ділянки Білгород-Дністровську міську раду. Ухваливши рішення за відсутності ОСОБА_3 та Білгород-Дністровської міської ради, суд вирішив питання про їх права та обов'язки, не притягнувши до участі в розгляді справи. За змістом, діючої на час ухвалення рішення ст. 307 ч.1 п.4 ЦПК України 1963р., та згідно зі ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України, діючої в теперішній час, таке порушення норм процесуального права, є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача, а саме: виконкому Білгород-Дністровського міської ради, участі в розгляді справи не приймав, і в порядку визначеному на той час ст. ст. 90-94 ЦПК України 1963р. завчасно про час та місце розгляду справи повідомлений не був. Будь-яка розписка в матеріалах справи відсутня. Суддя 19 квітня 2005 року постановив ухвалу про призначення справи до розгляду на цей же день, тобто на 19 квітня 2005 року на 9 год, що унеможливлювало здійснити належне повідомлення відповідача.
Усунути вищевказані недоліки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості через порушення судом норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, слід притягнути до участі в розгляді справи всіх осіб, на чиї права та обов'язки може вплинути рішення суду, у тому числі наступних співвласників будинку, у встановленому законом порядку та в повному обсязі з'ясувати всі факти і обставини справи, дати їм належну правову оцінку, після чого ухвалити справедливе і законне рішення.
Керуючись ст.ст. 303,307ч.1п.5,311ч.1п.4,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін