АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1613/10 Категорія ЦП: 44
Головуючий у першій інстанції Демченко О.М.
Доповідач Процик М.В.
19 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Заїкіна А.П., Федорової А.Є.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, і ОСОБА_4, до ОСОБА_5, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Орган опіки та піклування Малиновської райадміністрації Одеської міськради, про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та зміну договору найму, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє також в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року, -
У червні 2000 року ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про зміну договору найму в квартирі АДРЕСА_1 . В процесі розгляду справи ОСОБА_2 самостійно подала позов до суду в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_3, 1998 р. н., і ОСОБА_4, 2005 р. н., до ОСОБА_5, Малиновської райадміністрації Одеської міськради про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, про вселення та зміну договору найму спірної квартири з поділом особового рахунку. Позивачка просила виділити їй з дітьми у користування житлові кімнати площею 9,2 кв. м та 19 кв. м, а ОСОБА_5 - кімнати площею 11,3 кв. м та 9,4 кв. м.
Позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року залишено без розгляду.
Позивачка ОСОБА_2 посилалась на відсутність будь-якого житла, на створення їй з дітьми перешкод в проживанні в спірній квартирі з боку відповідача ОСОБА_5.
ОСОБА_5 та його представник позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали, та звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, яка діє також в інтересах дітей ОСОБА_3, і ОСОБА_4, про визнання їх такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, на підставі ст. 107 ЖК України, посилаючись на вибуття їх на інше постійне місце проживання, на створення позивачкою сім'ї в іншому місці.
Представник Малиновської райадміністрації Одеської міськради проти позову ОСОБА_2 не заперечував.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, 1998 р. н. і ОСОБА_4, 2005 р. н., задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1998 р. н., ОСОБА_4, 2005 р. н., у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2.
Вселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1998 р. н., ОСОБА_4, 2005 р. н. в квартиру за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язано Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити договір найму та здійснити розподіл особового рахунку квартири за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виділу ОСОБА_2 у користування житлових кімнат площею 9,2 кв. м та 19 кв. м, а ОСОБА_5 - кімнат площею 11,3 кв. м та 9,4 кв. м.
В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1998 р. н., ОСОБА_4, 2005 р. н., про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовлено.
Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2010 року у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1998 р. н., ОСОБА_4, 2005 р. н., про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, згідно ст. 107 ЖК України - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Проти задоволення апеляційної скарги заперечувала представник позивачки. Додаткове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення і в новій редакції з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 разом з дітьми являлась членом сім'ї квартиронаймача, не втратила право користування спірною житловою площею, яка складається з чотирьох кімнат, відповідач перешкоджає їй з дітьми в ній проживати, є можливість здійснити зміну договору найму, а тому захисту підлягає право позивачки.
Однак з такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.
У відповідності зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 з народження проживала в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6, братом ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_5 як член сім'ї наймача (бабусі) ОСОБА_8 (а.с.13) Із рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 1979 року, яким шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (батьків позивачки) було розірвано та із рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 1979 року про вселення ОСОБА_6 на спірну житлову площу вбачається, що наймач та інші члени її сім'ї перешкоджали матері позивачки разом з неповнолітньою позивачкою (які перестали бути членами їх сім'ї ) мешкати в спірній квартирі, вважали можливим вирішити спір тільки шляхом обміну житла.(а.с.58-59,61-62) З приводу протиправної поведінки колишнього чоловіка мати позивачки зверталась до органів міліції в 1984 році. (а.с.47-48) В 1999-2000р.р. вона зверталась в ЖЕУ-2 зі скаргами на неможливість проживання в спірній квартирі та з проханням виписати їй окрему розрахункову книжку для оплати за комунальні послуги. (а.с.51) З приводу перешкод в проживанні в спірній квартирі в червні 2000 року ОСОБА_6 з усними заявами зверталась до участкового інспектора Малиновського РВ. (а.с. 49-50) В звязку з наявністю конфліктних стосунків та неможливістю спільно користуватися спірною житловою площею ОСОБА_6 (мати позивачки) намагалась домогтися зміни умов договору найму в спірній квартирі, що і спонукало матір позивачки звернутися до суду з вимогами про зміну договору найму, проти чого заперечував тільки відповідач.(а.с.5,31) ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є матір'ю та братом позивачки, мають інвалідність та поганий стан здоров'я (а.с.64,65-66,68-69,168), втратили інтерес до цієї справи, знялися з реєстрації за адресою спірної квартири та в 2009 році подали заяву про залишення їх позову без розгляду. (а.с.302,303)
Після досягнення повноліття у ОСОБА_2 народилися діти: ОСОБА_3, 1998 р. н., і ОСОБА_4, 2005 р.н., які також зареєстровані на спірній житловій площі, однак в спірну квартиру не вселені. (а.с.294,296,304) Відповідач перешкоджає колишнім членам сім'ї наймача, на теперішній час позивачці з дітьми, мешкати в спірній квартирі, а тому з огляду на правила ст. 64 ЖК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивачки в цій частині підлягає захисту. Відтак, рішення суду в частині вселення позивачки з дітьми в спірну квартиру і зобов'язання ОСОБА_5 усунути їм перешкоди у користуванні квартирою є правильним, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з відмовою відповідачу у задоволенні зустрічного позову про визнання ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_3, і ОСОБА_4, такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням. Однак, колегія суддів вважає, що суд помилився в застосуванні норми матеріального права. 07 липня 2009 року відповідач змінив правову підставу зустрічного позову зі ст. 71 ЖК України на ст. 107ч.2 ЖК України. Правилами ст. 107 ч.2 ЖК України передбачено можливість втрати права користування житлом у разі вибуття члена сім'ї наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті з моменту вибуття. У зв'язку зі зміною підстави позову суд першої інстанції заслухав пояснення сторін і дослідив письмові докази по справі. В описовій частині рішення суд зазначив посилання відповідача на вибуття позивачки зі спірного житла на інше місце проживання. Але в мотивувальній частині рішення суд помилково послався на правила ст. 71 ЖК України та на докази, що стосуються цієї підстави позову. Судом було встановлено, що позивачка сама або з дітьми добровільно на інше постійне місце проживання не вибувала. (а.с.125) Адреси постійного місця проживання, куди позивачка вибула відповідачем не названо. Суд дослідив, що і у колишнього чоловіка позивачки ОСОБА_11 власного нерухомого майна не було, та подружжя мешкало в орендованому житлі. (а.с.306-307,309,310-311,320) Відповідачем ОСОБА_5 жодних доказів набуття позивачкою та її дітьми іншого постійного житла не надано. За таких обставин, колегія суддів вважає зустрічний позов ОСОБА_5 не доведеним, і вважає правильною відмову у задоволенні його зустрічного позову за недоведеністю, але з застосуванням ст. 107 ч.2 ЖК України.
Враховуючи те, що суд заслухав пояснення сторін з приводу зустрічного позову ОСОБА_5, заявленого на підставі ст. 107 ч.2 ЖК України, дослідив докази, що стосуються цієї правової підстави, і ухвалив рішення по зустрічному позову, доводи відповідача про те, що суд не розглянув його зустрічний позов на новій правовій підставі на увагу не заслуговують.
Посилання суду на ст. 71 ЖК України слід виключити із мотивувальної частини рішення як помилкове. Рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості задоволення позову ОСОБА_2 в частині вимоги про зміну договору найму з розподілом особових рахунків.
У відповідності зі ст. ст. 63, 104 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат.. Не можуть бути самостійним предметом договору найму частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом… Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що спірна квартира № 128 складається з чотирьох кімнат, загальною площею 65,3 кв. м, житловою площею 48,9 кв. м, та розташована на п'ятому поверсі будинку № 35 по вул. Іцхака Рабіна в м. Одесі, і не є приватизованою. На теперішній час в спірній квартирі зареєстровані чотири особи, а саме: позивачка з двома дітьми та відповідач. (а. с. 304) На кожну особу припадає 12,23 кв. м житлової площі. Згідно з планом спірної квартири ізольованим в спірній квартирі є тільки приміщення кімнати № 2 площею 9,2 кв. м. Кімната площею 19,0 кв. м є прохідною. Через неї здійснюється вхід до кімнат, площею 9,4 кв. м та 11,3 кв. м. (а.с.33) Отже кімнати, які позивачка просить виділити їй та відповідачу ( по дві кожному) не є ізольованими, і не можуть бути самостійним предметом договору найму. Для зміни договору найму в запропонованому позивачкою варіанті шляхом виділу їй з дітьми в користування кімнат, площею 9,2 кв. м та 19 кв. м, а відповідачу - кімнат площею 11,3 кв. м та 9,4 кв. м є потреба в здійсненні перепланування та переустаткування спірного житла з влаштуванням коридору за рахунок житлової площі, що вбачається із висновку будівельно-технічної експертизи № 1804 від 22.02.2001р. (а.с.19-22) Однак для здійснення перепланування та переустаткування житлових кімнат, за змістом ст. 100 ЖК України, окрім згоди наймодавця, потрібно рішення виконкому Одеської міськради та згода всіх членів сім'ї наймача. При цьому відсутність згоди члена сім'ї наймача дає право вирішити спір в судовому порядку. Згода відповідача та рішення виконкому відсутні, і позивачка позовні вимоги з приводу перепланування не заявляла.
Відтак, висновки суду першої інстанції щодо можливості здійснити зміну договору найму в спірній квартирі не відповідають обставинам справи. В цій частині суд ухвалив рішення з порушенням вищезазначених норм матеріального права, та давши неправильну оцінку зібраним у справі доказам, порушив норми процесуального права, і це призвело в зазначеній частині вимог до неправильного вирішення справи.
Відтак, в частині вимоги про зміну умов договору найму з розподілом особових рахунків ОСОБА_2 слід відмовити.
З огляду на вищезазначене, по справі слід ухвалити нове рішення і в новій редакції. Слід позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково в частині вселення та усунення перешкод в користуванні спірним житлом. В решті її позову та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 слід відмовити.
В зв'язку з ухваленням нового рішення по справі додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2010 року втрачає силу.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309ч.1п.3,4,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про зміну договору найму та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє також в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін