АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1598/10 Категорія ЦПК:
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Процик М.В.
26 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Мизи Л.М., Федорової А.Є.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року про тимчасову заборону виїзду з України у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку (далі ВАТ КБ) «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2009р. ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
18 вересня 2009 року позивач подав заяву на підставі ст.ст.151-152 ЦПК України про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянам України ОСОБА_4, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 до закінчення провадження у справі.
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2009р. тимчасово заборонено виїзд з України громадянам України:
-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., паспорт серія НОМЕР_1, виданий Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області 14.03.2007р., мешканки АДРЕСА_2;
-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданого Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області 10.01.2005р., мешканця АДРЕСА_3;
-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_3, виданого Центральним РВ ОМУ ГУМС України в Одеській області 24.10.1996р., мешканцю АДРЕСА_1, до повного та реального погашення заборгованості за кредитним договором № 05/02/2008/8410-К/175 від 14.02.2008р. перед ВАТ КБ «Надра».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За правилами ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Постановляючи ухвалу про тимчасову заборону виїзду відповідачів за кордон, суддя суду першої інстанції виходив з того, що відповідачі мають неврегульовані договірні зобов'язання, і суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання.
Однак такий висновок зроблено з грубим порушенням норм процесуального права.
Правилами ст. 217 ЦПК України, на підставі якої суддя виніс ухвалу, передбачено вирішення судом (а не суддею) питань щодо забезпечення виконання рішення під час його ухвалення.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон, в порядку ст.ст.151-152 ЦПК України. Заява позивача про забезпечення позову в порядку визначеному ст. 153 ЦПК України судом не розглядалась. На момент постановлення суддею ухвали по справі не було проведено навіть попереднє судове засідання. Підстав постановляти оскаржену ухвалу в порядку ст. 217 ЦПК України у судді не було.
Враховуючи викладене, оскаржена ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною і обґрунтованою. Та оскільки суд заяву про забезпечення позову в порядку ст. 153 ЦПК України фактично ще не розглядав, ухвала підлягає скасуванню з направленням питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
Окрім того, суду першої інстанції при розгляді цього питання належить звернути увагу на правила ст. ст. 151-152 ЦПК України, за якими суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити не будь-які заходи забезпечення позову, а тільки передбачені цим кодексом. А забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, за умови, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Та що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії тощо.
Відтак, суду слід з'ясувати, чи передбачено цивільно-процесуальним законом України такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон, чи не є такий захід прихованою забороною на професію у випадку з ОСОБА_2, чи насправді є підстави вважати, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.2п.4,312ч.1п.3,3131-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року скасувати, питання про забезпечення позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є.Федорова
Л.М. Миза