Справа № 530/1387/21
Номер провадження 1-кп/530/201/21
"16" листопада 2021 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області кримінальне провадження №12021170490000210 від 09.08.2021 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Вихвостів, Городнянського району, Чернігівської області та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, має загальну середню освіту, не працюючий, не одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , 30.07.2021 року будучи повідомленим про підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.З ст.185 КК України відділенням поліції №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин: 05.08.2021 року близько 23 години ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, з лівого карману шортів у які був одягнений потерпілий ОСОБА_4 , таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 600 (шістьсот) гривень, чим спричинив останньому майнової шкоди на вказану суму. В подальшому викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяки законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.
Згідно з даною угодою, ОСОБА_5 , та потерпілий ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України та щодо призначення покарання ОСОБА_5 , у виді виді 2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , підтвердив факт добровільного укладення ним із потерпілим ОСОБА_4 угоди про примирення, погодився на призначення узгодженого покарання, просить суд затвердити укладену угоду. Потерпілий ОСОБА_4 , просить суд затвердити укладену угоду. Прокурор вважає, що угода підлягає затвердженню.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вирішує питання про можливість затвердження угоди.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ч.2 ст.474 КПК України, розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до нетяжкого злочину.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений, ОСОБА_5 , цілком розуміє права, передбачені ч.4, ч.5 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений, потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, те що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Обвинувачений, ОСОБА_5 , погоджується на призначення узгодженого покарання.
Згідно з угодою, ОСОБА_5 , беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, щиро розкаявся, будь яких моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 , з боку потерпілого, в письмовому вигляді не надходило.
Сторони розуміють наслідки невиконання угоди від 06.09.2021 року, передбачені ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив дану угоду, з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Обставинами, що в силу ст. 66 КК України пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим та ОСОБА_5 ..
Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: 500 гривень передано потерпілому ОСОБА_4 ..
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати: відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - не обирався.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 321, 369, 371, 373-376, 380, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 06.09.2021 року по кримінальному провадженню №12021170490000210 від 09.08.2021 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 , та потерпілим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 , винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- повідомляти про зміну місця проживання та роботи уповноважений орган з питань пробації,
- періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Речові докази: 500 гривень, які передано потерпілому ОСОБА_4 , залишити у його власності.
Вирок може бутти оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1