Справа №359/4574/21
Провадження №2/359/2339/2021
17 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 13 жовтня 2016 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов, наполягає на його задоволенні.
ОСОБА_2 не з'явився у судове засідання. Він у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.47). На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши подані ним письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 шлюб, зареєстрований в управлінні РАГС району Бакиркьой м. Стамбул, про що був здійснений актовий запис за №2016. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Ці обставини підтверджуються копією витягу з актового запису (а.с.20-21), копією міжнародного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 13 жовтня 2016 року (а.с.30-31) та копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 23 лютого 2017 року (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 23 квітня 2020 року (а.с.23).
Спірні правовідносини є комплексними та регулюються Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, а також главою 3 «Загальні положення» та главою 11 «Припинення шлюбу» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки» СК України.
Відповідно до ч.1 ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.2 ст.23 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу та роздільне проживання один з подружжя є громадянином однієї договірної сторони, а другий - другої договірної сторони і один з них проживає на території однієї договірної сторони, тоді компетентні установи обох договірних сторін мають юрисдикцію розглядати справу. У цьому випадку вони застосовують законодавство своєї держави.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, тоді як ОСОБА_2 - громадянином Турецької Республіки. Ці обставини підтверджуються копіями паспортних документів сторін (а.с.5, 9). Однак з довідок виконавчого комітету Щасливської сільської ради №448 від 12 березня 2019 року та №1818 від 26 травня 2021 року (а.с.29, 33) вбачається, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Ця обставина свідчить про те, що цивільна справа підсудна Бориспільському міськрайонному суду та підлягає розгляду за правилами сімейного законодавства України.
ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. Вона не має наміру вживати заходи, спрямовані на примирення. Ці обставини свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Примушування ОСОБА_1 до шлюбу з відповідачем не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 13 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований в управлінні реєстрації актів громадянського стану району Бикиркьой м. Стамбул, про що був здійснений актовий запис за №2016, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець